- •1.2. Збір анамнезу.
- •1.2.1. Анамнез про життя тварини (anamnesis vitae)
- •1.2.2. Клінічний статус.
- •2. Дослідження загального стану тварини.
- •2.1. Визначення габітусу
- •2.4. Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів.
- •3. Дослідження окремих органів і систем.
- •3.1. Дослідження серцево-судинної системи.
- •3.1.1. Дослідження серця.
- •3.1.2. Дослідження периферичних судин.
- •3.2. Дослідження дихальної системи.
- •3.2.1. Дослідження переднього відділу дихальної системи.
- •3.2.2. Дослідження гортані та трахеї.
- •3.3. Дослідження системи травлення.
- •3.3.3. Дослідження черева, шлунку та кишечнику.
- •3.3.4.Дослідження акту дефекації.
- •3.7. Лабораторні дослідження.
- •4. Закінчення.
- •5. Список літератури.
- •4. Навчально-методична література
3.7. Лабораторні дослідження.
Дослідження сечі
Сечу у свині досліджували вранці при акту природного сечовиділення, при цьому для дослідження було взято близько 200 мл сечі. Визначали колір сечі, її консистенцію та запах.
Колір сечі тварини на час дослідження був світло-жовтим, консистенція -водяниста. Сеча мала специфічний запах, який по інтенсивності не перевищував фізіологічну норму. Осаду чи домішок в сечі виявлено не було. Тварина виділяла сечу 6 разів на добу, при цьому кожного разу виділялося близько 600 мл сечі.
Дослідження калу.
Кал від свині був отриманий при природному акті дефекації. Добова кількість калу в середньому складала 600-800 грамів. Кал при цьому мав циліндричну форму і був глинясто-жовтого кольору. Кал при дослідженні був смердючий і мав запах індолу і скатолу через згодовування великої кількості концентрованих кормів. В невеликій кількості в калі присутні рештки неперетравленого корму.
Дослідження крові.
Було проведено лабораторне дослідження крові взятої від даної тварини. Поставлена реакція гемаглютинації та реакція дифузної преципітації в агаровому гелі за Оухтерлоні в обох випадках було підтверджено позитивну реакцію на бешиху. Для остаточного лабораторного підтвердження було проведено експериментальне зараження свиней.
4. Закінчення.
Проведене повне клінічне дослідження та виявлені відхилення стану свині дає підставу говорити про те, що тварина хвора на бешиху. Проведені лабораторні дослідження підтвердили попередньо поставлений діагноз Під час дослідження було виявлено також незначне ушкодження шкіри п 'ятачка механічного характеру та незначна схильність правого ока до косоокості. Обидві ці патології не мають вирішального значення в подальшому розвитку тварини, а тому не потребують лікування.
Проаналізувавши раціон свині можна сказати, що він повністю співпадає з добре збалансованим раціоном для свиней даного типу.
В цілому виходячи із анамнезу, даних загальних та клінічних досліджень можна зробити висновок, що тварина є клінічно хворою.
Дата здачі курсової роботи ”___ ”___________2005
та підпис студента _____________________
5. Список літератури.
1. Беляков И.М. Практикум по клиническои диагностике с рентгенологиеи., М: Колос, 1992.
2. Ветеринария. Большой знциклопедический словарь. Гл. ред. В.П. Шишков. - М.: НИ «Большая Российская знциклопедия», 1998.
3. Зайцев В.И. Клиническая диагностика внутренних болезней сельскохозяйственных животных., М.: Колос, 1971.
4. Клінічна діагностика хвороб тварин. Левченко В.І. , Судаков М.О., Мельник Й.Л. - К.: Урожай, 1995.
Коментар до виконання курсової роботи.
Курсова робота повинна виконуватися відповідно до плану. При дослідження тварин обов’язково повинен вказуватися клінічний статус тварини - Т .П. Д. Необхідно звертати увагу на зміни відносно виду, статі, фізіологічного стану, віку тварин. При дослідженні тварини необхідно враховувати господарську направленість тобто з якою метою утримують дану тварину так, як велика кількість захворювань пов’язана безпосередньо з умовами утримання тварини .
При виконанні курсової роботи необхідно використовувати як основну так і допоміжну літературу.