Методичні рекомендації

Дана тема не викладається в лекційному курсі, тому виноситься на самостійне вивчення студентами з наступним обговоренням на колоквіумі.

При підготовці до колоквіуму необхідно звернути увагу, що кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх тільки тоді будуть сприйматися суспільством як справедливі, коли будуть максимально враховувати особливості віку, рівень фізичного і психічного розвитку неповнолітнього, умови його життя і виховання, вплив дорослих і т.п. Виходячи з цього потрібно усвідомити особливості кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх, що сформульовані законодавцем у розд. XV Загальної частини КК України.

Питання, які пропонуються для самостійного вивчення

І. Особливості звільнення неповнолітніх від

кримінальної відповідальності

1. Види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

2. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (особливість даного виду звільнення від кримінальної відповідальності; підстава такого звільнення, правові умови; види й ознаки примусових заходів виховного характеру, наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру).

3. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх у зв’язку із закінченням строків давності (особливість даного виду звільнення від кримінальної відповідальності, загальні умови такого звільнення, строки давності).

ІІ. Види покарань, які застосовуються до

неповнолітнього та особливості їх призначення

1. Основні покарання, що можуть бути застосовані до неповнолітнього (види покарань; особливості їх змісту та умови застосування до неповнолітніх).

2. Додаткові покарання, що можуть бути застосовані до неповнолітнього (види покарань; особливості їх змісту та умови застосування до неповнолітніх).

3. Особливості призначення покарання неповнолітнім (спеціальні засади призначення покарання неповнолітнім; особливість призначення остаточного покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів та вироків).

ІІІ. Особливості звільнення неповнолітніх від

покарання та його відбування

1. Види звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування .

2.Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру як вид звільнення від покарання, що може застосовуватися лише до неповнолітніх (вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру; обов’язкові умови такого звільнення).

3.Звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням (загальні підстави, умови звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням; вид покарання, від відбування якого можливе звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням; іспитовий строк звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням; правові наслідки звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням).

4.Звільнення неповнолітнього від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (підстави, особливості застосування; строки давності виконання обвинувального вироку).

5. Умовно-дострокове звільнення неповнолітнього від відбування покарання (підстави, правові умови, особливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, наслідки вчинення неповнолітнім нового злочину протягом невідбутої частини покарання при умовно-достро-ковому звільненні від відбування покарання).

ІV. Погашення та зняття судимості щодо

неповнолітніх осіб

1.Особливості погашення судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

2. Тривалість строків погашення судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

3. Особливості зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

Для поглибленного засвоєння питань теми доцільно також ознайомитися з наведеними завданнями і два-три з них самостійно вирішити.

З а в д а н н я

146. 17-річний Авдєєв за вчинення хуліганських дій був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України.

Чи може суд звільнити його від покарання? Якщо таке звільнення можливе, то за яких умов? Які примусові заходи виховного характеру може застосувати суд до неповнолітнього у разі звільнення його від покарання?

147. 16-річний Парасин вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України. Суд застосував до нього примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, а саме обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки Парасина у вигляді заборони відвідувати у вечірній час кафе та дискотеки. Проте Парпсин, незважаючи на це, неодноразово відвідував ці заклади.

Яке рішення має прийняти суд? Дайте мотивовану відповідь.

148. 14-річний Потанін за вчинення хуліганства був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України.

Яке покарання може призначити йому суд за вчинення цього злочину? Які основні та додаткові покарання можуть бути призначені судом неповнолітньому, визнаному винним у вчиненні злочину?

149. 15-річний Судаков вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.185 КК України. При розгляді справи в суді було встановлено, що Судаков відстає у розумовому розвитку від рівня, типового для цього віку. Батьки Судакова постійно пиячать, вихованням сина не займаються. Умови його життя вкрай незадовільні.

Які загальні засади призначення покарання неповнолітньому? Чи повинен суд враховувати вище вказані обставини при призначенні Судакову покарання?

150. 16-річний Шевченко був засуджений за ч. 4 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 10 років. Через 3 роки у місцях відбування покарання він вчинив умисне вбивство, за яке йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років. За сукупністю вироків суд призначив йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 16 років. Прокурор заявив апеляційну скаргу на вирок суду стосовно строку призначення покарання.

Чи підлягає скарга задоволенню? Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд?

151. 17-річний Абакумов був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки. Через 1 рік він вчинив крадіжку і був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України.

За якими правилами і в яких межах суд повинен призначити покарання Абакумову?

152. 15-ти річний Катеринчик вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України. Чи можливе його звільнення від кримінальної відповідальності? Якщо так, то за яких підстав і умов? Які примусові заходи виховного характеру може застосувати суд до Катеринчика у разі його звільнення від кримінальної відповідальності?

153. 15-річний Петросов був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки і за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, а за сукупністю злочинів – на строк 8 років позбавлення волі.

Через який час він може бути умовно – достроково звільнений від відбування покарання і за яких умов?

154. 16-річний Петров був засуджений за умисне вбивство за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 8 років. Після фактичного відбуття 4 років він був умовно-достроково звільнений від відбування покарання. Через 2 роки він вчинив грабіж (ч. 2 ст. 186 КК України).

Як повинен поступити суд і за якими правилами він повинен призначити покарання Петрову?

155. 15-ти річний Сердюк був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, і засуджений до 7 років позбавлення волі. Він відбув покарання повністю і був звільнений з місця позбавлення волі у віці 22 років.

Чи можливе дострокове зняття судимості з Сердюка? Якщо так, то за яких підстав?

Список додаткової літератури

Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.

Застосування кримінальних заходів до неповнолітніх правопорушників (кол. авторів). – К.: Наук. думка, 1974. – 78 с.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верхов.Суду України від 16. 04 2004 р., № 5.

Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верхов. Суду України від 15. 05. 2006 р., № 2.