2.6. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі

Захист прав власника при втраті ним цінного папера може здійснюватися в судовому порядку (ст. 260-268 ЦПК). Втрачений цінний папір на пред’явнника або вексель може бути у судовому порядку визнаний недійсним і в такому ж порядку може бути відновлено право особи, яка втратила їх. Судовий порядок відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника поширюється як на випадки втрати цих документів, так і на випадки, коли документи втратили ознаки платіжності внаслідок неналежного їх зберігання або з інших причин.

Якщо власник втраченого папера на пред’явника знає, хто є його держателем, то витребування цього документа можливе шляхом пред’явлення позову. Коли ж особа, яка втратила цінний папір на пред’явника, не знає, хто є його держателем, то захистити свої права та інтереси вона може в порядку окремого провадження.

Для порушення справи подається заява до суду за місцем знаходження емітента цінного папера на пред’явника (установи, яка видала цінний папір) або за місцем платежу за векселем. Заява має відповідати загальним правилам статей 119 і 120 ЦПК. У ній має бути зазначено: ім’я і місце проживання заявника, найменування та місце знаходження юридичної особи – заявника; обставини, за яких втрачено цінний папір на пред’явника або вексель; повна і точна назва емітента втраченого цінного папера на пред’явника і його реквізити, а для векселя – вид, номер бланка, сума векселя, дата і місце складання, строк та місце платежу, найменування векселедавця та інших відомих заявнику зобов’язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя (ст. 261 ЦПК).

Підготовка до судового розгляду справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі за загальним правилом полягає у визначенні кола осіб, які мають брати участь у процесі, предмета доказування і обсягу доказів, необхідних для встановлення фактів, покладених в основу заявленої вимоги, у вжитті заходів для забезпечення своєчасної явки в судове засідання учасників процесу.

Суддя з прийняттям справи до провадження своєю ухвалою постановляє зробити публікацію про виклик держателя цінного папера на пред’явника або векселя до суду та забороняє установі, яка видала цінний папір, здійснювати за ним будь-які операції. Публікація друкується коштом заявника у місцевій пресі за місцем знаходження емітента цінного папера або за місцем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань. За змістом така публікація повинна містити інформацію, визначену пунктами 1 і 3 статті 261 ЦПК, а також пропозицію держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя повідомити суд у тримісячний строк про свої права на цінний папір або вексель.

Держатель втраченого цінного папера на пред’явника або векселя зобов’язаний у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з їх оригіналом заяву про те, що він є їх держателем (ст. 264 ЦПК). При надходженні такої заяви суд постановляє ухвалу про залишення заяви про відновлення прав на втрачений цінний папір на пред’явника або вексель без розгляду та встановлює особі, яка заявила про визнання недійсним цього папера чи векселя, строк не більше двох місяців для пред’явлення в загальному порядку позову до держателя цінного папера про його витребування. Якщо такий позов не буде пред’явлено, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем (ст. 165 ЦПК).

Копія ухвали надсилається емітенту втраченого цінного папера на пред’явника, а у справі про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на нього, ухвала суду надсилається зобов’язаним за векселем особам, якщо їхні адреси відомі суду, а також якщо строк платежу за векселем не настав, на адресу всії нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем.

Інакше відбувається провадження у справі, якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя цінного папера на пред’явника або векселя до суду від нього не надійде разом з оригіналом цінного папера заява про те, що він є його держателем. Суд призначає справу до розгляду, про час і місце якого повідомляється заявник, емітент втраченого цінного папера або зобов’язані за векселем особи.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного папера на пред’явника або векселя недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного папера на пред’явника або векселя недійсним є підставою для видачі заявникові цінного папера на пред’явника замість визнаного недійсним або проведення визначених ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов’язаними за векселем особами передавальних написів. Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред’явника або векселя публікується за рахунок заявника у місцевій газеті за місцем знаходження емітента цінного папера або за місцем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань (ст. 267 ЦПК).

З метою забезпечення захисту майнових прав держателя цінного папера на пред’явника або векселя ст. 268 ЦПК надає йому право на відшкодування збитків. Якщо він не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір на пред’явника або вексель, то може пред’явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір або вексель. Він має право також стягнути із заявника збитки, завдані йому забороною здійснювати будь-які операції за цінними паперами на пред’явника або за векселем за умови, якщо заявникові було відмовлено у задоволенні заявленої ним вимоги про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред’явника або векселя.