4)Структура процесу у Windows

На найвищому рівні абстракції процес у Windows містить^[2][3]:

• закритий віртуальний адресний простір – діапазон адрес віртуальної пам'яті, яким може користуватися процес;

• програму, що виконується – початковий код і спроектовані на віртуальний адресний простір процесу дані;

• список відкритих дескрипторів (handles) різних системних ресурсів –комунікаційних портів, файлів та інших об'єктів, доступних усім потокам даного процесу;

• контекст захисту (security context), який називають маркером доступу (access token), – він ідентифікує користувача та групи безпеки й привілеї, зіставлені з процесом;

• унікальний ідентифікатор процесу;

• мінімум один потік.

a)Дескриптор процесу в порівнянні з контекстом містить більш оперативну інформацію, що повинна бути легко доступна підсистемі планування процесів. Контекст процесу містить менш актуальну інформацію і використовується ОС тільки після того, як прийняте рішення про поновлення перерваного процесу. Черги процесів являють собою дескриптори окремих процесів, об'єднані в списки. Таким чином, кожен дескриптор, крім всього іншого, містить принаймні один покажчик на інший дескриптор, що знаходиться з ним у черзі. Така організація черг дозволяє легко їх переупорядковувати, включати і виключати процеси, переводити процеси з одного стану в інший.

b)Операції над процесами

Підсистема керування процесами повинна виконувати наступні операції над ними:

- створення;

- знищення;

- відновлення;

- зміна пріоритету;

- блокування;

- розблокування;

- запуск (або вибір).

Створення процесу. При створенні процесу передбачаються наступні дії:

- присвоєння процесові імені;

- включення цього імені в список імен процесів, що відомі системі;

- визначення початкового пріоритету процесу;

- формування блоку керування процесом (PCB);

- виділення процесові початкових ресурсів.

Кожен процес може породжувати інші процеси. У таких випадках він вважається батьківським процесом а породжені ним – дочірніми або згенерованими процесами.При такому підході створюється ієрархічна структура процесів, у якій в згенерованого процесу є тільки один породжуючий процес, але у кожного породжую чого процесу може бути багато згенерованих.

5!!!!!!!!Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.

Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування.

В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:

• ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги;

• пласкі файлові системи - не використовують каталогів;

• кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;

• мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;

• розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.

А)Файл (англ. file) — блок информации на внешнем запоминающем устройстве компьютера, имеющий определённое логическое представление (начиная от простой последовательности битов или байтов и заканчивая объектом сложной СУБД), соответствующие ему операции чтения-записи (см. ниже) и, как правило, фиксированное имя (символьное или числовое), позволяющее получить доступ к этому файлу и отличить его от других файлов (см. ниже). Файл (англ. file) — блок информации на внешнем запоминающем устройстве компьютера, имеющий определённое логическое представление (начиная от простой последовательности битов или байтов и заканчивая объектом сложной СУБД), соответствующие ему операции чтения-записи (см. ниже) и, как правило, фиксированное имя (символьное или числовое), позволяющее получить доступ к этому файлу и отличить его от других файлов (см. ниже).