2. Форми і методи проведення контролю.

Для виявлення результатів успішності навчання з економічних дисциплін сьогодні використовують найрізноманітніші форми, методи та способи контролю у поєднанні із засобами навчання або без них. Зазначимо, що всі вони підпорядковані цілям навчання взагалі й перевірці успішності зокрема, а також розрізняються за видами.

Враховуючи специфічність економіки як навчального предмета й масштабність її цілей, ми маємо зокрема й контрольними заходами стимулювати і поглиблювати теоретичні знання економічної науки та її складових, уміння аналізувати економічні процеси і закономірності, розв’язувати задачі й проблеми, застосовувати теоретичні знання на практиці, створювати навчальні проекти. Отже, проблема полягає в тому, як оптимальним поєднанням форм, методів і прийомів контролю реалізувати навчальні цілі з предмета.

3. Характеристика форм і методів контролю успішності навчання з економіки

І. Усна форма контролю.

Методи і прийоми усного контролю:

• усні відповіді на запитання;

• пояснення зв’язків, залежностей, ходу розв’язання задач;

• презентація проекту, доповідь;

• аналіз нормативних актів, документів.

Переваги: відбувається повторення і закріплення матеріалу всіма ентами; можливий взаємоконтроль і самоконтроль; розвивається усне мовлення, вміння спілкуватися.

Недоліки: складно контролювати участь усіх учнів та організувати їхню активність. Усне опитування потребує багато часу, тому роботою охоплено лише кілька осіб

Засоби контролю:

Таблиці, плакати зі схемами, діаграми, інші види наочності

ІІ. Письмова форма контролю

Методи і прийоми контролю:

• словниковий диктант, тест, письмова відповідь на запитання, самостійна робота, контрольна робота, практична робота, реферат, анотація, складання плану, тез, опорної схеми теми, розв’язання задач тощо.

Переваги: охоплені всі учні, вони активно працюють.

Недоліки: великі витрати часу викладача на підготовку завдань і матеріалів (4—5 варіантів), а також на перевірку; висока ймовірність списування

Засоби контролю:

Бланки завдань для кожного учня, реальні документи з практичної діяльності,

картки із завданнями

Контрольні роботи – це письмові, графічні і практичні роботи, за допомогою яких перевіряються набуті знання, уміння та навички. Вони проводяться, як правило, після вивчення теми чи розділу курсу.

Важливим питанням контрольної роботи є підбір тем, завдань, системи вправ, чітке їх формулювання. Теми кон­трольних робіт, завдання і вправи мають бути посильними для учнів, відповідати рівневі їх знань, але водночас по­требувати певних зусиль, виявляти знання фактичного матеріалу. Визначаючи обсяг письмової контрольної ро­боти, слід враховувати необхідний для виконання час: за­лежно від її призначення — від 15 до 45 хв.

Контрольну письмову роботу перевіряє викладач. За її результатами він аналізує якість знань, умінь та на­вичок класу загалом та окремих учнів і вживає заходів для усунення помилок і недоліків та оцінює.

Для контролю знань часто використовують метод тестового контролю, що передбачає відповідь учня на тестові завдання за допомогою розставляння цифр, підкреслення потрібних відповідей, вставляння пропущених слів, знаходження помилок тощо. Це дає змогу за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалу учнями всього класу. Зручні тести і для статистичної обробки результатів перевірки.

ІІІ. Автоматизована форма контролю

Методи і прийоми контролю:

• виконання вибіркових тестів,

• здійснення розрахунків, задач у відповідних машинних програмах тощо.

Переваги: охоплені всі учні, їхня активність забезпечується використанням усіх каналів сприйняття.

Недоліки: великі витрати часу на підготовку матеріалів, необхідні наявність відповідної техніки і вільне володіння нею вчителями і учнями.

Засоби контролю:

Прикладні комп’ютерні програми, ігри, тести, віртуальне підприємство, банк