Австралія

КРАЙНІ ТОЧКИ МАКСИМАЛЬНА ВИСОТА

Північна – мис Йорк гора Косцюшко 2228 м

Південна – мис Південно-Східний МІНІМАЛЬНА ВИСОТА

Західна – мис Стіп-Пойнт рівень озера Ейр - 16 м

Східна – мис Байрон

ПЛОЩА МАТЕРИКА 7,7 млн.км² ( 6 місце серед материків )

НАЗВА МАТЕРИКА походить від латинського слова AUSTRAL , що означає – “південний”, іншими словами – “південна земля”.

ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРИКА

1. ЛУЇС ТОРРЕС – іспанський мореплавець у 1606 році проходив протокою (пізніше названою на його честь – Торресовою) на півночі від території сучасної Австралії і першим побачив її береги;

2. АБЕЛЬ ТАСМАН – голандський мореплавець, який у 17 сторіччі першим обігнув Австралію з півдня і довів, що це окремий великий масив суші – новий материк, а у 1642 році відкрив острів, який згодом назвали на його честь – Тасманія;

3. ДЖЕЙМС КУК – англійський мореплавець у другій половині 18 сторіччя відкрив східні береги Австралії. З кінця 18 ст. Англія починає освоєння материка, а у середині 19 ст. оголошує його своєю колонією.

НАЙГОЛОВНІШІ ОСОБЛИВОСТІ МАТЕРИКА

• материк цілком лежить у південній півкулі;

• найбільш віддалений від інших материків ;

• слабка ізрізанність берегової смуги;

• найменший за площею материк;

• найбільш сухий материк;

• займає 1 місце серед материків за відносною площею пустель в загальній площі материка;

• в Австралії немає льодовиків і діючих вулканів;

• самий малонаселений материк;

• рослинний і тваринний світ материка на 75 % ендемічний ( ендеміки – види рослин або тварин, які зустрічаються лише у певних місцях на земній кулі і мешкають на обмежених територіях), більшість тварин Австралії – сумчасті, які виношують малюків у сумках.

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ НАЯВНІСТЬ ПРИРОДНИХ ЗОН НА МАТЕРИКУ

( з півночі на південь ) - перемінно-вологі ліси ;

• субекваторіальний ; - савани та рідколісся ;

• тропічний ; - напівпустелі ;

• субтропічний ; - пустелі ;

• помірний ( більша частина - твердолистяні вічнозелені ліси і чагарники ;

острова Тасманія ). - вологі змішані ліси .

Характеристика найважливіших природних зон

ПРИРОДНА ЗОНА	ГРУНТИ	РОСЛИННІСТЬ	ТВАРИННИЙ СВІТ
Перемінно-вологі тропічні ліси	Червоні та жовті фералітні грунти.	Ліани, лаври, пальми,фікуси, папороті, араукарії ( давні хвойні дерева). Основне дерево –евкаліпт – дуже високе, з цінним листям , з якого виробляють ліки і фарби, і цінною деревиною. Листя евкаліпту розташовані ребром до сонця, тому евкаліптові ліси дуже світлі.	Ссавці : коала ( сумчастий ведмідь, харчується тільки листям евкаліптів ) , кенгуру, сумчасті кажани, вомбат (великий сумчастий сурок ), єхидна і качконіс ( унікальні тварини, які виводять малят з яєць, а вигодовують їх молоком). Птахи : папуги, райські птахи.
Савани та рідколісся	Червоно-бурі та червоно-коричневі саванові грунти	Евкаліпти, акації, казуарини – мають безлистяні ниткоподібні гілки.	Ссавці : кенгуру, дикий собака Дінго, вомбат. Птахи : страус ему.
Пустелі	Пустельні грунти.	Пустелі Австралії не такі бідні на рослинність, як у Африці. Причина – досить близьке до поверхні залягання підземних вод. Тут склався особливий природний комплекс – скреб – важкопрохідні хащі колючих чагарників з евкаліпту та акацій.	Ссавці : кенгуру, сумчастий кріт, єхидна. Птахи : страус ему. Плазуни: багато ядовитих змій, ящірки.

ЦІКАВІ ФАКТИ ТА ВІДОМОСТІ

• у берегів Австралії знаходиться найбільша в світі коралова споруда – Великий бар”єрний риф ( довжиною понад 2000 км ) ;

• у внутрішніх посушливих районах дуже розповсюджені тимчасові водотоки з пересихаючим руслом – кріки ;

• австралійське озеро Ейр змінює обриси берегів, розливаючись у вологий сезон та пересихаючи до кількох окремих водоймищ у сухий сезон.