- •Основи звукорежисури навчальний посібник Частина і
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Висота тону. Суб’єктивна висота тону. Інтервали. Критичні смуги
- •Тема 3. Закони вебера-фехнера та стівенса
- •Сутність теорій е. Вебера. Г. Фехнера, с. Стівенса.
- •Проблеми психометрії сприйняття звукової енергії.
- •Інтегральні характеристики енергії звуку та математичний апарат їх обчислення.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самоопрацюванпя
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для само опрацювання
- •Потік енергії двох незалежних хвиль, до того ж часто однакових, дорівнює сумі потоку першої та другої хвилі.
- •Завдання для самоопрацюванпя
- •Тема 6. Сприйняття тембру
- •Питання для самоперевірки
- •Охарактеризуйте різницю між амплітудною та частотною
- •Завдання для самоопрацювашія
- •Питання для самоперевірки
- •Назвіть основні суб'єктивні параметри музичної тривалості звчтсу.
Питання для самоперевірки
Дайте визначення гучності.
Дайте визначення рівню гучності.
Які одиниці вимірювання гучності?
Які одиниці вимірювання рівня гучності?
Яка сфера застосування кривих рівної гучності?
Який діапазон частот звуків має найбільшу гучність при однаковій інтенсивності?
Який рівень гучності застосовується для професійного моніторингу?
Що таке гучність в музиці?
Динамічні відтінки та їх позначення в музиці.
Завдання для само опрацювання
Порівняти звукові сигнали однієї інтенсивності, але з різними частотами: 100 Гц, 500 Гц, 1000 Гц, 5000 Гц, 10000 Гц. Описати слухові відчуття.
На вашу' думку, чи однаково сприймають гучність різні люди?
Перерахувати прилади, в яких застосовуються рівні гучності?
Якими приладами можна створити максимальну лінійність слухового відчуття?
Що означають музичні терміни: р, £ рр, (ї, сгезс., сііпі., шр, ті?
/. Звукове поле, швидкість розповсюдження звуку.
Звуковий тиск та акустичний опір.
Інтенсивність звуку та рівень інтенсивності.
Критичні смуги.
Звук розповсюджується у вигляді змінного збудження пружного середовища, тобто як звукова хвиля. Простір, в якому розповсюджується звукова хвиля, називають звуковим полем. Звукові хвилі розповсюджуються з певною швидкістю, яка називається швидкістю розповсюдження звуку. У повітряному середовищі швидкість розповсюдження звуку, що позначається літерою с, дорівнює:
(5.1)
у-коефіцієнт, що визначається в молекулярній фізиці як відношення Ср/Су » СР - теплоємність повітряного середовища при постійному тиску, Су - теплоємність повітряного середовища при постійному об’ємі;
Р^- атмосферний статичний тиск;
р - щільність повітряного середовища, що залежить від температури повітря.
Наприклад, для повітря нормальний атмосферний статичний тиск - Рас = 101325 Па, або 760 мм ртутного стовпчика.
Щільність повітряного середовища р дорівнює 1,29 кг/м3 при температурі 0°С ; при температурі 20°С дорівнює 1,20 кг/м3.
Швидкість розповсюдження звуку с дорівнюс 331 м/с при температурі 0°С; при температурі 20°С дорівнює - 343 м/с.
Величина коефіцієнта у для повітря при нормальному атмосферному тиску дорівнює приблизно 1,4 в діапазоні температур 0-20°С.
Звукове поле маг певні характеристики. Перша група характеристик мас нашу лінійних (сипких) характеристик, друга -сенергетичних.
До лінійних характеристик звукового поля відносять звуковий тиск, величину зміщення часток середовища від положення рівноваги, швидкість зміщення часток середовища віл положення рівноваги та акустичний опір.
Найважливіші л цих характеристик звуковий тиск та акустичний опір. У міру руху и кожній конкретній точці простору звукова хвиля створює тиск, що змінюється. Різниця між величиною
Ра.м. - миттєвим значенням атмосферного тиску, що зумовлений звуковою хвилею, та величиною Р^ - статичним значенням атмосферного тиску, називається звуковим тиском, що позначається англійською літерою Р ("від англ. ргеззиге - тиск). Миттєве значення атмосферного тиску Р^м, то вище, то нижче за статичний атмосферний тиск, тобто звуковий тиск визначається як:
(5.2)
Як і атмосферний тиск, звуковий тиск вимірюється в Паскалях. Одиниця вимірювання звукового тиску в системі одиниць СІ Па - це ньютон (одиниця сили) на м2:
1 Па = 1 Ньютон/м2 (5.3)
(раніше вживалася одиниця бар: 1 бар = 10 і н/м2).
Звуковий тиск - тиск, що додатково виникає при проходженні звукової хвилі в рідкому й газоподібному середовищі. Розповсюджуючись в певному середовищі, звукова хвиля утворює згущування й розрідження, які створюють додаткові зміни тиску відносно середнього значення тиску в середовищі. Звуковий тиск є змінною частиною тиску, тобто - це коливання тиску щодо середнього значення, частота яких відповідає частоті звукової хвилі. Звуковий тиск — основна кількісна характеристика звуку. Величина звукового тиску, який виникає в акустичних системах, системах зв’язку та інших подібних системах, не перевищує 100 Па.
Найслабший звук, який здатний почути людина зі здоровим слухом, відповідає тиску 20 мкПа ( 20*10'* Па). У зв’язку з цим слід зазначити, що звуковий тиск, який виникає внаслідок флюктуації щільності повітря, має при температурі 25°С величину близько 5 мкПа. Якби слух був більш сприйнятливий до звукових подразнень, людина чула б безперервні молекулярні шуми повітря й потоку крові. Таким чином, чутливість слуху знаходиться на межі біологічної доцільності. Ще цікавіше виявляються результати вимірювань верхньої межі звукових роздрату вань, що може в людини викликати больові відчуття - для частоти 1000 Гц вона дорівнює силі звуку 1 Вт/м2 або звуковому піску 20 Па.
Якщо звукова хвиля, що розповсюджується в повітрі, є синусоїдною звуковою хвилею, то величина Р, яка в загальному випадку визначається за формулою (5.2), може бути представлена у вигляді:
/*= Рох *ІП (2л/1), де (5.4)
Р9 - максимальна величина звуковою тиску (амплітуда тиску), шо ьитначагться за формулою
А — максимальна величина зміщення часток середовища від положення рівноваги (амплітуда коливань);
/- частота коливань, вимірюється у Гц. рс - акустичний опір [26].
Акустичний опір рс , точніше питомий акустичний опір, визначається як добуток р - щільності повітряного середовища та величини швидкості розповсюдження звуку с ;
Р
(5.6)
с =Р хс.Для пояснення фізичного змісту акустичниого опору рс розглянемо поняття інтенсивності звуку, або сили звуку — для звуку, який являє собою звукову хвилю однієї частоти.
Інтенсивність звуку (від лат. іпіепвіо - напруга, посилення), середня енергія, яку звукова хвиля переносить в одиницю часу через одиницю площі поверхні, розташованої перпендикулярно до напрямку розповсюдження хвилі. Інтенсивність звуку пропорційна квадрату амплітуди звукового тиску.
Для періодичного процесу інтенсивність звуку І визначається
я к:
(5.7)
р(і) - миттєве значення звукового тиску;
и(і) - миттєве значення швидкості зміщення частинок середовища від положення рівноваги;
Т - період звукової хвилі, частота якої дорівнює Г(Гц), а довжина визначається за формулою:
X
(5.8)
= с х Т , дес - швидкість розповсюдження звуку (хвилі).
Для плоскої звукової хвилі певної частоти, що має ефективне значення амплітуди ліску , в результаті обчислення інтегралу (5.7), можна одержані таку формулу:
/>хг
(5.9)
або:
Р'фЧІХР*с- (5.10)
Щільність повітряного середовища р дорівнює 1,29 кг/м3 при температурі 0°С і - 1,20 кг/м3 при температурі 20°С.
Швидкість розповсюдження звуку с дорівнює 331м/с при температурі 0°С і дорівнює 343м/с при температурі 20°С.
Таким чином, акустичний опір, точніше - питомий акустичний опір рс = р х с дорівнює 427 кг/м2 при температурі повітряного середовища 0 С та дорівнює 412 кг/м2 при температурі повітряного середовища 20°С. Згідно з формулою (5.9), яку можна подати у вигляді: р2
7_сф
’~Т: (М1>
можна зробити такий висновок: сила звуку в повітряному середовищі при одному й тому ж тиску звуку залежить від величини рс повітряного середовища. За аналогією закона Ома для ділянки електричного кола, величина рс одержала назву акустичний опір. Звідси витікає таке уточнення поняття акустичного опору:
інтенсивність звуку — потік звукової енергії, що переноситься середовищем у напрямі розповсюдження через одиницю поверхні, йому перпендикулярної, за одиницю часу. Протидія, що створюється вказаною площиною середовища розповсюдженню цієї енергії, називається акустичним опором.
Формула (5.11) дає можливість встановити зв’язок між величиною рівня інтенсивності (сили) звуку Ь / та відповідною величиною рівня звукового тиску А р :
ОСНОВИ ЗВУКОРЕЖИСУРИ 1
^=5Іп(г).де (2.2) 13
5(і) = $т$іп0.хлх^+щ3) (2.іо) 19
ї 'р' (2.11) 19
а(і)== -чу2 х 5т х віїфх і+%)=-б)2 х 5(г). 20
А Р-*4) 20
тха{і) = ДО=-тхсо2 х5(0- (2.15) 20
4Е=кх— / де 35
Е-к*\пІ ле 35
Е0 =-кхІпІпч, 36
Е—10х1§-р 36
Е ~ Х І 36
’~Т: (М1> 53
ч. 58
[ЩС 61
Ф*'рч . *:н (5 *2) та (5 13) пояснюють чисельне співвідношення, що вигори. т- чують у теорії реверберації звуку, а саме: час реверберації цс !И7і*рнал часу, ла який псличина іь>к<ии>го тиску шеншу-
ється у 1000 разів, тобто на 60 дБ; сила звуку при цьому зменшується у 1 000 000 разів, але теж на 60 дБ.
З визначення інтенсивності звуку за формулою (5.12) випливає, що однакові інтенсивності можуть мати звукові хвилі однакових чи суттєво різних частот, які створюються незалежними, одночасно діючими різними джерелами звукових коливань. Природно поставити питання: якщо існують N незалежних джерел звукових коливань, які випромінюють звукові хвилі різних частот, наприклад, у звуковому діапазоні частот 20 Гц - 20 кГц, то яку інтенсивність, рівень інтенсив- ності, рівень гучності можна вважати за результуючі? Розглянемо приклади, що відповідають різним можливим ситуаціям.
Приклад 1. Одночасно діють два джерела звуку з рівнем інтенсивності звуку першого джерела 1\ - 40 дБ і другого Ь2 = 44 дБ. Частоти звукових хвиль однакові: частота першої хвилі ?! = 1000 Гц, другої Рг “ Ю00 Гц. Треба визначити результуючий рівень інтенсивності Ьі2-
Для одержання наближеного результату можна скористатись номограмою, наведеною в довіднику “Акустика” [1,9].
Н
дБ
2,5
О 2 4 6 8 ІО 12 14 В,- Вг, дБ
Рис. 5.1. Залежність добавки ЛВ до більшого рівня Ві за різницею рівнів Ві В2 при складанні двох рівнів за інтенсивністю
1,5 1
0,5
Різниця рівнів становить 4 дБ., якій за номограмою відповідає добавка до більшого рівня 1,5 дБ. Результу ючий рівень - 45,5 дБ.
Розглянемо метод знаходження результуючого рівня, що більш наочно демонструє фізику явища.
З формули І.{ - 10* І£ її/10, підставляючи конкретні значення А!та 10, маємо: 4010*І£ Ог 10‘,2);або 4= І£(1|/ 10'12);
або 104 = І]/10'12;
звідки 1і=10+4х10'12; Іі=10'8Вт/м2.
Таким чином, робимо висновок, що потік енергії першої хвилі, з частотою коливань 1000 Гц через поверхню 1 м2 дорівнює: її—10 '8 Вт/м2.
З формули Ь2= 10х 1§ І2/ Іо, підставляючи конкретні значення І2та
маємо: 44 = 1(М8 (І2/ 10‘!2); або 4,4= 1с (У Ю'12); або 104'4 = І2/10’12;
І2=10"°'4 х10+4хЮЛ2; і2=2,51х 10 Вт/м2.
Таким чином, робимо висновок, що потік енергії другої хвилі з частотою коливань 1000 Гц через поверхню 1 м2 дорівнює:
І2=2,51* 10 8 Вт/м2.