2. Економічна сутність і види державного боргу

Державний борг — це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми внутрішніми і зовнішніми кредиторами. Динаміка боргу свідчить про стан економіки і фінансування ринку в державі.

Причини виникнення і збільшення держ. боргу: 1.Циклічні спади в економіці; 2.Трансформаційний спад виробництва і зниження податкової бази;3.Не сприятливий інвестиційний клімат; 4 Збільшення державних видатків без відповідного зростання доходів; 5.принципи фіскальної політики – оподатковані пільги(Зменшення податків з метою стимулювання в економіці);6 вплив політичних циклів(вибори,референдум) .

Функції державного боргу: 1)фскальна – залучення державою необх-х коштів для фін-ня бюдж-х видатків. 2)регулювальна – коригування обсягу грошової маси через купівлю/продаж ЦП НБУ.

Загальна сума боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави(як вн-х так і зовн-х) і % за за ними, включаючи видані гарантії за кредитами.

Класифікація боргу: 1.Залежно від сфери розміщення а) Внутрішній борг — це заборгованість кредиторам всередині даної держави; б) зовнішній борг — кредиторам за межами даної країни. 2.охоплення борговим зобовяз. а) Поточний борг — це сума заборгованості, що підлягає пога¬шенню в поточному році разом з належними до сплати в цей пе¬ріод процентами з усіх випущених на даний момент позиками;б) Капі¬тальний борг — це загальна сума заборгованості і процентів, шо мають бути виплачені за позиками.3.Залежно від позиції уряду щодо накопичення боргу: а)активний- виникає внаслідок дискретних заходів уряду щодо залучення додаткових ресурсів; б)пасивний- створюється при виникненні пасивного бюджетного дефіциту. 4.лежно від отримувача кредитних коштів: а)прямий- відображає обсяги позичених ресурсів, що надійшли у розпорядження уряду країни;б)умовний(гарантований)- це зобов'язання держа¬ви як гаранта повернення ресурсів кредитору у разі неплатос¬проможності позичальника. 5.За типом боргового зобов’язання: а)заборгов.за довгостроковими і середньостроковими облігаціями;б)за короткостроковими облігаціями і векселями; в)за кредит.отримання на фінансовий дефіцит.6.За терміном використання: а)короткострокові(1); б)середньострокові(1-5); в)довгострокові(більше 5р.)

3. Управління державним боргом і його обслуговування

Управління державним боргом - це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, зміни умов уже випущених позик і випуску нових позик, їх розміщення і погашення та забезпечення платоспроможності держави.

Мета політики управління боргом – одержати найвищий ефект від фін-ня за рах.запозичених коштів та уникнути макроек-х труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому.

Обслуговування держ.боргу здійсн.мін/фіном через банківську систему(на вн-му ринку шляхом проведення операцій з розміщення і погашення держ.ЦП).

Безпосередню оплату здійсн.ДКУ. граничні розміри держ.боргу встан.ВРУ, при затвердженні держ.бюджету на наступний рік.

При обслуговуванні боргу визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розрах.всіх платежів із зовн.заборгованості до валютних надх-нь держави, виражене у %. Сприятливим вважається на рівні 25%.

Джерелами погашення зовнішнього боргу є: 1.бюджет; 2.золотовалютні резерви; 3.кошти, отримані від приватизації державного майна; 4.нові запозичення. 5.рефінансування.

Методами управління державним боргом є: *конверсія - це зміна дохідності позики. Вона відбувається внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави, коли остання не в змозі виплачувати передбачений дохід;* консолідація - збільшення строків дії випущеної позики. Можливе поєднання консолідації з конверсією. *уніфікація- об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики. *обмін облігацій за регресивним співвідношенням - кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової з метою скорочення державного боргу. *відстрочення погашення - означає перенесення термінів виплати заборгованості. *анулювання позики - означає відмову уряду від його погашення. Анулювання боргів може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави, тобто банкрутством, або політичними мотивами. *реструктуризація заборгованості - це використання у комплексі повністю чи частково згаданих методів. *рефінансування державного боргу - це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик.