Ситуаційні задачі

№ 1. Ознаки відшарування плаценти позитивні. При застосуванні зовнішніх прийомів послід не відходить, почалась кровотеча. Діагноз. Що робити?

№ 2. Через 15 хвилин після народження посліду почалась кровотеча з по­логових шляхів. Матка м'яка, без чітких контурів, дно її на рівні 16 см над лоном. Діагноз. Що робити?

№ 3. Кровотеча, яка розпочалась через 20 хвилин після народження пла­центи, час від часу стихає, але потім відновлюється. Крововтрата досягла 1,5% від маси тіла. Діагноз. Що робити?

№ 4. Породілля у ранній післяпологовий період крововтрата склала 1,5% маси тіла, кровотеча продовжується. Пульс — 110 за 1 хв, АТ — 95/50 мм рт. ст. Шкірні покриви бліді, жінка адинамічна. Діагноз. Що робити?

№ 5. Породілля у ранній післяпологовий період втратила 1,5 л крові. Матка періодично розслаблюється, кровотеча відновлюється, кров, що виділяється з пологових шляхів, не зсідається. Діагноз. Що робити?

Завдання для самостійної роботи студентів

1. При УЗ-дослідженні встановити локалізацію плаценти.

2. Провести аналіз історії пологів при порушенні відділення плаценти.

3. Перевірити ознаки відділення плаценти в III періоді пологів.

4. Перевірити цілість плаценти після ії народження.

5. Оцінити тонус матки після народження плаценти.

6. Оцінити крововтрату після пологів.

7. Показати на фантомі методи зупинки гіпотонічних кровотеч.

8. Відібрати ліки для лікування гіпотонічних кровотеч.

9. Скласти план відновлення крововтрати при різних її об'ємах.

Завдання для позааудиторноїроботи

1. На матеріалі клініки зробіть аналіз частоти різних видів після­ пологових кровотеч.

2. На матеріалах клініки простежте зв'язок між об'ємом крововтрати та перебігом післяпологового періоду.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Неотложньїе состояния в акушерстве и гинекологии/ Под ред. проф. Степан- ковской Г.К., Венцковского Б.М. — К: Здоров'я, 2000.

2. СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К.: Здоров'я, 2000.

3. Чернуха Е.А. Родовой блок. — М., 2001.

4. Акушерские кровотечения. Зкстренная помощь: Учебн. пособие/ Герасимо­ вич Г. Й., Колгушкина Т. Н, Можейко Л. Ф. — Мн.: Вьісш. шк., 1997. — 66 с.

5. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога/ Зтюдьі кри- тической медицини: Т.З. — Петрозаводск: Изд-во ПГУ, 1997. — 397 с.

Геморагічний шок ідвз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч

І. Науково-методичне обгрунтування теми

Маткові кровотечі під час вагітності, в пологах та ранньому післяпологовому періоді займають провідне місце серед різних видів тяжкої акушерської патології, таких як геморагічний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, сепсис та ін., і перше місце серед причин материнської смертності.

Частота акушерських кровотеч становить від 8 до 11% і не має тенденції до зниження. Крім суто медичних аспектів, проблема маткових кровотеч має суттєве економічне значення, оскільки їх лікування пов'язане із значними матеріальними витратами.

За останні роки, незважаючи на вдосконалення методів профілактики, діагностики і лікування, не спостерігається зниження материнської смерт­ності від маткових кровотеч. Втім, змінилася структура причин кровотеч. За­раз з'явились нові підходи до лікування акушерських кровотеч, змінюється тактика надання екстренної і планової допомоги, значно змінились підходи до проведення трансфузійно-інфузійної та інтенсивної терапії масивних крово-

246

247

теч. Аналіз випадків материнської смертності від маткових кровотеч показує, що в 90% випадків можна було уникнути не лише смерті матері, але й пато­логічної крововтрати.