Тема 3. Проблеми підготовки керівних кадрів в освіті

Головною проблемою підготовки керівників навчальних закладів є необхідність зменшити різницю в рівнях знань і вмінь, які майбутні керівники отримали у вищих навчальних закладах через самоосвіту, на різних курсах післядипломної освіти, тощо. Розв’язання цієї проблеми ускладнюється недостатньою науково-теоретичною розробкою різноманітних питань з підготовки керівників навчальних закладів в умовах сьогодення. Певні складнощі обумовлені і психолого-педагогічними факторами, що пов’язані з консервативним рівнем мислення, недосконалим сприйняттям нової інформації викладацьким складом та тими, хто навчається.

Праця (викладацька та навчальна) здійснюється особистостями, інтелектуальну основу яких закладено в зовсім іншій соціально-економічній формації та перехідний період, що накладає своєрідний, не завжди позитивний відбиток на всі сучасні педагогічні процеси. Не можна не враховувати таку особливість навчання дорослих, де доводиться мати справу з людьми (майбутніми керівниками), котрі закінчили вищі навчальні заклади та мають певний досвід практичної діяльності, що сформувало стереотипи їх мислення та поведінки, своєрідну реакцію на нову інформацію. Професійна підготовка та досвід роботи майбутніх керівників не завжди відповідає сучасним вимогам і потребує суттєвої корекції.

Одна з визначальних, провідних ідей концепції підготовки керівників навчальних закладів полягає в тому, що базовий зміст упродовж їх навчання має, перш за все, відображати теоретичні положення наукового управління та технологій сучасного менеджменту з усіма їх аспектами. Організація навчального процесу має орієнтуватися на професійну управлінську підготовку керівників навчальних закладів і, в першу чергу, на формування в них управлінського світогляду (філософії управління), науково-теоретичної компетенції з проблеми управління і, найголовніше, оволодіння сучасними управлінськими технологіями, які б забезпечували повсякденну ефективну практичну діяльність керівника. Виходячи з цього, ми вважаємо за необхідне приділити особливу увагу науковим засадам і методиці визначення, відбору і систематизації інформації, що складає базову основу змісту навчання майбутніх керівників навчальних закладів.

Більшість нинішніх керівників навчальних закладів були виховані радянською адміністративно – командною системою її принципами управління. У своїй роботі вони не бажають нічого змінювати. Освітній менеджмент покликаний удосконалювати уміння управляти навчальним закладом.

Керівники освіти

Серед 1,6 млн. працівників, котрі задіяні в освітній галузі, ключовими категоріями персоналу є керівні і педагогічні кадри.

Проблема підготовки сучасного менеджера для закладу освіти є надзвичайно важливою. Є декілька шляхів підготовки керівника закладу освіти. Найчастіше на посаду керівника державним закладом освіти, призначають вчителя, який має відповідний стаж роботи (не менше трьох років), педагогічну освіту, є хорошим вчителем. Але хороший вчитель не завжди може бути хорошим керівником. Інший варіант підбору керівника – це направлення молодого перспективного педагога в магістратуру по спеціальності «Управління навчальним закладом». Ліцензію на підготовку магістрів з цієї спеціальності мають декілька вищих навчальних закладів України IV рівня акредитації, зокрема: Національний університет імені Т.Г.Шевченка, Центральний інститут післядипломної освіти, Луганський університет, Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Г.Сковороди.

Безпосередньо реалізацією освітньої політики, визначену Верховною Радою України та відповідно до конституційних повноважень Президентом України, здійснюють органи виконавчої та державної влади, органи місцевого самоврядування , керівні органи закладів освіти, очолювані керівним персоналом.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 1995 року "Про розподіл функціональних повноважень керівництва Кабінету Міністрів України", на урядовому рівні координує і контролює діяльність в освітній галузі віце-прем'єр-міністр з питань гуманітарної політики. Він організовує роботу з розроблення та здійснення державної політики в гуманітарній сфері, зокрема, підготовку пропозицій стосовно формування і реалізації державної політики в освіті, забезпечує координацію діяльності органів державної виконавчої влади, контроль виконання законів, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень уряду в галузі освіти, забезпечує роботу з атестації наукових та науково-педагогічних кадрів.

В наш час набуло поширення призначення керівника закладу освіти за конкурсом. Найчастіше конкурс проводять у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації, у школах, дитсадках теж проводиться, але ця форма призначення керівника менш розповсюджена.

Для прикладу, розглянемо схему проведення конкурсу у вищих навчальних закладах загальнодержавної форми власності ІІІ-ІV р. акредитації.

Спочатку Міністерство освіти і науки України затверджує конкурсну комісію до складу якої входить міністр або заступник міністра, представники департаменту вищої освіти, представники трудового колективу того університету, де проводиться конкурс та представники громадськості. Кожний з претендентів на посаду ректора готує програму розвитку університету, а також відповідні, документи і подає на розгляд комісії. Претендент повинен мати не менше 3 р. стажу роботи у вищому навчальному закладі і мати науковий ступінь кандидата або доктора наук. Претенденти на посаду ректора виступають із своєю програмою, а далі проводиться таємне голосування, тобто визначається рейтинг кожного претендента. Комісія Міністерства освіти і науки України розглядає підсумки рейтингового голосування програми кожного претендента і приймає рішення по рекомендації на посаду ректора конкретної особи готується відповідний наказ, який підписує міністр освіти і науки України на певний термін ( як правило на 1- 3 роки ).

Керівники закладів освіти, що перебувають у комунальній власності, призначаються Міносвіти автономної республіки Крим, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Керівники закладів освіти, інших формах власності (приватна, колективна), призначаються їх засновниками або уповноваженими органами за погодженням з відповідними органами управління освітою місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Повноваження і відповідальність керівників освітніх закладів визначаються положеннями про ці заклади та відповідними Статутами.

Самостійні заняття

- Керівництво як наука і мистецтво.

- Місце функцій керівництва в системі управління закладом освіти.

- Стилі керівництва закладом освіти. Ситуаційні підходи до - ефективного керівництва.

- Специфіка керівництва педагогічними колективами.