- •Тема 1. Соціальне партнерство та соціальна відповідальність в охороні праці, міжнародне співробітництво
- •1.1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Тема 3. Система управління охороною праці в організації
- •Економічні методи управління охороною праці
- •3.4. Ефективність функціональної структури суоп.
- •Тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.1.Органи державного нагляду за охороною праці.
- •4.2 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •4.3. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •Тема 5. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •5.1.Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •5.2.Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків.
- •5.2. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Тема 6. Соціальне страхування від нещасного випадку та
- •6.3.Страховий випадок і страховий ризик
- •До страхових випадків з соціального страхування належать:
- •6.4.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •6.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті (страхові виплати)
- •6.6. Джерела фінансування Фонду
- •5) Страхування від безробіття:
- •Тема 7. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, загальні вимоги безпеки в галузі
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •7.2.Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці.Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Тема 8. Оцінка умов праці на робочому місці.
- •8.1.Аналіз умов праці
- •Змістовний модуль IV Лекція 10. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •10.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •10.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •5. Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •8. Економічні методи управління охороною праці
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Загальні вимоги до розділу
- •1.1 Відповідність тем розділу напрямкам та спеціальностям
- •1.2. Розділ „Охорона праці” в дипломних роботах окр бакалавр.
- •1.3. Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах(проектах) студентів окр спеціаліст, магістр
- •1.4. Загальні вимоги щодо наповнення розділів «Охорона праці» та «Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •2. Приклади оформлення розділу дипломної роботи
- •2.1. Приклад 1 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Розрахунок величини дози та необхідної ефективності захисного екрану
- •2.2. Приклад 2 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Карта атестації №1
- •2.3. Приклад 3 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Протипожежна профілактика
- •. Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •2.4. Приклад 4 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2.5. Приклад 5 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Пожежна безпека
- •Правила особистої гігієни
- •Шкідливі речовини
- •Робота з кислотами та лугами
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Опорний конспект лекцій з Цивільної оборони вступ
- •Види аварій, катастроф і стихійного лиха.
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об'єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об`єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи.
- •Об`єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •2. Завдання міністерств та відомств з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни Навчальна та довідкова література
- •Література:
Робота з кислотами та лугами
Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити тільки у витяжній шафі. При розведенні кислот (особливо сульфатної) необхідно приливати кислоту тільки в холодну воду невеликими кількостями при помішуванні скляною паличкою, а не інакше. Всі хімічні операції, пов’язані з розчиненням аналізованих мінеральних кислот, з випарюванням мінеральних кислот та їх розчинів, з нейтралізацією кислих розчинів аміаком повинні проводитися в витяжній шафі.
Натрію гідроксид та калію гідроксид в сухому вигляді не можна брати безпосередньо пальцями, їх треба брати фарфоровою (порцеляновою) ложкою або нікельованим шпателем.
Концентровані кислоти , луги та інші їдкі рідини не можна набирати ротом у піпетку – необхідно користуватися гумовою грушею. Забороняється виливати в каналізацію отруйні речовини, концентровані кислоти, луги.
Натрію гідроксид діє на тканини, розчиняючи білки з утворенням лужних альбумін атів, спричиняє опіки. При попаданні розчинів на шкіру і, особливо, на слизисту оболонку, утворюється м’який струп. Луг проникає й у більш глибокі тканини.
Після «опіків» залишаються рубці. Розчини лугів діють тим сильніше, чим вище їхня концентрація і температура. При постійній роботі з ними дуже часто з’являються виразки на пальцях рук.
Небезпечне попадання навіть найменших кількостей лугу в очі. При цьому уражається не тільки роговиця, але унаслідок швидкого проникнення лугу всередину, страждають і більш глибинні частини очного яблука. Результатом може бути сліпота.
Для запобігання дії лугу при попаданні на шкіру необхідно промити уражені ділянки струменем води протягом десяти хвилин, потім зробити примочки з 5% розчину оцтової чи борної кислоти. При попаданні лугу в очі необхідно негайно промити струменем води чи фізіологічними розчинами 10 – 30 хвилин. Потім закапати 2% розчином кокаїну чи 0,5% розчином дикаїну. Промивання варто повторювати кілька разів у день. ГДК= 0,5 мг/м3 .
Хлоридна кислота діє на шкірний покрів і слизисті оболонки, викликає руйнування структури білка, веде до тимчасових, а іноді необоротних процесів і ушкоджень. Туман хлоридної кислоти, що утворюється при нагріванні розчинів для травлення, а також при розведенні концентрованої кислоти водою, викликає різку хворобливість шкіри обличчя. При попаданні кислоти на шкіру, необхідно полити уражене місце теплою водою, потім варто промивати 20% розчином карбонату натрію Na2 CO3. При утрудненні дихання через ніс – 2 – 3% розчин ефедрину 3 – 4 рази на день. ГДК=5 мг/м3.
Сульфатна та нітратна кислоти. Концентрована сульфатна кислота відноситься до групи сильнодіючих хімічних речовин. Вона вражає слизові верхніх дихальних шляхів, легені. Крім поразки верхніх дихальних шляхів можуть виникати перепони подиху, спазми голосової щілини, печіння в очах, кривава мокрота, блювота, пізніше – важкі запальні захворювання бронхів і легень. При попаданні на шкіру сульфатна кислота викликає важкі опіки. Якщо її відразу змити водою, дія може обмежитися почервонінням. У противному випадку кислота швидко потрапляє всередину тканини. Створюючи струп, при відпаданні якого оголюється глибока виразка. Загоєння проходить довгостроково і закінчується утворенням плоских рубців або м’ясистих наростів. При дуже великій поверхні поразки можливий смертельний випадок. Особливо небезпечно потрапляння сульфатної кислоти в очі та на слизові оболонки.
При виконанні дипломної роботи використовувалася НNО3, що має токсичну дію. Дим, що містить NО2, N2О3 і туман чистої НNО3 може викликати руйнування зубів, кон’юктивіти, поразку роговиці ока. При потраплянні на шкіру концентрована НNО3 викликає важкі опіки, струп має жовтий колір. НNО3 є окисником і при потраплянні у кров (через легені тощо) окислює гемоглобін у метгемоглобін.
Забороняється працювати з концентрованими кислотами без захисних окулярів та рукавичок. Концентровані Н2SО4 та НNО3 повинні зберігатися в товстостінному скляному посуді ємністю не більш 2л у витяжній шафі на скляних або порцелянових піддонах. Розлив концентрованої Н2SО4 або НNО3 повинен робитися при включеній тязі у витяжній шафі. Якщо кислота випадково буде розлита, її спочатку засипають піском, щоб він ввібрав кислоту, потім пісок забирають, і місце. Де була розлита кислота, засипають вапном або содою, а потім заливають водою і витирають насухо.
При розведенні Н2SО4 і НNО3 кислоту варто повільно доливати у воду. Додавання води до кислоти категорично забороняється, тому що супроводжується розбризкуванням.
Відпрацьовані кислоти збирають в окремий спеціальний посуд і після нейтралізації виливають у каналізацію. Забороняється зливати в каналізацію концентровані кислоти. Кислоту, що потрапила на шкіру, відразу змивають великою кількістю води і промивають уражене місце слабким розчином соди. ГДК(НNО3)=2 мг/м3, ГДК(Н2SО4) =1 мг/м3.
Роботу з агресивними та шкідливими речовинами необхідно проводити тільки з використанням системи вентиляції. Установка вентиляційної системи (припливна, витяжна, припливно-витяжна; складається з повітрозабірних і пристроїв для викиду повітря (розташованих зовні будинку), пристроїв для очищення повітря від пилу і газів, калориферів для підігріву повітря в холодний період, повітроводів, вентилятора, пристроїв подачі і видалення повітря в приміщенні, дроселів і засувок. Розрахунок вентиляційної мережі полягає у визначенні втрат тиску при рухові повітря, що складаються з втрат на тертя повітря (Нтр) (за рахунок шорсткості повітроводу) і в місцевих опорах (Нмо) (повороти, зміни площ, перетини, фільтри, калорифери й ін.). Повні втрати тиску РΣ (Па) визначають підсумовуванням втрат тиску на окремих розрахункових ділянках:
НΣ = Нтр + Нмо = Σ( lλ/d + Σ ξ)ρ vп 2, (4.1)
де l – довжина ділянки повітровода, характеризується сталістю витрати і швидкості повітря, м;
λ — коефіцієнт опору тертя (орієнтовно λ =0, 02);
ξ — коефіцієнт місцевого опору (довідкові дані в залежності від фасонних змін повітроводів і устаткування, ξ= 0…1000);
ρ — густина повітря, кг/м3;
vп — швидкість повітря , м/с;
n — число ділянок магістралі.
Порядок розрахунку вентиляційної мережі такий:
Вибирають конфігурацію мережі в залежності від розміщення приміщень, установок, робочих місць, що повинна обслуговувати вентиляційна система.
Знаючи необхідну витрату повітря на окремих ділянках повітроводів, визначають площі їхніх поперечних перерізів, виходячи з допустимих швидкостей руху повітря (у звичайних вентиляційних системах швидкість приймають 6-12 м/с, а в аспіраційних установках для запобігання засмічення — 10-25 м/с).
За наведеною вище формулою розраховують опір мережі, причому за розрахункову звичайно приймають найбільш протяжну магістраль.
По каталогах вибирають вентилятор і електродвигун.
Якщо опір мережі виявилося занадто великим, розміри повітроводів збільшують і роблять перерахунок мережі.
На підставі даних про необхідну продуктивність і тиск роблять вибір вентилятора за його аеродинамічною характеристикою, що графічно виражає зв'язок між тиском, продуктивністю і к. к. д. при визначених швидкостях обертання (Р-L характеристика). При виборі вентилятора враховують, що його продуктивність пропорційна швидкості обертання робочого колеса, повний тиск – квадрату швидкості обертання, а споживана потужність — кубу швидкості обертання. Установочна потужність електродвигуна (N, кВт) для вентилятора розраховується за формулою:
N = kL НΣ /(1000ηуηп ), (4.2)
де k — коефіцієнт запасу (1,05 –1,15);
L — продуктивність вентилятора, м3/год;
НΣ — повний тиск вентилятора, Па;
ηу — к.к.д. вентилятора;
ηп — к.к.д. передачі від вентилятора до двигуна ( для клиновидних пасів ηп =0,9- 0,95, для плоских пасів 0,85-0,9).
.
. 2.6. Приклад 6