Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції страхування.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2.33 Mб
Скачать

4. Страхування пенсій

Серед багатьох різновидів страхування ренти переважає страхування пенсії, яке призначено для створення власного резерву грошових коштів з виплатами з нього після виходу на пенсію. Таке страхування має назву страхування додаткової пенсії, оскільки у кожній країні тою чи іншою мірою існує державне пенсійне страхування. У нашій країні таке страхування здійснює державний Пенсійний фонд, і до якого не мають відношення ані недержавні пенсійні фонди, ані страхові компанії.

Зверніть увагу !

Пенсійне страхування не замінює Державне пенсійне забезпечення.

Страхування додаткової пенсії спрямоване на збільшення розмірів пенсійного забезпечення після досягнення громадянами пенсійного віку. Обумовлена договором додаткова пенсія виплачується після закінчення строку страхування і виходу на пенсію, але можна визначити конкретний строк (як правило, перед датою виходу пенсію), з настанням якого страхова компанія буде здійснювати виплати.

Виплати за пенсійним страхуванням можуть також здійсню­ватися у випадку, якщо настає одна з таких подій:

  • повна або часткова інвалідність;

  • смерть.

Виплата пенсії, за бажанням страхувальника, може здійснюва­тися за кожний місяць наперед. Чергова пенсія перераховується на особовий рахунок в ощадному банку або поштовим переказом.

Страхувальниками можуть виступати громадяни віком: чоловіки - від 16 до 60 років, жінки - від 16 до 55 років.

У зарубіжній практиці найбільш розповсюдженим є страхування пенсії з пайовою участю коштів роботодавця та самих працівників.

Існує декілька варіантів такого страхування:

І.Для забезпечення пенсій працівників і службовців

ІІ. Для забезпечення пенсій управлінського персоналу та висококваліфікованих працівників

Підприємство кожного року “купує” для них пенсію, оплачуючи її.Потім цей внесок частково або повністб компенсується за рахунок профспілок чи заробітку працівника.При досягненні застрахованим пенсійного віку він одержує пожиттєву страхову ренту , яка дорівнює сумі пенсій, що “купувалися” для нього щорічно в страховій компанії.

Кожен страхувальник робить внески до пенсійного фонду в повному розмірі (у %% до заробітку), які акумулюються у фонді підприємства.Розмір самої пенсії наперед не визначається, а стає відомим під час виходу застрахованого на пенсію. У цьому випадку підприємство вилучає з фонду працівника гроші, додаючи від себе визначену суму і “купує” у страхової компанії для цього працівника пенсію.Така система має назву “депозитно-адміністративної”, оскільки, з одного боку, призначена для забезпечення пенсією адміністративних працівників підприємства, з іншого- базується на попередньому нагромадженні ( депонуванні) коштів.

Обидва розглянуті варіанти застосовують при укладенні договорів колективного страхування. Найчастіше ці схеми застосову­ють промислові та торговельні підприємства.

Іноді має місце індивідуальне пенсійне страхування на підприємстві, якщо там створюються індивідуальні пенсійні рахунки і у ролі страховика виступає підприємство, акумулюючи кошти для виплати пенсій своїм працівникам. Умова забезпечення пенсією переважно включається до колективного договору робітників і службовців з роботодавцем.

Страхування пенсій на випадок інвалідності спрямоване на забезпечення страхового захисту як додаток до соціального пенсійного забезпечення за інвалідністю.

Як окремий вид це страхування, як правило, не здійснюється, а включається як вид відповідальності в різні договори особистого страхування, які укладаються з особами працездатного віку. Внески можуть сплачуватися за рахунок власних доходів громадян, коштів підприємств або поєднання цих двох джерел у певному співвідношенні.

Розмір пенсії за інвалідністю визначається умовами договору страхування.

У період дії договору страхувальник може збільшувати або зменшувати розмір додаткової пенсії. Він має також право у будь-який час до закінчення строку страхування припинити договір. Проте при поверненні йому сплачених внесків їхня сума буде зменшена на величину витрат страховика на здійснення страхування (як правило, утримується до 10% сплачених внесків).

Висновки

Страхування життя в українській страховій індустрії находиться на стадії становлення.

У цивілізованих країнах світу саме цей вид страхування добре розвинений; йому надається значна увага з боку держави, страхових компаній, банків.

Страхування життя водночас виконує функції захисту та накопичення, оскільки страхова сума буде виплачена у будь-якому випадку - і при дожитті до визначення строку, і при настанні смерті застрахованої особи.

Сторони договору страхування життя чітко визначають свої права й обов'язки щодо форм і регулярності сплати внесків і виплати страхової суми.

Страховик повинен аналізувати фактори, що впливають на визначення розмірів страхових платежів. Здійснення актуарних розрахунків проводять висококваліфіковані фахівці-актуарії.

Договір про страхування життя може укладатися для захисту від ризиків, пов'язаних як з однією особою, так і з групою осіб.

За договором змішаного страхування життя розмір внесків встановлюється залежно від строку страхування, страхової суми і віку страхувальника.

В Україні існують об'єктивні причини, внаслідок яких найближчим часом не слід очікувати швидкого розвитку цього виду страхування.

Розвиток страхування життя в Україні можливий за умови впровадження економічних стимулів і пільг, що сприятиме вирішенню ряду соціальних проблем.

Страхові резерви страховиків, які займаються страхуванням життя, слід розглядати як своєрідні інвестиції в економіку країни, які дозволять накопичувати значні обсяги грошових коштів; бути, як у багатьох країнах світу, значним джерелом ресурсів для інвестування довготермінових проектів.