- •Рекомендовано Цент/уальним методичним кабінетом з вищої
- •2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).
- •V. План організації заняття
- •V. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні і базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи (навчально-дослідна робота студентів)
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •Рекомендована література
- •1. СтепанківськаГ.К., Михайленко о.Т. Акушерство. — к., 2000. 1. Запорожан в.М., Цегельський м.Р. Акушерство і гінекологія. — к.: Здоров'я, 1996.
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література. Основна
- •Додаткова
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Проведення пологів при багатоплідді
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі вихідного рівня знань
- •Завдання до позааудиторноїроботи
- •Ранні гестози вагітних
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VIII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Етіопатогенез пізнього гестозу
- •9) Креатинін від 100 до 300 мкмоль/л.
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •7. Аналіз випадків материнської і перинатальної смертності при гесто- , зах (навички експертної оцінки ведення випадків з обгрунтуванням
- •8. Виготовлення таблиць, слайдів макропрепаратів, малюнків.
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального процесу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення занять
- •Контрольні запитання
- •Мимовільні аборти
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •Навчально-виховні цілі
- •II. Базові знання
- •III. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •2. Вагітна, 21 рік, доставлена швидкою допомогою з діагнозом: ні вагітність, 24 тижні. Самовільний викидень. Води відійшли 2 години тому.
- •Завдання для ндрс
- •III. Базові знання
- •Ведення переношеної вагітності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII» Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Позаматкова вагітність
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Артеріальна гіпотонія у вагітних
- •Гіпертонічна хвороба у вагітних
- •Класифікація гіпертонічної хвороби
- •Хвороби печінки і жовчного міхура, при яких вагітність протипоказана
- •Хвороби органів травлення
- •Очні хвороби та вагітність
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу Етіологія аномалій пологової діяльності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Рекомендована література
- •1. Степанківська г.К., Мжайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •Вузький таз
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Форми таза, які зустрічаються часто
- •Форми таза, які зустрічаються рідко
- •V. План організації заняття
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Вихідні знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи занять
- •Ситуаційні задачі
- •I. Науково-методичне обгунтуванння теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст начального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Клінічні ознаки запальних ускладнень
- •Основні принципи лікування
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі на базові знання
- •Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Геморагічний шок ідвз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Рекомендована література.
- •1. Степанківська г.К., Михайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •2. Акушерство/ Під редакцією Грищенка в.І. — Харків, 2000. Додаткова
- •Кесарів розтин
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст заняття
- •V. План організації заняття
- •Рекомендована література
- •5. Чернуха е.А. Родовой блок. — м: Медицина, 1999. Плодоруйнівні операції
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Краніотомія
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Структура і принципи роботи жіночої консультації. Групи ризику перинатальної патології
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Обслуговування вагітних жінок
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Планування сім'ї
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
Позаматкова вагітність
I. Науково-методичне обгрунтування теми
Позаматковою вагітністю є будь-яка вагітність, коли плідне яйце імплантується і розвивається поза порожниною матки. Імплантація і розвиток плідного яйця за межами порожнини матки представляє велику загрозу здоров'ю та життю жінки, а несвоєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги може призвести до трагічних ускладнень.
Частота позаматкової вагітності по відношенню до кількості гінекологічних хворих, за даними різних авторів, від 11,8 до 26%. За даними Інституту ім. М. В. Скліфософського, частота цієї патології за останні 25 років — 26%.
В останній час спостерігається деяке збільшення частоти позаматкової вагітності Це можна пояснити зміною характеру та частоти запальних процесів жіночих статевих органів, порушенням гормональних взаємовідношень в організмі жінки у зв'язку з вживанням контрацептивних засобів, збільшенням кількості абортів та ускладнень від них, покращанням діагностики позаматкової вагітності та ін.
II. Навчально-виховні цілі
Після вивчення теми студент повинен знати:
етіологію та патогенез позаматкової вагітності;
класифікацію позаматкової вагітності залежно від локалізації;
клініку та симптоматику позаматкової вагітності;
основні принципи діагностики, диференційну діагностику та діагнос тичні помилки при позаматковій вагітності;
принципи лікування позаматкової вагітності.
134
135
Після проведення практичного заняття студент повинен вміти:
скласти план обстеження хворої з позаматковою вагітністю;
прочитати та оцінити результати клініко-лабораторного обстеження хворої з позаматковою вагітністю;
виявити симптоми внутрішньої крововтрати та порушення гемодинаміки;
оцінити результати пункції (диференціювати кров з вени та з черевної порожнини);
провести диференційну діагностику хворої з позаматковою вагітністю та іншими нозологічними формами;
скласти план лікування хворої з позаматковою вагітністю.
III. Базові знання
Анатомія жіночих статевих органів.
Зв'язки матки.
Кровозабезпечення матки та маткових труб.
Тканева структура матки та матковит труб.
Фази менструального маткового циклу.
Жіночі статеві гормони, місце їх синтезу, вплив їх на ендометрій в зв'язку від фази менструального циклу.
IV. Зміст навчального матеріалу
Позаматковою вагітністю вважається вагітність, коли плідне яйце імплантується і розвивається поза порожниною матки. Клінічна течія, а також діагностика і лікування позаматкової вагітності залежать від локалізації плідного яйця поза межами матки. Сучасна класифікація виділяє часті і рідкісні форми позаматкової вагітності. Найбільш часто зустрічається трубна локалізація (до 98,5% випадків). Трубну вагітність поділяють на: вагітність в ампулярному відділі маткової труби (43% випадків), в істмічному відділі (53,8%), в інтер-стиціальному відділі (2,8%). Можливі перехідні форми трубної вагітності: трубно-черевна, трубно-яєчникова, фімбріальна (0,4%).
До рідкісних форм позаматкової вагітності належить:
1. Яєчникова (0,1—0,2% випадків), яка підрозділяється на інтрафо- лікулярну і оваріальну форми. Інтрафолікулярна — позаматкова вагітність, коли після розриву фолікула сперматозоїд проникає в його порожнину і там запліднює зрілу яйцеклітину. Оваріальна — коли плідне яйце запліднюється і прищеплюється на поверхні яєчника. Можливо, яєчникова вагітність виникає частіше, ніж розпізнається, так під час операції ця патологія розцінюється як кровотеча з розірваного жовтого тіла.
2. Вагітність в зародковому розі матки (0,9 %). З анатомічної точки зору цю локалізацію слід віднести до маткової вагітності, але за клінічними озна-
ками ця вагітність протікає як трубна і закінчується, як правило, розривом плодовмістилища і сильною кровотечею.
Черевна, або черевинна, вагітність (0,4 %). Розрізняють первинну і вто ринну черевну вагітність. Під первинною черевною вагітністю розуміють імплантацію заплідненої яйцеклітки на черевині, сальнику та інших органах. Вторинна ектопічна вагітність формується як наслідок трубної вагітності, коли ціле плідне яйце виходить з труби і вторинно прищеплюється в черевній порожнині, інколи в таких випадках черевна вагітність може розвиватись до пізніх строків. Найбільш частою локалізацією черевної вагітності є прямо- кишково-маткове заглиблення.
Міжзв'язкова позаматкова вагітність (0,1 %). Інколи плідне яйце, ім плантується в трубі, починає розвиватись в сторону параметрального просто ру, занурюється між листками широкої зв'язки матки.
Для пояснення причин та механізмів виникнення позаматкової вагітності запропоновано багато теорій. Загальним для них є положення щодо розвитку цієї патології приводять причини, які затримують нормальний транспорт плідного яйця по трубі.
Основною причиною порушення функції маткової труби є різні анатомічні зміни в її стінці або в оточуючих тканинах і органах, які найчастіше є наслідком різних запальних процесів. Перше місце серед причин займають запальні процеси жіночих статевих органів, що призводить до пошкодження тканин труби. Запалення та дистрофія слизової оболонки призводять до склеювання внутрішніх стінок труби між собою з утворенням зрощень, кишень, що суттєво порушує прохідність труб. Запальний процес пошкоджує також м'язеву оболонку і порушує скоротливу функцію труби. Пошкодження серозної оболонки запальним процесом призводить до утворення спайок і зрощувань труби з оточуючими органами, утворенню перегинів, закриттю абдомінального кінця труби. Одночасно значно пошкоджується нервовий апарат труби (варикозне розширення, звивистість, фрагментація нервових волокон), що порушує також функціональний стан труби. При запаленні труб виявлено зниження рівня РНК, глікогена, глікопротеїдів в секреті маткових труб, що не тільки порушує транспорт яйцеклітки, але і може викликати її загибель. У 47,6% жінок з позаматковою вагітністю передували запальні захворювання жіночих статевих органів. Особливу роль відіграє специфічна інфекція. Значне місце відводиться штучному аборту як причині патологічних змін в трубах і яєчниках.
Джерелом інфікування придатків матки часто буває червоподібний відросток або інші відділи кишечника. З цим пов'язана більша частота право-сторонньої трубної вагітності. Наявність в анамнезі апендектомії — фактор ризику виникнення позаматкової вагітності. Оперативні втручання на інших органах малого таза також можуть буть етіологічними факторами позаматко-
136
137
вої вагітності, оскільки після операції нерідко утворюються спайки і зрощення, які змінюють анатомічні співвідношення в малому тазі, а також впливають на нормальні перистальтичні рухи труби.
Пухлини матки і придатків також змінюють анатомічні співвідношення в малому тазі і можуть стискувати прозір труби порушуючи прохід по ній яйцеклітини. Крім того, наявність пухлин часто поєднується з порушенням гормональної функції яєчників, що негативно відбивається на стані труб. Ендо-метріоїдні гетеротопії в трубах змінюють їх прозір, утворюють звуження і дивертикули. Дуже важливим моментом є зміни гіпофізарно-яєчникових відношень при цьому захворюванні, порушення циклічної секреції гіпофізарних гормонів, естрогенів, прогестерона, що має вплив на перистальтику труби. Крім того, ендометріоз часто поєднується з запальним процесом і супроводжується утворенням спайок і зрощувань навколо придатків матки.
Визначаючи вплив гормонів яєчника на транспортну функцію труби, не можна заперечувати значення дисфункції яєчників і інших ендокринних розладів в етіології позаматкової вагітності. Недорозвинення статевого апарату (інфантилізм) також може бути причиною розвитку позаматкової вагітності. Це пов'язано з надмірною довжиною і звивистістю маткових труб, і з порушенням гормональної діяльності яєчників. У таких хворих спостерігається первинне безпліддя, а потім може виникнути позаматкова вагітність.
Можливі наступні варіанти клінічної течії позаматкової вагітності: прогресуюча, вагітність, яка переривається по типу трубного аборту та розвитку перитубарної гематоми, і по типу розриву труби. При прогресуючій позаматковій вагітності в організмі жінки відбуваються зміни, які притаманні нормальній матковій вагітності в ранніх строках. В яєчнику розвивається жовте тіло, а в матці виникає децидуальна оболонка, яка макроскопічно не відрізняється від такої при матковій вагітності. Тільки мікроскопічно визначається відсутність елементів плідного яйця. Матка розм'якшується і збільшується трохи в розмірах. Функціонуючий хоріон виробляє хоріонічний го-надотропін, який визначається в дослідженнях. В організмі жінки виникають ті ж зміни, як і при нормальній вагітності. З'являються сумнівні і вірогідні ознаки вагітності: затримка менструації (у 15—20% випадків при позаматковій вагітності затримки немає), нагрубають молочні залози, з'являється молозиво, виникають порушення з боку нервової системи (дратівливість, сонливість, нестійкість настрою), пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, сосків. З'являється ціаноз слизової оболонки піхви і шийки матки. В слизовій оболонці матки з'являється децидуальна тканина. Можуть спостерігатись ранні гестози вагітних. При вагінальному дослідженні відмічається розм'якшення матки, особливо перешийка, проте після 6 тижнів вагітності матка відстає в розмірах. Визначаються ознаки Горвіца—Гегара, Гентера, Губарєва, проте відсутні ознаки Снєгірьова і Піскачека.
Слід приділяти велику увагу анамнезу. При прогресуючій позаматковій вагітності інколи можуть турбувати незначні болі в проекції придатків. Загальний аналіз крові без особливостей. При дворучному дослідженні звертає на себе увагу м'яке, пухлиноподібне утворення еластичної консистенції, болюче і пульсуюче при пальпації збоку від матки. Симптоматика прогресуючої позаматкової вагітності обмежена, проте її буває достатньо, щоб приблизно поставити діагноз і негайно госпіталізувати хвору для обстеження і динамічного догляду. Лікар повинен пам'ятати, що прогресуюча позаматкова вагітність в будь-який момент може порушитися виникненням масивної кровотечі в черевну порожнину, з тяжким наслідком для здоров'я хворої.
Прогресуючу позаматкову вагітність слід диференціювати з матковою вагітністю в ранніх строках, з запальними процесами придатків матки, кістозними утвореннями яєчників, апендицитом.
Для уточнення діагнозу застосовують додаткові методи: УЗ-діагностика, ендоскопічна діагностика (лапароскопія, кульдоскопія), прицільна пункція заднього склепіння. Після постановки кінцевого діагнозу хвора повинна бути негайно прооперована: консервативно-пластична операція на трубі. Позаматкова вагітність переривається звичайно на А—6 тижні вагітності по типу трубного аборту (внутрішній розрив плідного вмістилища) або розриву труби — зовнішний розрив. При порушенні труби з розірваних судин починається кровотеча в черевну порожнину, яка призводить до анемії і геморагічного шоку. Чим ближче розвивається вагітність у трубі до матки, тим частіше виникає розрив труби і масивна кровотеча. Діагностика, як правило, не викликає утруднень. В таких випадках спостерігається картина масивної внутрішньої кровотечі. Хвора вважає себе вагітною. Серед повного здоров'я раптово виникають різкі болі в низу живота, особливо в одній з клубових ділянок, які віддають в задній прохід, поперек, нижні кінцівки. Часто буває короткочасна непритомність, запоморочення, нудота, блювота. З'являється потяг до дефекації. Хвора бліда, зіниці розширені, на обличчі холодний піт, губи бліді, з синюшним відтінком. В анамнезі ті ж характерні особливості, що і при прогресуючій позаматковій вагітності.
Пульс частий, слабкого наповнення і напруження. Максимальний і мінімальний артеріальні тиски знижені. Відмічається задишка. З'являється френікус-синдром. Живіт здутий. Перкусія і пальпація його різко болюча. Визначаються симптоми подразнення очеревини. Якщо кровотеча продовжується, то картина перитоніального шоку наростає, анемія прогресує.
В загальному аналізі крові рівномірно знижуються еритроцити і гемоглобін, анемія носить нормохромний, а потім переважає гіпохромний характер. З боку білої крові короткочасна лейкопенія і тромбоцитопенія. Прискорюється ШОЕ. Гінекологічне дослідження слід проводити дуже обережно. В більшості випадків кров'янисті виділення з піхви відразу після переривання
138
139
вагітності відсутні, тому що децидуальна оболонка не встигає відшаруватись. При огляді в дзеркалах шийка матки цианотична, вічко закрите. Піхвове дослідження різко болюче. Особливо болюче зміщення шийки матки. Матка дещо збільшена в розмірах, м'яка, різко болюча при пальпації. Інколи складається враження, що матка "плаває" в рідині — симптом "плаваючої матки". Через одне з бокових склепінь визначаються придатки без чітких контурів. Заднє склепіння вип'ячене, пальпація його різко болюча. Тому дослідження слід проводити дуже обережно.
Діагностика перерваної позаматкової вагітності не викликає труднощів. Диференційну діагностику слід проводити з самовільним абортом при малих строках маткової вагітності, апоплексією яєчника, гострим пельвіопе-ритонітом, перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки тощо. Додаткові методи дослідження: УЗ-діагностика, пункція заднього склепіння (наявність крові), вишкрібання стінок матки з мікроскопією зскрібка (децидуальна тканина без ворсин хоріона), діагностична лапароскопія. Як тільки встановлено діагноз перерваної позаматкової вагітності, хвору негайно треба прооперувати з адекватною гемотрансфузією (доцільно провести реінфузію, якщо після розриву труби минуло не більше 12 годин).
Трубний аборт відбувається частіше, ніж розрив труби. Клінічна картина при трубному аборті розвивається повільно. При трубному аборті відбувається внутрішній розрив плідного вмістища. Кров, яка потрапила в черевну порожнину, стікає в позаматковий простір і утворює позаматкову гематому. Інколи кров витікає з труби повільно, невеликими порціями і утворює навколо неї кров'яний зліпок — перитубарну гематому. Клінічна картина залежить від інтенсивності кровотечі. Як правило, у зв'язку з повільним розвитком захворювання, клінічна картина не типова, симптоматика не чітка, загальний стан хворої тривалий час залишається задовільним. Тому діагностика часто викликає труднощі. Діагностика, лабораторні та додаткові дослідження, тактика і лікування викладені вище.