- •Розділ 1 продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив
- •1.1. Агрохімічні основи використання на добриво соломи.
- •1.2. Продуктивність цукрових буряків при застосуванні різних видів органічних добрив
- •Розділ 2 об'єкт досліджень
- •2.1. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків
- •2.2 Особливості гібриду ”Ювілейний”
- •Розділ 3
- •3.1. Характеристика ґрунту.
- •3.2 Кліматичні та погодні умови
- •3.3. Схема досліду
- •3.4. Агротехніка вирощування цукрових буряків у досліді.
- •3.5. Методика проведення досліджень.
- •Розділ 4 результати досліджень
- •4.1. Зміна агрохімічних показників родючості ґрунту при застосуванні різних видів органічних добрив
- •4.2. Вміст вологи в грунті і її використання рослинами цукрових буряків
- •4.3. Ріст рослин і формування врожаю цукрових буряків за різного органічного удобрення
- •4.4. Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків у залежності від застосування різних видів органічних добрив
- •Розділ 6 охорона праці при застосуванні різних видів органічних добрив під цукрові буряки
- •Розділ 7 охорона навколишнього середовища при застосуванні різних видів органічних добрив під цукрові буряки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.3. Схема досліду
У дослідах вивчали порівняльний вплив застосування гною, соломи озимої пшениці (надземної біомаси попередника) на врожайність і якість коренеплодів цукрових буряків та на зміни агрохімічних і водню фізичних властивостей грунту.
Дослідження проводили в польовому досліді з внесенням добрив під цукрові буряки за такою схемою:
1. Контроль (без добрив)
2. Гній 20 т/га
3. Солома 5 т/га
4. Солома 5 т/га + N60
В схемі досліду варіанти вирівняні за сумою вмісту азоту: кг/га.
Розмір посівної ділянки 2160 м² (21,6 х 100 м), облікової - 1296 м² ( 16,2 х 80 м) при триразовому повторенні варіантів і систематичному їх розміщенні.
3.4. Агротехніка вирощування цукрових буряків у досліді.
Подрібнену ( на 10-15 см) солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачна селітра) відповідно до схеми досліду заробляли в грунт дискуванням стерні в два сліди. Органічні (напівперепрілий гній ВРХ, солому) і мінеральні добрива (аміачна селітра) заробляли у грунт під час проведення оранки на глибину 30-32 см у другій половині жовтня.
3.5. Методика проведення досліджень.
Відбір зразків ґрунту в польовому досліді для визначення динаміки вмісту в ньому мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію – з 0-50 см шару в такі строки: до сівби, у фазі інтенсивного росту та при збиранні врожаю коренеплодів цукрових буряків; визначення вологості - у шарі 0-160 см - через кожні 20 см в строки до сівби та перед збиранням урожаю коренеплодів цукрових буряків.
Збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків проводили механізовано (КС-6Б) з наступним доочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички.
У відібраних, згідно програми досліджень, зразках грунту визначали:
- нітратний азот - йонометричним методом;
-обмінний амоній - в 0,1н КС1 витяжці з подальшим
фотоколориметруванням з реактивом Неслера;
-рухомі сполуки фосфору — вилученням їх 0,5Н розчином СН3СООН з наступним фотоколориметруванням за методом Чирікова;
- обмінний калій - вилученням його 0,5Н розчином СН3СООН з наступним пропусканням на полуменевому фотометрі за методом Чирікова;
- польову вологість - гравіметричним методом.
Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків розраховували за показниками цукристості; К; Nа; а-N які були нами отримані на напівавтоматичній лінії "Венема".
Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю - за методикою. Мойсейченка і Єщенка.
Економічну ефективність застосування добрив розраховували згідно з технологічної картою та відповідними рекомендаціями.
Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики.
Розділ 4 результати досліджень
4.1. Зміна агрохімічних показників родючості ґрунту при застосуванні різних видів органічних добрив
Цукрові буряки є однією з найбільш вимогливих культур до поживного режиму ґрунту і в той же час характеризуються високою окупністю добрив урожаєм за різних рівнів його забезпеченості елементами живлення. В забезпеченні цих потреб, а також підтримання рівня родючості ґрунту, важлива роль відводиться добривам, зокрема органічним.
Проведеними дослідженнями відмічені зміни вмісту мінерального азоту як за варіантами досліду, так і строками визначення в межах одного варіанту (табл. 4.1; 4.2; 4.3). Зокрема, в орному шарі вміст нітратного азоту перед сівбою цукрових буряків перевищував контроль на 1,8 мг/кг ґрунту.
4.1. Вплив різних органічних добрив на динаміку нітратного азоту в
ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
Варіант досліду
|
Перед сівбою
|
Перед збиранням урожаю | |||
1* |
2** |
1* |
2** | ||
Контроль(без добрив) |
10,1 |
9,7 |
3,9 |
3,4 | |
Гній 20 т/га |
12,5 |
10,9 |
4,6 |
4,1 | |
Солома 5 т/га |
9,8 |
9,6 |
3,7 |
3,4 | |
Солома 5 т/га + N60 |
11,9 |
10,5 |
4,2 |
3,9 |
НІР05 0,7-0,8 0,6-0,7 0,5 0,4
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Вшарі грунту 30-50 см його вміст був дещо менший ніж у 0-30 см з різницею в 1,3-1,7 мг/кг грунту на користь варіантів з органічним удобренням.
Внесення соломи з компенсуючою дозою азоту не призводило до іммобілізації азоту з грунту і вміст мінеральних форм азоту у варіантах з використанням соломи був вищий від контролю і наближався до варіантів з внесенням гною.
4.2. Вплив різних органічних добрив на динаміку амонійного азоту в грунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
Варіант досліду |
Перед сівбою |
Перед збиранням урожаю | |||
1* |
2** |
1* |
2** | ||
Контроль (без добрив) |
13,6 |
12,4 |
16,9 |
15,7 | |
Гній 20 т/га |
14,5 |
13,2 |
17,8 |
17,0 | |
Солома 5 т/га |
13,4 |
12,5 |
17,2 |
15,6 | |
Солома 5 т/га + N60 |
14,3 |
13,0 |
17,1 |
16,8 |
НІР05 0,7 0,7-0,8 0,8-0,9 0,9-1,0
Примітка 1*- шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.
4.3. Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на вміст та запаси мінерального азоту (N-NO3+N-NH4) в грунті перед сівбою цукрових буряків, середнє за 2005-2006 рр.
Варіант досліду
|
Вміст, мг/кг |
Запаси, кг/га | |||
1* |
2** |
1 |
2 | ||
Контроль (без добрив) |
23,7 |
22,1 |
71,1 |
66,3 | |
Гній 20 т/га |
27,0 |
24,1 |
81,0 |
72,3 | |
Солома 5 т/га |
23,2 |
22,0 |
69,6 |
66,0 | |
Солома 5 т/га + N60 |
26,2 |
23,5 |
78,6 |
70,5 |
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Протягом вегетації цукрових буряків відмічено зменшення вмісту нітратного азоту як для орного так і підорного шарів грунту. Найменший вміст мінерального азоту зафіксовано на період збирання врожаю, що пояснюється зниженням процесів нітрифікації і використанням азоту рослинами на формування врожаю.
Застосування різних органічних добрив позитивно виливало на розвиток амоніфікуючих мікроорганізмів і сприяло накопиченню амонійного азоту як в орному, так і підорному шарах грунту. Його вміст у варіантах органічного удобрення був більший для всіх строків визначення, що свідчить про активність процесів мінералізації органічної речовини. Найбільші цифрові значення вмісту амонійного азоту в період змикання листя цукрових буряків в міжряддях можна пояснити оптимальним поєднанням умов температури і вологості на цей період.
Отже, внесення під цукрові буряки гною, соломи, приводило до збільшення мінерального азоту в грунті, при цьому за рівнем дії різні органічні добрива мало відрізнялась між собою.
Внесення в грунт органічних сполук різного походження покращило рухомість важкодоступних фосфатів (табл. 4.4). Так, у варіантах органічного удобрення вміст рухомих фосфатів перед сівбою цукрових буряків був більший, ніж на контролі на 1,4 , на 1,1- в період змикання листя в міжряддях і на мг/100г грунту - перед збиранням урожаю. Дещо меншим вмістом рухомих фосфатів характеризувався підорний шар грунту, але переваги варіантів органічного удобрення були відмічені і для нього.
Зменшення різниці вмісту рухомих фосфатів в грунті між досліджуваними варіантами на період збирання можна пояснити використанням доступних форм цього елементу живлення на формування біомаси цукрових буряків.
4.4. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомих фосфатів у ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
Варіант досліду
|
Перед сівбою |
Перед збиранням урожаю | |||
1* |
2** |
1* |
2** | ||
Контроль (без добрив) |
14,5 |
12,6 |
14,7 |
12,5 | |
Гній 20 т/га |
16,2 |
12,7 |
15,9 |
12,5 | |
Солома 5 т/га |
15,7 |
12,4 |
15,3 |
12,2 | |
Солома 5 т/га + N60 |
15,9 |
12,7 |
15,8 |
12,8 | |
НІР05 |
0,9 |
0,8-0,9 |
0,6-0,7 |
0,7-0,8 |
Примітка. 1* - шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50 см
В досліді встановлена позитивна дія різних видів і доз органічних добрив на вміст рухомого калію в ґрунті (табл. 4.5).
4.5. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомого калію в ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
Варіант досліду
|
Перед сівбою |
Змикання листя в міжряддях | |||
1* |
2** |
1* |
2** | ||
Контроль (без добрив) |
13,6 |
12,2 |
14,6 |
12,2 | |
Гній 20 т/га |
15,6 |
12,6 |
16,1 |
12,8 | |
Солома 5 т/га |
14,9 |
12,4 |
15,7 |
12,3 | |
Солома 5 т/га + N60 |
15,2 |
12,1 |
15,9 |
12,5 | |
НІР05 |
0,7 |
0,5-0,6 |
0,7-0,8 |
0,7-0,8 |
Примітка. 1*-шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.
Підвищення вмісту рухомого калію в більшій мірі спостерігалось перед сівбою і на час змикання листя в міжряддях цукрових буряків. Зокрема, перед початком вегетації контрольні ділянки характеризувались меншим вмістом рухомого калію в орному шарі на 1,6 і 1,3 мг/100г грунту для підорного шару у відношенні до варіантів з внесенням різних органічних добрив. На кінець вегетації різниця за вмістом рухомого калію зменшувалась подібно до азоту та фосфору.