Регіональний розподіл вугільних ресурсів

Регіон	Буре вугілля		Кам’яне вугілля		Запаси вугілля
	обсяги, млрд т	питома вага, %	обсяги, млрд т	питома вага, %	обсяги, млрд т	питома вага, %
Європа	97,7	19,07	59,1	11,38	156,8	15,2
Азія	56,6	11,05	131,9	25,4	188,5	18,27
Америка	143,1	27,93	117,5	22,63	260,6	25,26
Африка	1,3	0,25	60,4	11,63	61,7	5,98
Австралія та Океанія	76,7	14,97	46,3	8,92	123	11,92
Країни СНД	137	26,73	104	20,04	241	23,37
Усього	512,4	100	519,2	100	1031,6	100

Дані табл. 8.7 свідчать, що найбільш забезпеченими регіонами бурого вугілля є країни СНД, питома вага яких складає 26,73% загальних запасів бурового вугілля в світі, американський регіон – 27,93% та Європа – 19,07%. Поклади кам’яного вугілля розміщені в Азії – 25,4% загальних світових запасів, Америці – 22,63%, країнах СНД – 20,04%. Загальні ж запаси вугілля в найбільшому обсязі зосереджені в американському регіоні (25,26%), країнах СНД (23,37%) та азіатському регіоні (18,27%).

Ресурси вугілля розвідані у 75 країнах. Найбільші родовища розташовані в: (млрд т) США - 445, Китаї – 272, Росії – 200, Південноафриканській республіці (ПАР) – 130, Німеччині – 100, Австралії – 90, Україні – 58, Великобританії – 50, Канаді – 50, Індії – 29, Польщі – 25. Значні запаси кам’яного вугілля зосереджені в США – 26%, Китаї – 10%, Австралії – 9% загальносвітових запасів. Найбільші запаси бурого вугілля зосереджені в США – 21% світових запасів, Росії – 17%, Індії – 13%. У табл. 8.8 наведені світові запаси вугілля, його видобуток та продаж.

Залежно від глибини вугілля видобувають відкритим та закритим способом. В США відкритим способом добувають 60% вугілля, тому загальні витрати на 25-30% менше, ніж при видобуванні закритим способом. В Росії 40% вугілля видобувають відкритим способом, в Україні – 20%.

Таблиця 8.8

Світові запаси, видобуток та продаж вугілля

Місце країни	Видобуток						Експорт
	Країна	Всього, млн. т.	Країна	Кам’яне вугілля, млн. т	Країна	Буре вугілля, млн. т.	Країна	Кам’яне вугілля, млн. т.
1	КНР	1298	КНР	1253,4	США	357	Австралія	136,7
2	США	934,1	США	577,1	ФРН	192,8	США	79,5
3	Індія	285,5	Індія	263,5	Росія	91,7	ПАР	52,8
4	Росія	262,5	ПАР	203,5	Чехія	66,3	Канада	32,8
5	ФРН	246	Австралія	194,7	Польща	63,5	Польща	32
6	Австралія	242,8	Росія	170	Австралія	48,1	Індонезія	31,4
7	ПАР	203,5	Польща	135,3	КНР	44	КНР	27,7
8	Польща	198,8	Україна	80	Індія	22	Росія	25,7
9	Чехія	89,2	ФРН	53,2	Україна	3,6	Колумбія	18,7
10	Україна	83,6	Чехія	22,9	Казахстан	2,5	Венесуела	4,2

Серед основних країн-імпортерів вугілля можна виділити дві групи:

1) країни Східної та Західної Європи, які збільшують попит на вугілля через скорочення власного видобутку, який є економічно не вигідним за рахунок високої собівартості (в 2 рази вища за собівартість американського, австралійського та південноафриканського вугілля);

2) країни Тихоокеанського регіону (Японія, Тайвань, Республіка Корея), які не мають достатніх власних запасів вугілля для забезпечення економіки.

Розвиток світового ринку вугілля характеризується наступними особливостями:

- беззаперечне лідерство на ринку будуть утримувати основні експортери вугілля (США, ПАР, Австралія);

- нарощування експорту такими країнами як Індонезія, Колумбія, Китай, Венесуела, які мають значні конкурентні переваги перед лідерами – низькі витрати по видобуванню вугілля, обумовлені більш дешевою робочою силою та економічною технологією (відкритим способом) видобування;

- поступове зростання цін на цей вид палива: на теперішній час світова ціна вугілля складає 25 – 27 дол/т у. п., але прогнозується її зростання до 2015 року до 30 – 35 дол/т у. п. у зв’язку з запланованим будівництвом теплових електростанцій на вугільному паливі [42].

Однак розвиток вугільної промисловості гальмується цілою низкою чинників:

- забруднення навколишнього середовища;

- транспортування вугілля від місця видобування до місця споживання є складним та проблемним через низьку пропускну спроможність залізниць та портів;

- недолік водних ресурсів для гідровидобування вугілля;

- дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Природний газ. З другої половини XX сторіччя широке використання в якості сировини для багатьох галузей промисловості отримав природний газ. Розвідані запаси газу на початок 2007 р. складають 175,1 трлн м³.

У табл. 8.9 наведені дані щодо видобутку, споживання та самозабезпеченості країни природним газом.

Найбільш розвідані запаси зосереджені в Росії (39,2%), Західній Азії (32%), Північній Африці (6,9%), Латинській Америці (5,1%), Північній Америці (4,9%), Західній Європі (3,8%). На початок XXI ст. запаси природного газу становили: в Росії – 47 600 млрд м³, Ірані – 21 200, США – 4 654, Алжирі – 3 424, Туркменії – 2 650, Норвегії – 3 800, Казахстані – 1 670, Нідерландах – 1 668, Лівії – 1 212, Великобританії – 574. Забезпеченість світової економіки природним газом при сучасному рівні видобутку (2,4 трлн м³ на рік) становить 71 рік.

Таблиця 8.9