- •Заява «Дванадцяти» про майбутній статус Росії та інших колишніх республік
- •О критериях ес для признания новых государств в Восточной Европе и на территории Советского Союза
- •Спільне Українсько-Китайське Комюніке
- •Віденська Конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів1
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Правонаступництво щодо частини території
- •Частина III. Нові незалежні держави
- •Частина IV. Об’єднання і відділення держав
- •Віденська Конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів1
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Державна власність
- •Частина III. Державні архіви
- •Частина IV. Державні борги
- •Рішення Ради Глав держав Співдружності Незалежних Держав
- •Про правонаступництво України
- •Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам
- •Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями1
- •Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями1
- •Розділ II. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина
- •Розділ XII. Конституційний суд україни
- •Декларація про державний суверенітет України
- •X. Міжнародні відносини
- •Про міжнародні договори України
- •I. Загальні положення
- •II. Укладення міжнародних договорів україни
- •III. Дотримання і виконання міжнародних договорів україни
- •IV. Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів міжнародних договорів україни
- •V. Припинення та зупинення дії міжнародних договорів україни
- •Кодекс адміністративного судочинства України
- •Розділ I. Загальні положення
- •Цивільний процесуальний кодекс України
- •Розділ I. Загальні положення
- •Глава 1. Основні положення
- •Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя
- •Частина II. Укладення договорів і набрання ними чинності
- •Частина III. Додержання, застосування і тлумачення договорів
- •Частина IV. Поправки до договорів і зміна договорів
- •Частина V. Недійсність, припинення і зупинення дії договорів
- •Частина VI. Інші постанови
- •Частина VII. Депозитарії, повідомлення, виправлення та реєстрація
- •Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон1
- •Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України1
- •Про державний кордон України
- •I. Загальні положення
- •II. Режим державного кордону україни
- •III. Прикордонний режим
- •IV. Охорона державного кордону україни
- •Заява Голови Ради Безпеки оон
- •Конвенція про режим судноплавства на Дунаї1
- •Глава і. Загальні положення
- •Глава іі. Організаційні положення
- •Глава III. Режим судноплавства
- •Додатковий протокол до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року1
- •Договір про Антарктику1
- •Часть II. Территориальное море и прилежащая зона
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Границы территориального моря
- •Раздел 3. Мирный проход в территориальном море
- •Раздел 4. Прилежащая зона
- •Часть III. Проливы, используемые для международного судоходства
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Транзитный проход
- •Раздел 3. Мирный проход
- •Часть V. Исключительная экономическая зона
- •Часть VI. Континентальный шельф
- •Часть VII. Открытое море
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Сохранение живых ресурсов открытого моря
- •Часть VIII. Режим островов
- •Часть XVI. Общие положения
- •Часть XVII. Заключительные положения
- •Договір між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки1
- •Конвенція про режим проток1
- •Розділ I. Торговельні судна
- •Розділ II. Військові судна
- •Розділ III. Повітряні судна
- •Конвенція про забезпечення вільного використання Суецького каналу1
- •Глава I. Загальні принципи і застосування Конвенції
- •Глава II. Політ над територією Договірних держав
- •Глава III. Національність повітряних суден
- •Глава IV. Заходи сприяння аеронавігації
- •Глава V. Умови, які підлягають дотриманню
- •Глава VI. Міжнародні стандарти і рекомендована практика
- •Частина II. Міжнародна організація цивільної авіації
- •Глава VII. Організація
- •Частина III. Міжнародний повітряний транспорт
- •Частина IV. Прикінцеві положення
- •Розділ vііi. Право зовнішніх зносин
- •Віденська конвенція про консульські зносини1
- •Глава і. Загальні положення про консульські зносини
- •Глава II. Переваги, привілеї та імунітет консульських установ, штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ
- •Глава пі. Режим, що застосовується до почесних консульських посадових осіб та консульських установ, очолюваних такими посадовими особами
- •Конвенція про спеціальні місії1
- •Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру1
- •Частина і. Вступ
- •Частина II. Представництва при міжнародних організаціях
- •Частина III. Делегації в органах і на конференціях
- •Частина IV. Делегації-спостерігачі в органах і на конференціях
- •Частина V. Загальні положення
- •Конституція України
- •Розділ I. Загальні засади
- •Розділ IV. Верховна рада україни
- •Розділ V. Президент україни
- •Розділ VI. Кабінет міністрів україни. Інші органи виконавчої влади
- •Про дипломатичну службу
- •Розділ I. Загальні положення
- •Розділ II. Члени організації
- •Розділ III. Органи
- •Розділ IV. Генеральна асамблея
- •Розділ V. Рада безпеки
- •Розділ VI. Мирне вирішення спорів
- •Розділ VII. Дії у відношенні загрози мирові, порушень миру та актів агресії
- •Розділ VIII. Регіональні угоди
- •Розділ IX. Міжнародне економічне і соціальне співробітництво
- •Розділ X. Економічна і соціальна рада
- •Розділ XIV. Міжнародний суд
- •Розділ XV. Секретаріат
- •Розділ XVI. Різні постанови
- •Статут Міжнародного Суду
- •Розділ і. Організація суду
- •Розділ II. Компетенція суду
- •Розділ III. Судочинство
- •Розділ IV. Консультативні висновки
- •Статут Ради Європи1
- •Глава I. Мета ради європи
- •Глава II. Членство
- •Глава III. Загальні положення
- •Глава IV. Комітет міністрів
- •Глава V. Консультативна асамблея
- •Північноатлантичний договір1
- •Угода про створення Співдружності Незалежних Держав1
- •Статут Співдружності Незалежних Держав1
- •Раздел I. Цели и принципы
- •Раздел II. Членство
- •Раздел III. Коллективная безопасность и военно-политическое сотрудничество
- •Раздел IV. Предотвращение конфликтов и разрешение споров
- •Раздел V. Сотрудничество в экономической, социальной и правовой областях
- •Раздел VI. Органы содружества
- •Раздел VII. Межпарламентское сотрудничество
- •Розділ V. Положення про спільну закордонну та безпекову політику
- •Розділ VI. Положення про поліцейське та судове співробітництво у кримінальних справах
- •Розділ VIII. Прикінцеві положення
- •Договір, що засновує Європейське Співтовариство1
- •Частина перша. Принципи
- •Частина друга. Громадянство союзу
- •Міжнародний пакт про громадянські та політичні права1
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина III
- •Частина IV
- •Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права1
- •Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права1
- •Частина II
- •Частина III
- •Частина IV
- •Процедура розгляду повідомлень про порушення прав людини та основних свобод
- •Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод1
- •Розділ і. Права і свободи
- •Розділ іі. Європейський суд з прав людини
- •Розділ ііі. Інші положення
- •Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1
- •Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та Першого протоколу до неї2
- •Протокол № 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо скасування смертної кари1
- •Протокол № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод2
- •Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1
- •Протокол № 13 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари за будь-яких обставин1
- •Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції
- •Європейська угода про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини1
- •Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Доступ до рішення
- •Глава 3. Виконання рішення
- •Глава 4. Застосування в україні конвенції та практики суду
- •Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання1
- •Частина II
- •Європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню1
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина і
- •Частина II
- •Частина ііі
- •Частина IV
- •Частина V
- •Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок1
- •Конвенція про статус біженців1
- •Розділ I. Загальні положення
- •Розділ II. Правовий статус
- •Розділ III. Заняття, які приносять доход
- •Розділ IV. Соціальне піклування
- •Розділ V. Адміністративні заходи
- •Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин
- •Рамкова конвенція про захист національних меншин1
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Європейська хартія регіональних мов або мов меншин1
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Цілі та принципи, яких необхідно дотримуватися відповідно до пункту 1 статті 2
- •Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин
- •Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства2
- •Розділ і. Інститути та звичаї, подібні до рабства
- •Розділ II. Работоргівля
- •Розділ III. Рабство та інститути і звичаї, подібні до рабства
- •Розділ IV. Визначення
- •Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами1
- •Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання1
- •Частина I
- •Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом1
- •Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму1
- •Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом1
- •Конвенція про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряних суден1
- •Глава I. Сфера применения конвенции
- •Глава II. Юрисдикция
- •Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден1
- •Конвенція про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації1
- •Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу1
- •Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права1
- •Часть II. Территориальное море и прилежащая зона
- •Часть VII. Открытое море
- •Раздел 1. Общие положения
- •Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин1
- •Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності1
- •Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності1
- •І. Загальні положення
- •У кримінальних справах1
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Судові доручення
- •Глава III. Вручення документів та розпоряджень суду щодо явки свідків, експертів і притягнутих до відповідальності осіб
- •Глава IV. Судові матеріали
- •Глава V. Процедура
- •Глава VII. Обмін інформацією по судових вироках
- •Європейська конвенція про видачу правопорушників1
- •Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників1
- •Глава I
- •В цивільних, сімейних та кримінальних справах1
- •Раздел I. Общие положения
- •Часть I. Правовая защита
- •Часть II. Правовая помощь
- •Раздел IV. Правовая помощь по уголовным делам
- •Часть I. Выдача.
- •Часть II. Осуществление уголовного преследования.
- •Часть III. Специальные положения о правовой помощи
- •Правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року1
- •Щодо застосування конвенцій про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах
- •Кримінальний кодекс України
- •Загальна частина
- •Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього1
- •Конвенція про запобігання злочину апартеїду та про покарання за нього2
- •Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації1
- •Частина I
- •Частина II
- •Розділ IX. Припинення зловживань і порушень
- •Розділ VI. Виконання конвенції
- •Розділ IV. Виконання конвенції
- •Від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв
- •Конвенція про незастосування строків давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності1
- •Римський Статут міжнародного кримінального суду2
- •Часть 1. Учреждение суда
- •Часть 2. Юрисдикция, приемлемость и применимое право
- •Приложение 1а
- •Глава I. Основы международных
- •Глава II. Экономические права и обязанности государств
- •Глава III. Общая ответственность перед международным сообществом
- •Глава IV. Заключительные положения
- •Розділ хv. Забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами
- •Резолюція 1267, прийнята на 4051 засіданні 15 жовтня 1999 року
- •Договір про нерозповсюдження ядерної зброї1
- •Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року
- •Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
- •Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою1
- •Розділ хvі. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •Декларація про попередження та усунення спорів та ситуацій, що можуть загрожувати міжнародному миру та безпеці, та про роль оон у цій сфері
- •Розділ II. Поранені і хворі
- •Розділ III. Санітарні формування і заклади
- •Розділ IV. Особовий склад
- •Розділ V. Будівлі і майно
- •Розділ VI. Санітарні транспорти
- •Розділ VII. Розпізнавальна емблема
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ II. Постанови загального характеру про захист військовополонених
- •Розділ III. Полон
- •Глава IV. Медичний і духовний персонал, затриманий
- •Глава V. Релігія, інтелектуальна і фізична діяльність
- •Глава VI. Дисципліна
- •Глава II. Представники військовополонених
- •II. Дисциплінарні стягнення
- •III. Судове переслідування
- •Розділ IV. Кінець полону
- •Розділ V. Довідкове бюро і товариства допомоги військовополоненим
- •Розділ VI. Виконання конвенції
- •Від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Поранені, хворі і особи, які потерпіли корабельну аварію
- •Частина III. Методи та засоби ведення війни – статус комбатантів і військовополонених
- •Частина IV. Цивільне населення
- •Глава I. Основна норма і сфера застосування
- •Глава II. Цивільні особи й цивільне населення
- •Глава III. Цивільні об’єкти
- •Глава IV. Запобіжні заходи
- •Частина V. Виконання конвенцій і цього протоколу
- •Частина VI. Заключні положення
- •Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних
- •Частина I. Сфера застосування цього протоколу
- •Частина II. Гуманне поводження
- •Частина III. Поранені, хворі та особи, які зазнали корабельної аварії
- •Частина IV. Цивільне населення
- •Статут Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця1
- •Раздел I. Общие положения
- •Глава I. Общие принципы
- •Глава II. Присвоение поведения государству
- •Глава III. Нарушение международно-правового
- •Глава IV. Ответственность государства в связи
- •Глава V. Обстоятельства, исключающие противоправность
- •Часть вторая. Содержание международной ответственности государства
- •Глава I. Общие принципы
- •Глава II. Возмещение вреда
- •Глава III. Серьезные нарушения обязательств, вытекающих
- •Часть третья. Имплементация международной ответственности государства
- •Глава I. Призвание государства к ответственности
- •Глава II. Контрмеры
- •Часть четвертая. Общие положения
- •Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про врегулювання претензій, які виникли внаслідок повітряної катастрофи, що сталася 4 жовтня 2001 року1
- •Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду1
Від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв
міжнародних збройних конфліктів (Протокол I)2
Женева, 8 червня 1977 року
(витяги)
Розділ II. Припинення порушень Конвенцій
і цього Протоколу
Стаття 85. Припинення порушень цього Протоколу. 1. Положення Конвенцій, що стосуються припинення порушень і серйозних порушень, доповнені цим розділом, застосовуються щодо припинення порушень і серйозних порушень цього Протоколу.
2. Дії, що характеризуються в Конвенціях як серйозні порушення, є серйозними порушеннями цього Протоколу, якщо вони вчиняються проти осіб, які перебувають під владою супротивної сторони й користуються захистом статей 44, 45 і 73 цього Протоколу, або проти поранених, хворих та осіб, що потерпіли корабельну аварію, які належать до супротивної сторони й користуються захистом цього Протоколу, або проти медичного чи духовного персоналу, медичних формувань чи санітарно-транспортних засобів, що перебувають під контролем супротивної сторони й користуються захистом цього Протоколу.
3. На доповнення до серйозних порушень, визначених у статті 11, такі дії розглядаються як серйозні порушення цього Протоколу, коли вони вчиняються навмисне на порушення відповідних положень цього Протоколу і є причиною смерті або серйозного тілесного пошкодження чи шкоди здоров’ю:
a) перетворення цивільного населення або окремих цивільних осіб на об’єкт нападу;
b) вчинення нападу невибіркового характеру, що торкається цивільного населення або цивільних об’єктів, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об’єктам, як це визначено в пунктах «a.2», «a.3» статті 57;
c) вчинення нападу на установки або споруди, що містять небезпечні сили, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об’єктам як це визначено в пунктах «a.2», «a.3» статті 57;
d) перетворення необоронних місцевостей і нейтральних зон на об’єкт нападу;
e) вчинення нападу на особу, коли відомо, що вона припинила брати участь у воєнних діях;
f) віроломне використання на порушення статті 37 розпізнавальної емблеми Червоного Хреста, Червоного Півмісяця або Червоного Лева і Сонця, або інших захисних знаків, визнаних Конвенціями і цим Протоколом.
4. На доповнення до серйозних порушень, зазначених у попередніх пунктах цієї статті та в Конвенціях, розглядаються як серйозні порушення цього Протоколу такі дії, коли вони здійснюються навмисне й на порушення Конвенцій або цього Протоколу:
a) переміщення окупуючою державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію або депортація чи переміщення всього або частини населення окупованої території у межах цієї території чи за її межі на порушення статті 49 Четвертої конвенції;
b) невиправдана затримка репатріації військовополонених або цивільних осіб;
c) застосування практики апартеїду інших негуманних і принижуючих дій, заснованих на расовій дискримінації, які зневажають гідність особи;
d) перетворення ясно розпізнаних історичних пам’яток, творів мистецтва або місць відправлення культу, які є культурною або духовною спадщиною народів і яким спеціальною угодою, укладеною, наприклад, у рамках компетентної організації, надається особливий захист на об’єкт нападу, внаслідок чого вони зазнають великих руйнувань, коли немає свідчень про порушення супротивною стороною пункту «b» статті 53, і коли такі історичні пам’ятки, твори мистецтва та місця відправлення культу не розміщені поблизу воєнних об’єктів;
e) позбавлення особи, яка користується захистом Конвенцій або захистом, згаданим у пункті 2 цієї статті, права на неупереджене й нормальне судочинство.
5. Без шкоди для застосування Конвенцій і цього Протоколу серйозні порушення цих документів розглядаються як воєнні злочини.
Стаття 86. Неприйняття заходів. 1. Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні перепиняти серйозні порушення та вживати необхідних заходів щодо перепинення всіх інших порушень Конвенцій або цього Протоколу, які є результатом неприйняття заходів, що мають бути прийняті.
<...>
Стаття 87. Обов’язки командирів. 1. Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати від воєнних командирів, оскільки це стосується осіб, які входять до складу підлеглих їм збройних сил, та інших підлеглих їм осіб, щоб вони не допускали порушень Конвенцій і цього Протоколу і, в разі потреби, перепиняли ці порушення та повідомляли про це компетентні власті.
2. З метою запобігання порушенням і перепинення їх Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати, щоб особи, які входять до складу підлеглих їм збройних сил, були обізнані з обов’язками, що покладаються на них Конвенціями і цим Протоколом.
3. Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати від кожного командира, який знає про те, що його підлеглі чи інші особи, що перебувають під його контролем, мають намір вчинити або вчинили порушення Конвенцій або цього Протоколу, вжиття необхідних заходів щодо запобігання подібним порушенням Конвенцій або цього Протоколу і, за потреби, щодо порушення дисциплінарного чи кримінального переслідування проти тих, хто вчинив такі порушення.
Стаття 88. Взаємна допомога в питаннях кримінального переслідування. 1. Високі Договірні Сторони максимально сприяють одна одній у зв’язку з кримінальним переслідуванням, що розпочинається в разі серйозних порушень Конвенцій і цього Протоколу.
2. Без шкоди для прав і обов’язків, встановлених Конвенціями і пунктом 1 статті 85 цього Протоколу, і коли обставини це дозволяють, Високі Договірні Сторони співробітничають у тому, що стосується видачі. Вони належним чином враховують прохання держави, на території якої було вчинено дане правопорушення.
<...>
Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців1
Нью-Йорк, 4 грудня 1989 року
(витяги)
Стаття 1. Для цілей цієї Конвенції:
1. Термін «найманець» означає будь-яку особу, яка:
a) спеціально завербована на місці або за кордоном, щоб битися у збройному конфлікті;
b) беручи участь у воєнних діях, керується головним чином бажанням одержати особисту вигоду і якій дійсно обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває у конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду, яка обіцяна чи виплачується комбатантам такого ж рангу і функції, які входять до особового складу збройних сил даної сторони;
c) не є ні громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, ні особою, яка постійно проживає на території, що контролюється стороною, яка перебуває у конфлікті;
d) не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває у конфлікті; та
e) не послана державою, яка не є стороною, що перебуває у конфлікті, для виконання офіційних обов’язків як особи, яка входить до складу її збройних сил.
2. Термін «найманець» означає також будь-яку особу, яка у будь-якій іншій ситуації:
a) спеціально завербована на місці або за кордоном для участі у спільних насильницьких діях, спрямованих на:
i) повалення уряду або інший підрив конституційного порядку держави або
ii) підрив територіальної цілісності держави;
b) беручи участь у таких діях, керуються головним чином бажанням одержати значну особисту вигоду і яка спонукається до цього обіцянкою виплати або виплатою матеріальної винагороди;
c) не є ні громадянином, ні постійним жителем держави, проти якої спрямовані такі дії;
d) не надіслана державою для виконання офіційних обов’язків; і
e) не входить до особового складу збройних сил держави, на території якої здійснюються такі дії.
Стаття 2. Будь-яка особа, яка вербує, використовує, фінансує або навчає найманців, визначення яких міститься у статті 1 цієї Конвенції, чинить злочин за змістом цієї Конвенції.
Стаття 3. 1. Найманець, згідно з визначенням, що міститься у статті 1 цієї Конвенції, який безпосередньо бере участь у воєнних або спільних насильницьких діях, залежно від обставин, чинить злочин за змістом цієї Конвенції.
<...>
Стаття 9. 1. Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідні для встановлення її юрисдикції щодо будь-якого з зазначених у цій Конвенції злочинів, які вчинені:
a) на її території або на борту морського чи повітряного судна, зареєстрованого у цій державі;
b) будь-яким із громадян або, якщо ця держава вважає це прийнятним, тими особами без громадянства, які звичайно проживають на її території.
2. Кожна Держава-учасниця вживає також таких заходів, які можуть бути необхідні для встановлення її юрисдикції щодо злочинів, зазначених у Статтях 2, 3 і 4 цієї Конвенції, у випадках, коли гаданий злочинець перебуває на її території і вона не видає його якій-небудь з держав, згаданих у пункті 1 цієї Статті.
<...>
Стаття 12. Держава-учасниця, на території якої перебуває гаданий злочинець, якщо вона не видає його, зобов’язана без яких-небудь винятків і незалежно від того, вчинено злочин на її території або ні, передати справу своїм компетентним органам для цілей кримінального переслідування шляхом здійснення судового розгляду відповідно до законодавства цієї держави. <...>
Стаття 15. 1. Злочини, зазначені у Статтях 2, 3 і 4 цієї Конвенції, вважаються такими, що підлягають включенню, як злочини, що спричиняють видачу, в будь-який договір про видачу, існуючий між Державами-учасницями. Держави-учасниці зобов’язуються включати такі злочини як злочини, що спричиняють видачу, в будь-який договір про видачу, який укладається між ними.
2. Якщо Держава-учасниця, яка обумовлює видачу наявністю договору, дістає прохання про видачу від іншої Держави-учасниці, з якою вона не має договору про видачу, вона може на свій розсуд розглядати цю Конвенцію як правову підставу для видачі щодо цих злочинів. <...>
3. Держави-учасниці, які не обумовлюють видачу наявністю договору, розглядають у відносинах між собою ці злочини як злочини, що тягнуть видачу, відповідно до умов, передбачених законодавством держави, до якої звернено прохання про видачу.
<...>
Стаття 16. Ця Конвенція застосовується без шкоди: <...>
b) для права збройного конфлікту і міжнародного гуманітарного права, включаючи положення, що стосуються статусу комбантів або військовополонених.
<...>