1.Пенсійний фонд.

Доходи:

1. Внески роботодавців із загального фонду зарплати.

2. Страхові платежі найманих працівників

3. Бюджетні надходження

4. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів

5. Благодійні внески

Видатки :

1. на пенсію за віком, за вислугою, за інвалідністю;

2. на догляд за дитиною;

3. на реалізацію програми соціальної підтримки;

4. на утримання органів пенсійного фонду;

5. на роз’яснювальні роботи.

Управління фондом здійснює спеціальний орган – пенсійний фонд України. «Касове виконання» забезпечує банк «Аваль».

2.Фонд страхування від тимчасової втрати працездатності.

Доходи:

1. Внески роботодавців із загального фонду заробітної плати.

2. Індивідуальні страхові платежі.

3. Бюджетні надходження.

4. Благодійні внески.

Видатки :

1. непрацездатність за вагітністю, пологами, по догляду за дитиною, поховання;

2. на курортне лікування;

3. на утримання фонду.

Фонд є самоврядною організацією, гарантом діяльності є держава..

3.Фонд страхування на випадок безробіття.

Доходи:

1. Внески роботодавців із загального фонду заробітної плати.

2. Індивідуальні страхові платежі.

3. Бюджетні надходження.

4. Благодійні внески.

Видатки :

1. на допомогу у зв’язку з безробіттям;

2. на перекваліфікацію працівників;

3. на працевлаштування безробітних.

Це самоврядна організація, гарантом є держава.

4.Фонд страхування від нещасних випадків.

Доходи:

1. Внески роботодавця із загального фонду заробітної плати.

2. Штрафи за порушення законодавства з безпеки праці.

3. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів.

4. Благодійні внески.

Видатки :

1. пенсії по інвалідності;

2. пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

3. на виплату втраченого заробітку

4. одноразові допомоги потерпілому і його сім’ї;

5. на медичну і соціальну допомогу потерпілому.

Це самоврядна організація, що діє під контролем держ. застрахованих осіб і їх роботодавців.

Тема №10: «Страхування»

План

1. Організація страхування.

2. Галузі, форми і види страхування.

1. Збитки, які можуть виникнути внаслідок непередбачуваної події можна відшкодувати за рахунок створення цільових ресурсів – резервних страхових фондів.

Існують три види резервних страхових фондів:

1. Фонди самострахування

2. Централізоване страхове забезпечення

3. Колективні страхові фонди

Самострахування полягає в тому, що кожна юридична або фізична особа формує страхові фонди за рахунок власних ресурсів, але це уповільнює відтворювальні процеси на підприємстві, бо величина страхових фондів повинна відповідати вартості підприємства.

Централізоване страхове забезпечення передбачає відшкодування втрат за рахунок державних коштів, але страхування не є функцією держави і тому такі фонди створюються у крайніх випадках.

Колективні страхові фонди формуються за рахунок внесків членів цих фондів, а відшкодування збитків здійснюється для тих хто їх зазнав. Порівняно з самострахуванням колективне страхування є значно вигіднішим. Порівняно з державним страхуванням воно є надійнішим.

Організація страхової справи ґрунтується на виділенні суб’єктів і форм страхових відносин.

Суб’єктами страхування є страховик, страхувальник, застрахований і отримувач страхового відшкодування.

Страховик – юридична особа (страхова компанія), яка бере на себе зобов’язання створення страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. Страхові компанії діють на основі комерційного розрахунку.

Страхувальник – юридична або фізична особа, яка сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований – юридична або фізична особа, якій виплачується страхове відшкодування при настання страхового випадку.

Отримувач страхового відшкодування виділяється у тих випадках коли його не може отримати застрахований.

Відносини страхування можуть бути дво- або тристоронніми.

Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який одночасно є застрахованим.

Тристоронні відносини виникають між страхувальником, страховиком і застрахованим.

Документ який засвідчує страхування називається страховим полісом. Він надається страховиком після сплати страхового внеску. У страховому полісі вказують об’єкт і вид страхування, час дії договору і страхові випадки. Розрізняють терміни страховий випадок і страхова подія. Страховий випадок – це можлива подія. Страхова подія – це подія яка відбулася.

2. Страхування класифікується за галузями, видами і формами. Галузева класифікація страхування здійснюється за об’єктами страхування. Виділення окремих видів характеризує деталізацію об’єктів страхування. Форми організації страхування вказують на їх правову основу: обов’язкове чи добровільне.

За об’єктами страхування поділяється на майнове, особове, соціальне, медичне, відповідальності, ризиків.