5. Словник основних термінів Правової статистики

Абсолютна величина – форма кількісного виразу статистичних показників, які безпосередньо характеризують розміри ознаки або її обсяг у окремих одиниць (індивідуальні абсолютні величини) або розміри сукупності правових явищ (сумарні абсолютні величини).

Абсолютне значення одного відсотка приросту – співвідношення абсолютного приросту до темпу приросту за той самий проміжок часу, який обчислено у відсотках. При цьому порівнюються лише показники, обчислені ланцюговим способом. Він характеризує, скільки одиниць досліджуваного явища знаходиться в одному відсотку його зміни.

Абсолютний приріст – показник, який характеризує, на скільки одиниць один рівень більше чи менше якогось попереднього рівня. Він обов’язково виражається в тих самих одиницях виміру, що й рівні ряду.

Акти громадянського стану – запис основних подій у житті людини (народження, смерті, шлюбів, розлучень, усиновлення й інших) в книгах реєстрації актів громадянського стану в спеціальних державних органах (РАГС).

Аналіз статистичний – дослідження особливостей структури і взаємозв’язку між явищами, тенденціями, закономірностями розвитку соціальних, правових явищ з використанням специфічних економіко-статистичних і математико-статистичних методів.

Аналітичне вирівнювання рядів динаміки – знаходження такого математичного вираження закономірностей (рівняння прямої лінії, гіперболи, параболи або якоїсь іншої), яке максимально наближуватиметься до первинних (емпіричних) даних.

Анкетний спосіб – один із способів одержання статистичних даних, який полягає в тому, що дані отримують шляхом розсилання спеціальних анкет, які заповнюються та повертаються на добровільних засадах.

Атрибутивна (якісна) ознака – ознака, яка характеризує властивості, якість даного явища і не має кількісного виразу.

Базисна величина – величина показника, з якою порівнюються інші значення або звітні величини. Базисна величина – це завжди знаменник дробу. Вона має назву основи, бази порівняння або базисного рівня.

Варіанта – значення ознаки одиниці сукупності, яке відрізняється від значень його в інших одиницях. Деякі одиниці можуть мати однакове значення.

Відбір механічний – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність, при якому генеральна сукупність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп, після чого із кожної групи відбирається для вибіркової сукупності тільки одна одиниця.

Відбір простий випадковий – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність. При цьому відбір одиниць у вибіркову сукупність провадиться випадково (неумисне) шляхом жеребкування (лототрон) або з використанням таблиці випадкових чисел.

Відбір серійний, або гніздовий – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність, при якому основою вибірки є серія одиниць, яка розглядається і вивчається як одне ціле. До вибіркової сукупності відбираються не окремі одиниці, а їх групи (гнізда, серії), щоб в її межах спостерігати всі без винятку одиниці сукупності.

Відбір типовий – спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність, при якому генеральна сукупність заздалегідь поділяється на типові, якісно однорідні групи за істотними ознаками, після чого із кожної групи відбирається певна кількість одиниць у порядку механічного або простого випадкового відбору для формування вибіркової сукупності з урахуванням кількості одиниць, які потрапили до кожної окремої групи.

Відносна величина – узагальнюючий показник, який характеризує кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. Порівнюватися можуть абсолютні, відносні або середні величини.

Відносна величина динаміки – співвідношення величини показника за даний час до його величини за певний попередній час, прийнятий за базу порівняння; характеризує зміну розміру явища в часі.

Відносна величина інтенсивності – співвідношення двох якісно різних явищ; характеризує ступінь поширення, розвитку того чи іншого явища у певному середовищі, яка завжди обчислюється як співвідношення двох різнойменних абсолютних величин, котрі якимось чином пов’язані між собою, але ні в якому разі не можуть бути ні складовими частинами цілого, ні їх додатками.

Відносна величина координації – співвідношення окремих частин сукупності. Щоб її обчислити, одну із частин сукупності слід прийняти за базу порівняння, а всі інші співвіднести до цієї частини.

Відносна величина порівняння – співвідношення однойменних показників, які належать до різних територій, але обов’язково до одного періоду або на якусь одну дату.

Відносна величина структури – співвідношення частини до цілого, характеризує внутрішній склад явища. У загальному вигляді вона характеризує питому вагу частки у цілому.

Вибірковий метод – один із методів несуцільного спостереження, за допомогою якого встановлюються показники (характеристики) генеральної сукупності на базі вивчення її частини з урахування похибки репрезентативності.

Галузеві статистики – галузі статистичної науки, які розроблюють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості окремої галузі господарства.

Графік – наочне зображення статистичних величин за допомогою геометричних знаків.

Групування – один із методів статистичної науки, процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних в якому-небудь істотному відношенні.

Групування аналітичне – статистичний метод, який дозволяє виявити взаємозв’язки між явищами, що вивчаються, і їх ознаками.

Групування структурне – статистичний метод, який виявляє склад (побудову) якісно однорідної сукупності по відношенню до певних ознак. Зіставлення таких групувань у часі дає можливість отримати уявлення про структурні зміни.

Групування типологічне – статистичний метод, за допомогою якого в сукупності явищ виділяються якісно однорідні групи за їх істотними ознаками, які виокремлені в серії, види, класи і соціально-економічні типи явищ.

Діаграма – графічне зображення статистичних даних; рисунок, на якому статистичні дані зображують за допомогою геометричних фігур (ліній, стовпчиків, точок тощо), територія, до якої належать зображені на графіку показники, вказана тільки словесно.

Екстраполяція – метод знаходження значень кількісних характеристик сукупності, що знаходиться за межами досліджуваного явища, в майбутньому на базі встановлених закономірностей за попередній проміжок часу.

Етап аналізу статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників – один із етапів статистичного дослідження, який полягає в обробленні статистичних даних з метою виявлення і вимірювання конкретного прояву закономірностей і взаємозв’язків у досліджуваних явищах і характеристики їх типових рис.

Етап друкування зведених статистичних даних – заключний етап статистичного дослідження, який включає до себе друкування результатів статистичного дослідження на сторінках преси, у статистичних збірниках та їх наукової інтерпретації.

Етап зведення та групування даних статистичного спостереження – один із етапів статистичного дослідження, який полягає в підсумовуванні даних статистичного спостереження в цілому і по окремих групах, а також розробку систематизації та класифікації досліджуваних суспільних явищ.

Етап підготовчий – один із етапів статистичного дослідження, який включає до себе вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначення понятійного апарату і низку інших питань методологічного і матеріально-технічного забезпечення дослідження.

Етап статистичного спостереження – один із етапів статистичного дослідження, охоплює безпосередньо збирання статистичної інформації.

Етапи статистичного дослідження – послідовність проведення усієї статистичної роботи. Вони пов’язані між собою; кожний наступний починається після закінчення попереднього. Якщо на якомусь із етапів припущено помилки, то їм дуже важко запобігти на наступному етапі. Кожне статистичне дослідження проходить такі етапи: 1) підготовчий; 2) статистичне спостереження; 3) зведення та групування даних статистичного спостереження; 4) аналіз статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників; 5) науково-теоретичний аналіз; 6) друкування зведених статистичних даних.

Загальна тенденція ряду динаміки (тренд) – тенденція зміни у певному напрямку рівня ряду динаміки. Загальна тенденція може бути виражена у вигляді або сталих величин, або їх неухильної зміни в бік зменшення чи зростання.

Загальна теорія статистики – галузь статистичної науки, яка розглядає категорії статистичної науки, спільні для будь-яких масових суспільних явищ, принципи, правила, методи і засоби аналізу.

Закон великих чисел – математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії імовірності, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку.

Закономірність – повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.

Закономірність динамічна виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам.

Закономірність статистична виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, оскільки існування її в кожному елементі носить імовірний характер.

Звітність – форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов’язаних показників, що дають змогу одержати дані про наслідки роботи організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і достовірність цих даних.

Індекс – відносний показник, який характеризує співвідношення суспільного явища в часі або у просторі, а також порівняно до планового завдання.

Індексний метод – метод статистичного дослідження, який дає змогу охарактеризувати зміни рівня суспільного явища в часі, просторі або порівняно із плановим завданням, нормою чи стандартом.

Інтерполяція – метод побудови рядів динаміки за попередній період, коли з якихось причин були відсутні відомості про розміри явища, або для знаходження невідомих проміжних рівнів ряду динаміки.

Картограма – один із видів графічного зображення; ри-сунок, на якому величину статистичних показників зображують шляхом різної щільності штрихування або різного розфарбовування відповідної території на географічній карті або плані місцевості.

Картодіаграма – один із видів графічного зображення; рисунок, на якому статистичні дані зображують за допомогою різних фігур на географічній карті або плані місцевості.

Кількісна ознака – ознака, окремі значення якої мають числове вираження, вона завжди є у кожної одиниці сукупності, але в різних розмірах.

Класифікація – систематизований розподіл явищ і об’єктів на певні групи, класи і розряди залежно від їх однорідності чи різнорідності. Як правило, у основі класифікації лежить якісна ознака.

Коефіцієнт злочинної активності – відносний показник, який обчислюється як співвідношення кількості виявлених осіб, які вчинили злочин, до населення у віці кримінальної відповідальності і помножується на 10 тис. населення; характеризує, як часто зустрічаються серед населення даного регіону особи, які вчинили злочин.

Коефіцієнт злочинної інтенсивності – відносний показник, який обчислюється як відношення кількості зареєстрованих злочинів до всього населення і помножується на 10 тис. населення, характеризує, як часто вчиняються злочини на тій чи іншій території.

Кореляційний метод – метод дослідження взаємозалежності між явищами, встановлення та обчислення щільності взаємозв’язку між ними.

Медіана – один із видів структурних середніх величин, значення ознаки, яка ділить впорядкований ряд розподілу на дві рівні за чисельністю одиниць сукупності частини, знаходиться в середині варіаційного ряду.

Метод відносних величин – один із методів статистичного дослідження, дає змогу охарактеризувати кількісне співвідношення різних суспільних явищ, а також встановити склад сукупності та її структурні зрушення.

Метод групування – один із методів статистичного дослідження, який полягає в розбивці сукупності на групи за певними (істотними) ознаками. Він дає змогу виділити найважливіші типи, характерні групи та підгрупи в статистичній сукупності.

Метод середніх величин – один із методів статистичного дослідження, який полягає в обчисленні показника, що характеризує типовий розмір ознаки сукупності в конкретних умовах простору і часу.

Методи статистичного дослідження: 1) масове статистичне спостереження; 2) групування; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) середніх величин; 7) індексний; 8) кореляційний; 9) інші математичні методи, які використовуються в різних галузях статистики для більш поглибленого вивчення взаємозв’язків між різноманітними явищами.

Методика статистичних досліджень – сукупність способів, заходів, методів, які використовуються для збирання, оброблення та аналізу інформації.

Метод статистичного спостереження – один із методів статистичного дослідження; планомірний, науково організований процес збирання даних, що характеризують масові явища і процеси, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Методологічна основа статистичної науки – діалектичний матеріалізм.

Міжнародна статистика – галузь статистики, що вивчає методологію розрахунків статистичних показників, які відображають економічний розвиток і стан правопорядку в окремих країнах і на міжнародному рівні. Як частина соціально-економічної статистики міжнародна статистика складається з трьох органічно пов’язаних напрямів: 1) наукової і практичної діяльності міжнародних статистичних організацій; 2) узагальнення досвіду організації та методології статистики в різних країнах; 3) проведення міжнародних зіставлень і порівняльних досліджень.

Мода – один із видів структурних середніх величин; значення ознаки, яке зустрічається найчастіше, тобто найбільш типове значення ознаки.

Моніторинг – один із видів несуцільного спостереження; спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Об’єкт спостереження – сукупність явищ, що вивчаються.

Облік оперативний – один із видів господарського обліку; реєстрація окремих фактів у момент їх здійснення або відразу після їх проведення.

Облік бухгалтерський – один із видів господарського обліку; безперервне суцільне документальне відображення господарських засобів та джерел їх створення, які узагальнюються в грошовому виразі.

Облік статистичний – один із видів господарського обліку; реєстрація фактів і явищ соціально-економічного життя за затвердженими формами звітності, які подаються в суворо обумовлені строки статистичним органам, що дає змогу провадити всебічний облік явищ у масштабі всієї держави або окремих її територій чи галузей.

Одиниця спостереження – джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані.

Одиниця сукупності – первинний елемент об’єкта спостереження, який існує в дійсності і ознаки якого реєструються.

Опитування – одержання статистичних даних шляхом реєстрації відповідей осіб. Опитування може бути усним (експедиційним), самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.

Опитування усне – одержання статистичних даних шляхом безпосереднього опитування осіб спеціально підготовленими працівниками (реєстраторами, обліковцями).

Організаційні форми статистичного спостереження – звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Помилки реєстрації – помилки, які виникають унаслідок невірного встановлення фактів або їх неправильної реєстрації (запису). Вони бувають випадковими і систематичними.

Похибки репрезентативності – розбіжності між показниками вибіркового і суцільного дослідження.

Предмет міжнародної правової статистики – вивчення кількісної сторони діяльності правоохоронних і правозастосовних органів у різних країнах світу, пов’язаної із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності, з метою подальшого якісного її аналізу в конкретних умовах простору і часу.

Предмет правової статистики – кількісна сторона явищ і процесів, які належать до сфери діяльності правоохоронних органів і пов’язані із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Предмет статистичної науки – кількісна сторона різноманітних масових суспільних і природних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Прогнозування – наукове виявлення вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів, засноване на системі встановлених причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей.

Програма спостереження – перелік питань, на які треба одержати відповіді при певному статистичному спосте-реженні.

Процедура дослідження – послідовність застосування окремих методів і технічних прийомів оброблення статистичної інформації у кожному конкретному дослідженні. Процедура дослідження підпорядковується стратегії дослідження, відпрацьованій гіпотезі і загальній його спрямованості.

Рівень злочинності – абсолютна кількість зареєстрованих злочинів і осіб, які їх вчинили, на певній території за конкретний проміжок часу (за місяць, квартал або рік).

Рівень судимості – абсолютна кількість злочинів, по яких винесено обвинувальний вирок, і кількість засуджених осіб на певній території за конкретний проміжок часу.

Ряд динаміки – ряд послідовно розташованих в хронологічному порядку значень показника, який характеризує зміну величини суспільного явища в процесі розвитку, тобто в часі.

Ряд динаміки інтервальний – ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища за певні проміжки (періоди, інтервали) часу (за декаду, місяць, квартал, півріччя, рік або інші інтервали часу).

Ряд динаміки моментний – ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища на якусь певну дату або момент часу.

Самореєстрація – спосіб одержання даних, при якому опитувані особи самі заповнюють формуляри після проведеного інструктажу представниками статистичних органів.

Середній темп зростання/зниження – відносний показник, який обчислюється за формулою середньої геометричної з темпів зростання, обчислених ланцюговим способом; він характеризує, у скільки разів збільшувався/зменшувався рівень за певний період.

Середній темп приросту – відносний показник, який обчислюється шляхом віднімання від середнього темпу зростання у відсотках 100 %; характеризує, як щорічно змінювався рівень ряду. Реально він може мати знак плюс, що свідчить про зростання явища, або мінус, якщо явище зменшувалося.

Середня величина – узагальнюючий показник, який характеризує типовий розмір ознаки якісно однорідної сукупності в конкретних умовах простору і часу.

Соціальна статистика – галузь статистичної науки, яка вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів, що відбуваються в соціальній сфері життя суспільства, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу. Вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, доходів, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Спеціально організовані статистичні спостереження – друга форма статистичного спостереження, яка застосовується для одержання даних, які не відображені у звітності.

Спостереження безпосереднє – одержання необхідних даних шляхом їх безпосереднього обстеження (особистого переліку, вимірювання, зважування, підрахунку тощо).

Спостереження документальне – одержання необхідних даних шляхом вивчення певних документів. Цей спосіб спостереження іноді називають звітним.

Спостереження монографічне – один із видів несуцільного спостереження; ретельне вивчення окремих типових елементів сукупності.

Спостереження несуцільне – один із видів статистичного спостереження; дослідження частини об’єкта статистичного спостереження з метою одержання узагальнюючої характеристики даного об’єкта в цілому. Воно поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове, моніторинг.

Спостереження основного масиву – один із видів несуцільного спостереження, при якому досліджується переважна частина елементів сукупності. При цьому поза спостереженням залишається та частина одиниць сукупності, про яку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристику досліджуваного явища в цілому.

Спостереження поточне (безперервне) – один із видів спостереження; безперервна реєстрація фактів у міру того, як вони виникають. Таким чином реєструються всі виявлені соціальні явища.

Спостереження перервне – статистичне спостереження, яке відображає рівень того чи іншого правового явища на певну дату чи момент часу.

Спостереження суцільне – спостереження, при якому обліку підлягають усі без винятку одиниці сукупності.

Статистика – самостійна суспільна наука, яка досліджує суспільні й природні явища для вивчення і підвищення якості суспільного життя.

Статистика адміністративно-правова – галузь правової статистики; характеризує: кількість виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушення; види адміністративних стягнень, які було накладено на осіб; показники діяльності різних державних органів, які мають право накладати адміністративні стягнення.

Статистика виконання вироків – галузь правової статистики; дає уявлення про діяльність органів, які виконують визначені судовими вироками покарання.

Статистика виконання судових рішень – галузь правової статистики; відображує діяльність державних виконавців щодо виконання рішень суду з цивільних справ.

Статистика господарсько-правова – галузь правової статистики; характеризує діяльність господарських судів із розгляду господарських спорів між юридичними особами.

Статистика дисциплінарних правопорушень – галузь правової статики; відображує трудову дисципліну на державних підприємствах.

Статистика митна – галузь правової статистики; характеризує інформацію про переміщення товарів через митний кордон України шляхом збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами. Вона складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.

Статистика митна зовнішньої торгівлі – узагальнена та відповідним чином систематизована інформація про переміщення товарів через митний кордон.

Статистика митна спеціальна складається з таких частин: статистики декларування; статистики справляння податків і зборів; статистики з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; статистики пасажиропотоків; статистики міжнародних перевезень та інших видів, які містять відомості з кадрових питань, питань боротьби з правопорушеннями в митних органах, адміністративно-господарських питань та інші відомості.

Статистика конституційного судочинства – галузь правової статистики; характеризує своїми показниками діяльність Конституційного Суду в Україні.

Статистика кримінально-правова – галузь правової статистики; характеризує весь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчинених злочинів, осіб, які вчинили злочини, а також покарань. Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінального процесу складається із таких органічно пов’язаних розділів: а) статистики органів дізнання та досудового слід-ства; б) статистики кримінального судочинства; в) статистики виконання вироків.

Статистика кримінального судочинства – галузь правової статики; досліджує роботу органів суду з розгляду кримінальних справ.

Статистика органів дізнання та досудового слідства – галузь правової статики; характеризує різні сторони діяльності державних органів, які займаються розслідуванням злочинів і виявленням осіб, що їх вчинили. До них належать органи дізнання, які функціонують відповідно до ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України; органи досудового слідства, які функціонують відповідно до ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України.

Статистика прокурорського нагляду – галузь правової статики; характеризує діяльність органів прокуратури по нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.

Статистика цивільно-правова – галузь правової статики; характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися на розгляді в судових органах, облік наслідків судової дія-льності з розгляду цивільних справ, а також облік цивільних правовідносин, що посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні. Розділяється на два підрозділи: статистику цивільного судочинства та статистику виконання судових рішень.

Статистика цивільного судочинства – галузь правової статики; відображує роботу органів суду з розгляду цивільних справ.

Статистична таблиця – форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів.

Статистична таблиця проста – таблиця, в підметі якої немає групування.

Статистична таблиця групова – таблиця, підмет якої утворено в результаті групування одиниць об’єкта за однією ознакою.

Статистична таблиця комбінаційна – таблиця, в підметі якої групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації.

Статистичне зведення – впорядкування, контроль, систематизація та наукове оброблення статистичних даних.

Статистичний графік – рисунок (креслення), який описує статистичну сукупність (її обсяг, структуру, зміну в часі, розподіл у просторі) умовною мовою геометричних знаків. Основні елементи С. г.: 1) поле графіка; 2) графічний образ; 3) орієнтири простору; 4) масштабні орієнтири; 5) легенда. За способом побудови графіки поділяються на діаграми, картодіаграми та картограми.

Статистичний ряд розподілу – упорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Ряди розподілу можуть бути атрибутивними й варіаційними. Атрибутивні ряди розподілу будуються за якісною ознакою, варіаційні – за кількісною.

Сукупність вибіркова – відібрана в певний спосіб частина генеральної сукупності для вибіркового спостереження.

Сукупність генеральна – вся сукупність одиниць, з якої проводиться відбір частини одиниць для вибіркового спостереження.

Сукупність статистична – певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку.

Табель звітності – перелік затверджених статистичними органами форм звітності, що визначає обсяг, зміст і порядок представлення статистичної інформації.

Табличний і графічний методи – методи статистичного дослідження, способи раціонального зображення отриманих результатів.

Темп зростання – відносний показник; співвідношення поточного рівня до попереднього або базисного. Темп зростання показує, у скільки разів поточний рівень ряду динаміки більше або менше рівня, який прийнято за базу порівняння.

Темп приросту – відносний показник; співвідношення абсолютного приросту до рівня ряду, з яким провадиться порівняння; характеризує, на скільки відсотків один рівень ряду більше чи менше іншого рівня. Його можна обчислювати й спрощеним способом – шляхом віднімання від показника темпу зростання 100 % або одиниці, якщо темпи зростання наведено у вигляді коефіцієнтів.

Техніка дослідження – сукупність спеціальних технічних прийомів і засобів щодо збирання, оброблення, використання та аналізу статистичної інформації. Вона може бути машинною (механізованою чи автоматизованою) і ручною.

Узагальнюючі показники – показники, які відображають величини, приведені в порівняльний вигляд, і одним числом характеризують найбільш типові риси явищ, що вивчаються у даному дослідженні. До узагальнюючих показників належать сумарні абсолютні, відносні та середні величини й індекси.

Характер ряду динаміки відображує зміни рівнів ряду динаміки: за рівнянням прямої лінії або якоїсь кривої.