Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хронічний катарально-гнійний ендометрит у ВРХ.doc
Скачиваний:
126
Добавлен:
30.05.2014
Размер:
530.43 Кб
Скачать
  1. Економічні збитки та поширення хвороби Рис. 1

Рис.1 (З 30,4% гінекологічних захворювань, які призводять до вибраковки корів 10,2% припадає на хронічні ендометрити).Захворювання матки не тільки негативно впливають на запліднення, але і знижують всі види продуктивності тварини. Запальні процеси створюють в матці несприятливі умови для життя сперміїв (з'являються сперміолізини, сперміотоксини, бактеріотоксини і бактеріолізини, активні форми фагоцитів та ін); крім того навіть після запліднення зародок, що потрапив в порожнину матки гине. Розвиток в матці запальних процесів під час вагітності, а також і глибокі морфологічні зміни її слизової оболонки (атрофія, рубці, дегенерація) можуть спричинити порушення зв'язку частини плаценти плода з материнською плацентою, а через пошкоджений плацентарний бар'єр в тканини і органи плоду проникають мікроби і їх токсини.Іноді вагітність переривається тому, що матка, стягнута рубцями або скріплена спайками з оточуючими органами. Отже, захворювання матки, зокрема ендометрити, завдають величезних економічних збитків сільському господарству нашої країни. Внаслідок ендометритів різної етіології молочні господарства недоотримують молоко на значні суми в рік. Вони викликають безпліддя, яловість і тривалі перегули в стаді. Господарства отримують низький відсоток виходу молодняку на 100 голів корів. Все це, а також низька якість обслуговування тварин, значна недостача коштів і кваліфікованого обслуговуючого персоналу призводить до стабільного зниження продуктивності та відтворення поголів'я на молочнотоварних фермах, і в державі вцілому [8-12].

  1. Етіологія Рис. 2

Рис. 2 (До проведення комплексної терапії з секрету матки хворих тварин піддослідної і

контрольної груп були виділені мікроорганізми декількох видів, відповідно: Staphylococcus aureus - 43,4 і 37,9%; Streptococcus pyogenes - 10,0 і 10,4%; Escherichia coli - 13,3 і 20,7%;Proteus vulgaris - 3,3 і 3,4%; CI. sporogenes - 3,3 і 10,4%; змішана культура - 26,7 та 24,1%.

Хронічний гнійно-катаральний ендометрит зазвичай розвивається з гострого ендометриту, якщо причини, що викликали його, не були своєчасно усунені.У корів хронічні ендометрити найчастіше є наслідком гострих післяпологових та післяабортальних ендометритів, субінволюції матки і введення при природному та штучного осіменіння інфікованої сперми. Причиною хронічного катарального ендометриту може бути, крім того, поширення запального процесу на ендометрій з піхви і шийки матки. У деяких випадках зазначений ендометрит виникає вдруге при наявності в яєчниках персистентних жовтих тіл, кіст і функціональних порушень.

При хронічному перебігу гнійно-катарального ендометриту під впливом тривалого впливу різних подразників (мікроби, токсини, ексудат і ін), крім гіперемії і крововиливів, в слизовій оболонці матки виникає ряд різних стійких патологічних змін. В одних випадках вони проявляються в переродженні циліндричного і миготливого епітелію із заміною його плоским епітелієм.

В інших випадках спостерігають атрофію або гіперплазію слизової оболонки та атрофію або гіперплазію залоз матки. Іноді відзначають закупорку вихідних отворів залоз і утворення з них кіст. Пізніше відбувається руйнування кіст. Можливі також виразки і набряки слизової оболонки. Іноді відбуваються розростання сполучної тканини і індурація матки з витісненням м'язової тканини.

Поряд з названими змінами нерідко виникають патологічні зміни в судинах матки (розширення судин, потовщення і іноді переродження їх стінок), а також у рецепторах і нервових клітинах матки, що порушує кровообіг і іннервацію. При цьому відбуваються функціональні розлади матки і яєчників. Одночасно з цим відбувається випіт у порожнину матки ексудату.

Залежно від форми запалення ексудат може бути слизовим, слизово-гнійним, гнійним і гнійно-катаральним. При загостренні процесу виділення ексудату посилюється, при зменшенні ступеня запалення ексудація зменшується, а іноді тимчасово припиняється. Все це створює несприятливі умови для запліднення.

Причиною виникнення ендометритів може бути неповноцінна годівля. Концентратний тип годівлі, основа нашої інтенсифікації, порушує травлення у корів. Він призводить до зниження числа мікробних тіл, що беруть участь у розщепленні клітковини. Виникає гіпотонія рубця, скорочується надходження мікрофлори рубця в тонкий відділ кишечника, отже, знижується кількість незамінних амінокислот. Знижується вироблення мікроорганізмами вітамінів групи В.Такий тип годівлі та неякісність кормів, при заниженому споживанні сіна природного сушіння, викликають порушення обміну речовин за типом ацидозу і кетоза, при цьому відбувається переродження (дистрофія) залоз внутрішньої секреції і паренхіматозних органів [16,15,19].

Відсутність ізоляторів для тварин, хворих на мастит, ендометриту, некробактеріозамі, бронхопневмонія, призводить до обсіменіння тваринницьких приміщень умовно-патогенною мікрофлорою, що виділяється з гнійним ексудатом.При рідкісних дезінфекція число мікробних клітин перевищує в 6-15 разів допустимі норми (Б. Г. Панков, А. В. Жаров, 2001).

Хронічний катарально-гнійний ендометрит розвивається з гострого або обумовлюється діяльністю гнійних мікроорганізмів при хронічному катарі ендометрію. Іноді запальний процес поширюється на матку з піхви і шийки матки або яйцепроводів. Нерідко хронічний ендометрит виникає при попаданні в матку мікробів гематогенним або лімфогенним шляхом або зі спермою

(Л. Г. Малакін, 1988).

Причинами виникнення патології пологів і як наслідок розвиток гострого, а потім і хронічного ендометриту могли стати фактори:

  • Незадовільна годівля і утримання тварини, відсутність активного моціону;

  • Несвоєчасна або некваліфікована акушерська допомога при пологах;

  • Недотримання правил асептики при штучному осіменінні;

  • Патологічні роди;

  • Неефективне або незакінчена лікування гострого ендометриту;

Всі ці фактори можуть призвести до потрапляння в матку і розвитку в ній патогенної мікрофлори, переходу запального процесу в хронічну форму[19-22].