Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робоча Макух ПР Word.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
528.9 Кб
Скачать

Самостійна робота №9.

Тема: Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю.

  1. Роль іміджеології у сучасному суспільстві.

  2. Місце і роль особистого іміджу керівника (лідера) у формуванні корпоративного іміджу.

Рекомендована література:

    1. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров и бизнесменов. – М., 1997.

    2. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навчальний посібник. – К., 2008.

    3. Білоус В.С. Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності: Навчальний посібник. – К., 2005.

    4. Бодуан Ж. П. Управление имиджем компании. Павлик рилейшнз: предмет и майстерство: Пер. с фр. – М., 2001.

    5. Джи Б. Имидж фирмы: планирование, формирование, продвижение: Пер. с англ. – СПб., 2000.

    6. Занецька О. В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). – К., 1993.

    7. Зверинцев А. Б. Коммуникативный менеджмент. Рабочая книга менеджера по PR. –СПб., 1997.

    8. Иванченко Г. В. Реальность паблик рилейшнз. – М., 1999.

    9. Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. – К., 2001.

    10. Кривоносов А. Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций. – СПб., 2002.

    11. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации. Теория и практика. – К., 2002.

    12. Мойсеєв В. А. Паблік рілейшнз: Навчальний посібник. – К., 2007.

    13. Почепцов Г. Г. Имиджелогия: теория и практика. – К., 2000.

    14. Примак Т. Паблік рилейшнз у бізнесі. – К., 2006.

    15. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. – К., 2001.

9. Індивідуальна науково-дослідна робота студента

Індивідуальне завданняформа організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань студентами у процесі навчання.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом.

Відповідно інноваційним технологіям навчання, різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом обґрунтування індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу.

Мета ІНДЗ. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Тема і об’єкт дослідження мають бути погоджені з викладачем (лектором).

Студент виконує обґрунтування теми власного наукового дослідження, яку він обрав для розробки.

9.1. Структура і зміст індз

Виконання ІНДЗ оформляється як реферат з додатками базового і аналітичного матеріалу.

Загальними вимогами до виконання науково-дослідного завдання (НДЗ) є його чітка структура, логічна послідовність викладання матеріалу. Викладені результати роботи повинні бути підтвердженні обґрунтованими і конкретними висновками.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських (практичних) занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура індивідуальних науково-дослідних завдань орієнтовна:

1) титульний лист (додаток 1);

2) зміст;

3) основна частина, в тому числі:

  • обґрунтування актуальності обраної теми дослідження;

  • вступ – зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;

  • теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання;

  • висновки;

4) список використаної літератури.

Список літератури слід подавати в такій послідовності:

  1. спеціальна література – підручники, монографії, брошури, статті (в алфавітному порядку);

  2. спеціальні журнали, періодичні видання;

  3. Інтернет-ресурси.

Використані джерела необхідно вказувати в квадратних душках після відповідного посилання (порядковий номер джерела у списку використаної літератури. Наприклад, (у тексті: [7]). Обсяг основної частини роботи повинен бути не менше 15 друкованих аркушів.