8. Організація розслідування нещасних випадків
8.1. Розслідування та облік нещасних випадків з працівниками на виробництві
Відповідно до чинного законодавства роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в закладі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 (далі – Положення про розслідування). Відповідно до статті 34 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії до 50 відсотків.
Розслідуванню підлягають всі без винятку нещасні випадки в закладі незалежно від того, береться чи не береться на облік, складається чи не складається акт за формою Н-1.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця.
Дії працівників, які стали свідками нещасного випадку з працівником навчального закладу:
терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити в разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, керівництво закладу та вимагати розслідування у відповідності до діючого Положення;
зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
ВИБІР ПОРЯДКА РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА
ВИРОБНИЦТВІ
Послідовність дій керівника закладу при організації «звичайного» розслідування нещасного випадку в закладі
Додаток
КЛАСИФІКАТОР
розподілу травм за ступенем тяжкості
Визначення ступеня тяжкості травм, отриманих на виробництві, проводиться з метою віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, які відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, за рішенням органів державного нагляду за охороною праці підлягають спеціальному розслідуванню.
1. Кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі — травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов’язані з цими ушкодженнями.