2.7. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність

Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність (ст. 335 ЦК).

Процесуальний порядок розгляду і вирішення судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність визначається статтями 259-273 ЦПК.

Право на звернення до суду має орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (ст. 269 ЦПК, ст. 172 ЦК).

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади подається до суду за місцем знаходження цієї речі. За змістом заява має відповідати загальним вимогам ст. 119 ЦПК і особливостям, встановленим ст. 270 ЦПК. У заяві має бути зазначено: яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади (комунальну власність); основні характеристики нерухомої речі; посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно; посилання на друковані засоби масової інформації, у яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня прийняття її на облік (ст. 271 ЦПК).

Розгляд справи відбувається у судовому засіданні за участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (наприклад, органів державної податкової служби, органу, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та ін.).

Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади (с. 273 ЦПК). Право комунальної власності на таку річ виникає з моменту набрання рішенням законної сили.

2.8. Визнання спадщини відумерлою

Відповідно до ст. 1277 ЦК у разі відсутності спадкоємців за заповітом і зазаконом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява відповідного органу місцевого самоврядування може бути подана після закінчення одного року з часу її відкриття.

Порядок розгляду справ про визнання спадщини відумерлою встановлений статтями 274-278 ЦПК.

Право на звернення до суду має орган місцевого самоврядування, який претендує на передачу відумерлої спадщини у комунальну власність.

Заява про визнання спадщини відумерлою має відповідати загальним вимогам ст. 119 ЦПК і особливостям, передбаченим ст. 275 ЦПК, містити відомості про: час і місце відкриття спадщини; про майно, що становить спадщину; докази, що свідчать про належність цього майна спадкодавцю; про відсутність спадкоємців за заповітом і законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або про відмову від її прийняття.

Якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву про визнання спадщини відумерлою до закінчення однорічного строку з часу відкриття спадщини, суд відмовляє у прийнятті такої заяви до свого провадження (ст. 276 ЦПК).

Якщо заява за змістом відповідає вимогам закону, суд відкриває провадження у справі про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається з обов’язковою участю заявника та обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (ст. 277 ЦПК).

Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини (ст. 278 ЦПК).