3. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні

Становлення України як самостійної та незалежної держави обумовлює створення і розвиток страхового ринку, а процес демонополізації економіки, який поступово охоплює всі галузі народного господарства, впливає і на страхування як окрему сферу суспільних правових відносин.

Перші приватні страхові компанії, які завершили період монопо­лії Держстраху, виникли в Україні на початку 1991 р. Саме цей період вважають початком створення страхового ринку.

Історичний екскурс.

Розвиток страхування в Україні на сьогоднішній день вже пройшов три етапи:

І етап (1991-1993 pp.)
Страхування проводилось відповідно до Закону "Про господарські товариства"
Основні характеристики	Головний висновок
Нерегульований розвиток недержавного стра­хування і, як наслідок, поява великої кількості (приблизно 800) різноманітних страхових товариств, включаючи товариства "сумнівного типу", і перших крупних страхових компаній -"ОРАНТА", "АСКО", "САЛАМАНДРА", "ОМЕТА" та ін. Похитнулася монополія Держстраху на страховому ринку країни.	Інститут страхуван­ня як елемент рин­кової економіки не сформувався.
Причини Відсутність таких головних елементів, як: 1. Методологічна база страхування, у тому числі невизначеність та­ких базових категорій, як страхова сума, платіж, тарифна ставка, нетто-ставка, навантаження та ін. 2. Методологічна база економіки страхування. Невизначеність та­ких понять, як собівартість, дохід, прибуток страховика та дже­рел їхнього формування призвела до грубих викривлень в опо­даткуванні страхової діяльності. 3. Методологічна база бухгалтерського обліку страхових операцій.

II етап (1993-1996 pp.)

Прийняття Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування"
Основні характеристики	Головні висновки
1 . Виділення страхування в окрему галузь. 2. Утворення контролюючого та ре­гулюючого органу - Укрстрах-нагляду. 3. Утворення лобіюючого органу -Ліги страхових організацій Укра­їни (ЛСОУ).	1 . Здійснено першу спробу створення цивілізованого страхового ринку. 2. Підірвано довіру широких кіл населення до страхуван­ня та економічних реформ у країні.
Причини
1. Методологічну базу страхування в Декреті так і не було роз­роблено. 2. Учасникам страхового ринку бракувало достатнього досвіду.

III етап розпочався в березні 1996 р. з прийняттям Верховною

Радою Закону України "Про страхування"___________

Основні характеристики	Головні висновки
=> Утворення професійних об'єд­нань страховиків => Реорганізація Укрстрахнагляду => Удосконалення законодавчої ба­зи зі страхування	1 . Стабілізація кількості стра­хових компаній. 2. Наближення страхового рин­ку до міжнародних стан­дартів.

Досвід останніх років засвідчив, що на розвиток страхового рин­ку впливає дві групи показників:

Фінансові	Нефінансові
Річний збір премій та виплати відшкодувань	Кваліфікація та досвід праців­ників
Частка кожної окремої страхової компанії в зібраних преміях та у виплатах відшкодувань	Досвід роботи страхових компа­ній на внутрішньому та міжна­родному страховому ринку
Загальна сума адміністративно-технічних витрат	Правові, організаційні, трудові ресурси
Загальний капітал компаній	Ефективність регулювання стра­хового ринку
Величина технічних резервів	Асортимент страхових продуктів
Економічна ефективність інвес­тицій	Культура обслуговування клієн­тів компаній

Знання, аналіз і правильне використання вищезазначених факторів можна розглядати як ключ до фінансового успіху страховиків.

Стратегічні напрями розвитку страхового ринку України випли­вають з особливостей сучасного його стану, серед яких:

1. Високий ступінь концентрації страхових компаній в регіо­нальному вимірі. (За адміністративно-територіальним поділом в Україні виділяють 4 регіони, в які входять 24 області і АР Крим.)

• у Західний регіон (Вінницька, Хмельницька, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волин­ська, Рівненська області) -11%;

• у Східний регіон (Донецька, Луганська, Дніпропетровська,Сумська, Харківська, Полтавська області) - 25%;

• у Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, Автономна республіка Крим і місто Севас­тополь) - 22%;

• Центральний регіон (Житомирська, Кіровоградська, Черкась­ка, Чернігівська, Київська області та місто Київ) - 42%, з них у місті Києві – 40%.

Майже дві третини усіх страхових компаній України зосереджено в п'яти містах: Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку. Тут знаходиться близько 65% усіх страховиків, тоді як у деяких областях (Херсонська й Чернівецька) їх немає взагалі, а на весь Західний регіон припадає лише 11% страхових компаній.