Епітети до термінів

Термін	Епітети
Дослідження	Фундаментальне, експериментальне, глибоке
Проблема	Наукова, актуальна, важлива, гостра
Питання	Принципове, теоретичне, важливе, складне, спірне
Мета	Головна, реальна, п оставлена, вказана
Завдання	Кінцеві, конкретні, визначені
Інформація	Точна, вичерпна, повна, необхідна
Матеріал	Науковий, експериментальний, фактичний, зібраний, систематизований, отриманий, достовірний
Аналіз теми, проблеми	Науковий, об'єктивний, проведений, порівняльний, ретельний, глибокий
Спостереження	Спеціальні, численні, систематичні, подальші
Експеримент	Аналогічний, подібний, важливий, унікальний, успішний
Дані експерименту	Дослідні, цифрові, останні, попередні, повні, надійні

Виразність мови наукової прози забезпечують точ­ність і стислість вираження думки за максимально інформативної насиченості слова, тому важливо уника­ти плеоназму (вживання однозначних слів (синонімів) та словосполучень): спільна співпраця, реальна дій­сність, на початку конференції ми почали говорити, це питання досліджувалося в кількох дослідженнях.

Типовим мовним недоліком наукових текстів зали­шається суржик: тезиси (потрібно тези), на кінець (отже), опреділити (визначити), примінити (засто­сувати), вияснити (з'ясувати), звідки витікає (звід­ки випливає), в кінці кінців (зрештою, нарешті).

Обґрунтовуючи актуальність наукової проблеми, нерідко плутають, наприклад, слова суперечність і про­тиріччя. У наукових колах часто надають перевагу тер­міну «протиріччя», нехарактерному для української мови. Наприклад: Протиріччя, що виникли між відсут­ністю спеціальних досліджень із порушеної проблеми, теоретичною і методичною нерозробленістю теми у лінгводидактиці вищої школи і водночас необхідністю забезпечення належного рівня дискурсивної компетен­ції майбутніх учителів-філологів, зумовили актуаль­ність і вибір теми дослідження.

Отже, потрібна, як зазначає український лінгвостиліст Олександра Сербенська, «екологія наукової мови». Мовознавець наводить приклади, які варто вживати у наукових текстах (табл. 1.8). Дослідники культури української мови рекомендують не зловживати слово­сполученням у першу чергу, натомість слід послуговува­тися синонімами: насамперед, передусім, найперше.

Таблиця 1.8

Уживання слів у наукових текстах (за о. Сербенською)

Так уживають	Так правильно
Ведуча організація Область науки Об'єм знань В силу обставин Задавати питання 3 цієї причини Вищий учбовий заклад У першу чергу На зворотній стороні Піднімати проблему По мірі того як Представляє спробу Привести приклад	Провідна установа Галузь науки Обсяг знань Через обставини Ставити запитання Через це Вищий навчальний заклад Насамперед На звороті Порушувати проблему Відповідно до того як Є спробою Навести приклад

До типових помилок у слововживанні належить також не завжди чітке розрізнення паронімів.

Пароніми (грец. рага — префікс на позначення суміжності, пере­міщення, зміни і опута — ім'я) — слова, близькі за звучанням, але різні за значенням.

Наприклад, слово зумовлювати означає бути при­чиною чогось, призводити до чогось, викликати щось; будучи умовою існування, розвитку, формування чогось, визначати його характер, якість, специфіку тощо; слово обумовлювати — ставити в залежність від певних умов, обставин; визначати умови, термін чогось.

Українська дослідниця культури мови Євгенія Чак пропонує не ототожнювати слова напрям і напрямок. У переносному значенні, коли йдеться про шлях розвит­ку, ідейну спрямованість, суспільний, літературний рух, течію, уживають слово напрям. Стосовно лінії фізичного руху на невеликих відстанях частіше вико­ристовують слово напрямок.

Не варто плутати й слова запитання і питання. Запитання — це словесне звернення, яке потребує від­повіді. Слово питання здебільшого вживають, коли йдеться про якусь проблему, справу, що потребує розв'язання або вивчення.

Фразеологія наукового тексту покликана виражати логічні зв'язки між частинами висловлювання (як показав аналіз, навести приклади, звідси випливає, на основі отриманих даних, віддавати належне, привер­тати увагу, наводити аргументи, опиратися на факти) і позначати певні поняття (ступінь дослідженості, наукова новизна, теоретичне значення, питома вага, нагальна потреба).

Щоб уникнути помилок під час перекладу наукових текстів із російської мови, слід пам'ятати про російсь­ко-українські паралелі усталених сполук (табл. 1.9).

Таблиця 1.9