- •Наукова мова як комунікативний феномен
- •1.2. Сутність та особливості наукового стилю української мови
- •Функціональні стилі
- •Загальна характеристика наукового стилю мовлення
- •Підстилі наукового стилю та їх жанрові різновиди
- •Навчальна програма сучасної української літературної мови
- •1.3. Особливості усного
- •Порівняльна характеристика усного і писемного мовлення
- •Епітети до термінів
- •Уживання слів у наукових текстах (за о. Сербенською)
- •Типові мовні звороти
- •Уживання іменників у наукових текстах
- •Власні назви із закінченнями -а, -у
- •Уживання прикметників у наукових текстах
- •Використання числівників у наукових текстах
- •Дієслівні конструкції у наукових текстах
- •Уживання дієприкметників у наукових текстах
- •Дієприслівникові відповідники до російських іменниково-прийменникових сполук
- •Уживання дієприслівників у наукових текстах
- •Уживання сполучників у наукових текстах
- •Уживання прийменників у наукових текстах
- •1.4. Лексикографічна компетенція як показник мовної культури науковця
Епітети до термінів
Термін |
Епітети |
Дослідження |
Фундаментальне, експериментальне, глибоке |
Проблема |
Наукова, актуальна, важлива, гостра |
Питання |
Принципове, теоретичне, важливе, складне, спірне |
Мета |
Головна, реальна, п оставлена, вказана |
Завдання |
Кінцеві, конкретні, визначені |
Інформація |
Точна, вичерпна, повна, необхідна |
Матеріал |
Науковий, експериментальний, фактичний, зібраний, систематизований, отриманий, достовірний |
Аналіз теми, проблеми |
Науковий, об'єктивний, проведений, порівняльний, ретельний, глибокий |
Спостереження |
Спеціальні, численні, систематичні, подальші |
Експеримент |
Аналогічний, подібний, важливий, унікальний, успішний |
Дані експерименту |
Дослідні, цифрові, останні, попередні, повні, надійні |
Виразність мови наукової прози забезпечують точність і стислість вираження думки за максимально інформативної насиченості слова, тому важливо уникати плеоназму (вживання однозначних слів (синонімів) та словосполучень): спільна співпраця, реальна дійсність, на початку конференції ми почали говорити, це питання досліджувалося в кількох дослідженнях.
Типовим мовним недоліком наукових текстів залишається суржик: тезиси (потрібно тези), на кінець (отже), опреділити (визначити), примінити (застосувати), вияснити (з'ясувати), звідки витікає (звідки випливає), в кінці кінців (зрештою, нарешті).
Обґрунтовуючи актуальність наукової проблеми, нерідко плутають, наприклад, слова суперечність і протиріччя. У наукових колах часто надають перевагу терміну «протиріччя», нехарактерному для української мови. Наприклад: Протиріччя, що виникли між відсутністю спеціальних досліджень із порушеної проблеми, теоретичною і методичною нерозробленістю теми у лінгводидактиці вищої школи і водночас необхідністю забезпечення належного рівня дискурсивної компетенції майбутніх учителів-філологів, зумовили актуальність і вибір теми дослідження.
Отже, потрібна, як зазначає український лінгвостиліст Олександра Сербенська, «екологія наукової мови». Мовознавець наводить приклади, які варто вживати у наукових текстах (табл. 1.8). Дослідники культури української мови рекомендують не зловживати словосполученням у першу чергу, натомість слід послуговуватися синонімами: насамперед, передусім, найперше.
Таблиця 1.8
Уживання слів у наукових текстах (за о. Сербенською)
Так уживають |
Так правильно |
Ведуча організація Область науки Об'єм знань В силу обставин Задавати питання 3 цієї причини Вищий учбовий заклад У першу чергу На зворотній стороні Піднімати проблему По мірі того як Представляє спробу Привести приклад |
Провідна установа Галузь науки Обсяг знань Через обставини Ставити запитання Через це Вищий навчальний заклад Насамперед На звороті Порушувати проблему Відповідно до того як Є спробою Навести приклад |
До типових помилок у слововживанні належить також не завжди чітке розрізнення паронімів.
Пароніми (грец. рага — префікс на позначення суміжності, переміщення, зміни і опута — ім'я) — слова, близькі за звучанням, але різні за значенням.
Наприклад, слово зумовлювати означає бути причиною чогось, призводити до чогось, викликати щось; будучи умовою існування, розвитку, формування чогось, визначати його характер, якість, специфіку тощо; слово обумовлювати — ставити в залежність від певних умов, обставин; визначати умови, термін чогось.
Українська дослідниця культури мови Євгенія Чак пропонує не ототожнювати слова напрям і напрямок. У переносному значенні, коли йдеться про шлях розвитку, ідейну спрямованість, суспільний, літературний рух, течію, уживають слово напрям. Стосовно лінії фізичного руху на невеликих відстанях частіше використовують слово напрямок.
Не варто плутати й слова запитання і питання. Запитання — це словесне звернення, яке потребує відповіді. Слово питання здебільшого вживають, коли йдеться про якусь проблему, справу, що потребує розв'язання або вивчення.
Фразеологія наукового тексту покликана виражати логічні зв'язки між частинами висловлювання (як показав аналіз, навести приклади, звідси випливає, на основі отриманих даних, віддавати належне, привертати увагу, наводити аргументи, опиратися на факти) і позначати певні поняття (ступінь дослідженості, наукова новизна, теоретичне значення, питома вага, нагальна потреба).
Щоб уникнути помилок під час перекладу наукових текстів із російської мови, слід пам'ятати про російсько-українські паралелі усталених сполук (табл. 1.9).
Таблиця 1.9