- •Тема 1. Соціальне партнерство та соціальна відповідальність в охороні праці, міжнародне співробітництво
- •1.1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Тема 3. Система управління охороною праці в організації
- •Економічні методи управління охороною праці
- •3.4. Ефективність функціональної структури суоп.
- •Тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.1.Органи державного нагляду за охороною праці.
- •4.2 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •4.3. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •Тема 5. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •5.1.Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •5.2.Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків.
- •5.2. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Тема 6. Соціальне страхування від нещасного випадку та
- •6.3.Страховий випадок і страховий ризик
- •До страхових випадків з соціального страхування належать:
- •6.4.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •6.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті (страхові виплати)
- •6.6. Джерела фінансування Фонду
- •5) Страхування від безробіття:
- •Тема 7. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, загальні вимоги безпеки в галузі
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •7.2.Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці.Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Тема 8. Оцінка умов праці на робочому місці.
- •8.1.Аналіз умов праці
- •Змістовний модуль IV Лекція 10. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •10.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •10.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •5. Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •8. Економічні методи управління охороною праці
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Загальні вимоги до розділу
- •1.1 Відповідність тем розділу напрямкам та спеціальностям
- •1.2. Розділ „Охорона праці” в дипломних роботах окр бакалавр.
- •1.3. Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах(проектах) студентів окр спеціаліст, магістр
- •1.4. Загальні вимоги щодо наповнення розділів «Охорона праці» та «Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •2. Приклади оформлення розділу дипломної роботи
- •2.1. Приклад 1 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Розрахунок величини дози та необхідної ефективності захисного екрану
- •2.2. Приклад 2 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Карта атестації №1
- •2.3. Приклад 3 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Протипожежна профілактика
- •. Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •2.4. Приклад 4 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2.5. Приклад 5 розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Пожежна безпека
- •Правила особистої гігієни
- •Шкідливі речовини
- •Робота з кислотами та лугами
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Опорний конспект лекцій з Цивільної оборони вступ
- •Види аварій, катастроф і стихійного лиха.
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об'єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об`єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи.
- •Об`єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •2. Завдання міністерств та відомств з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни Навчальна та довідкова література
- •Література:
Гідродинамічні аварії.
Гідродинамічними аваріями, що мають місце в Україні є: прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводку; аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв`язку і загрозою прориву гідроспоруди.
Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсивно відбувалась у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів досягла переробка берегів на Канівському (373 км, що дорівнює 42% всієї довжини берегової лінії); Кременчуцькому (25% довжини берегової лінії), Дніпровському (195 км, 35% довжини берегової лінії) і на Дніпродзержинському (115 км, 32% берегової лінії) водосховищах. Значна частина берегової лінії захищена інженерними спорудами (по Дніпровському каскаду 611 км або 17% усієї берегової лінії).
В Україні за даними Держкомгеології підтоплено близько 800 тис. га земель, що дорівнює 15% території (у тому числі 200 тис. га в зонах зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського типу, 138 тисяч приватних будинків. Розвиток цього негативного процесу на міських територіях характеризується великою різноманітністю причин і факторів: втрати води із водонесучих комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей грунтів природних дренажних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв’язку з асфальтуванням, баражний ефект фундаментів, трас колекторів, тунелів.
Однією з найважливіших причин підтоплення земель є гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування грунтових вод. Так, система великих водосховищ Дніпровського каскаду обумовила підняття рівня води в Дніпрі від 2-х до 12 метрів, внаслідок чого відбулося підтоплення величезних площ Придніпров’я. Відмічається катастрофічний ступінь ураженості цим процесом (50%) в зоні впливу Кременчуцького водосховища.
Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних споруд: в зоні впливу Північно-Кримського каналу 96 тис. га підтоплено, Каховської зрошувальної системи - 5,1 тис. га, Каланчацької - 9,1 тис. га.
Підтоплення значних територій є результатом безгосподарського ставлення до їх освоєння, недостатнього вивчення інженерно - геологічних умов, відсутності необхідної уваги до проектування, будівництва та експлуатації об’єктів в складних інженерно - геологічних умовах.
Все це призводить до таких негативних наслідків як забруднення підземних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану територій, засолення і заболочування грунтів, вимокання зелених насаджень, зниження урожайності сільгоспугідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів як: зсуви, просадки, карст, обвали.
Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з великими водосховищами хоча зменшує небезпеку затоплення територій під час повеней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплення при прориві дамб цих водосховищ.
Виникнення катастрофічних затоплень на території країни можливо в результаті руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Їх загальна площа може досягнути 8294 км2, до якої потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об`єктів різноманітного призначення.
В Україні побудовано біля 1 тис. водосховищ об'ємом більше 1 млн. куб. м і площею водного дзеркала біля 1 млн. га та 24 тис. ставків. Більшість гребель земляні (з місцевих матеріалів або намивні).
Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспоруд є значна швидкість розповсюдження (3 – 25 км/ годину), висота (10-20 м) та ударна сила (5 – 10 т. с/м2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території.
Катастрофічне затоплення місцевості може виникнути внаслідок руйнування значних гідротехнічних споруд. Найбільш небезпечними в цьому відношенні є Дніпровський, Дністровський та Південно-Бузький каскади гідроспоруд.
Наприклад, у разі руйнування гребель на всіх гідроспорудах Дніпровського каскаду територія катастрофічного затоплення складає біля 700 тис. га з населенням майже 1.5 млн. чоловік. Може бути виведено з ладу 270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач, численні мережі та споруди газового та водного постачання багатьох міст.
Суттєва активізація гравітаційних процесів (зсуви, обвали тощо) відбувається у зв'язку з експлуатацією Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Активізація абразії та ерозії грунтів відзначається в районах гідротехнічних споруд на узбережжях Чорного та Азовського морів, при проведенні робіт із зміни русел річок тощо.
Таким чином ми мали ще раз з’ясувати що внаслідок техногенних аварій та катастроф складається надзвичайна ситуація, раптове виникнення якої приводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкідливих для здоров`я факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які сталися.