Практична робота №5

Тема: Спеціалізація в сільському господарстві.

Мета:Навчити студентів визначати показники рівня та економічної ефективності спеціалізації.

Теорія. Раціональне розміщення та спеціалізація сільського господарства є важливими факторами інтенсифікації виробництва, формами суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки.

Розміщення сільського господарства означає розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції по території країни.

Доцільність розміщення сільського господарства зумовлюється природно-кліматичними, економічними, біологічними, соціальними факторами, які тією чи іншою мірою сприяють виробництву певних видів продукції. Оскільки для розвитку рослин необхідні умови – склад та якість ґрунту, температурний режим, кількість опадів, - комплекс цих факторів й визначає природне середовище, яке є основою розвитку сільського господарства.

Завдання раціонального розміщення сільського господарства – розподіл галузей і культур по території країни з метою найефективнішого використання природних та економічних умов, запобігання нераціональним перевезенням сільськогосподарських продуктів для потреб населення і промислової переробки, забезпечення комплексного розвитку сільського господарства, при якому в необхідних пропорціях поєднується різні галузі з переважним розвитком головних з них.

Як територіальна форма поділу праці, розміщення зумовлює спеціалізацію. Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих підприємствах, їх підрозділах чи регіонах.

Галузь – це частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними знаряддями та предметами праці, технологією й організацією виробництва, кінцевою продукцією.

За економічними значеннями галузі поділяються на головні, додаткові і підсобні.

Головні галузі мають найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства (> 20%) і характеризують його спеціалізацію.

Додаткові галузі мають меншу питому вагу в товарній продукції господарства порівняно з головними. Вони забезпечують сприятливі умови для розвитку головних галузей і ефективного використання земельних угідь, засобів виробництва і трудових ресурсів.

Підсобні – це галузі несільськогосподарського виробництва. Вони створюються для виробничого обслуговування головних і додаткових галузей або для задоволення споживчих потреб сільського населення.

Завдання №1 Визначити спеціалізацію господарства, його виробничий напрям за структурою товарної продукції.

№	Види продукції, галузей	Товарна продукція
		По господарству		По району
		Тис.грн.	%	Тис.грн.	%
1.	Зерно
2.	Картопля
3.	Овочі
4.	Разом по рослинництву
5.	Молоко
6.	М'ясо свиней в живій вазі
7.	Птахівництво
8.	Разом по тваринництву
9.	Продукція підсобних господарств
10.	Всього по господарству
11.	Основні галузі
12.	Додаткові галузі
13.	Виробничий напрямок