Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Разное / Метод_вказівки_до_атестаційного_екзамену_2021pdf_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.08.2023
Размер:
994.28 Кб
Скачать

Стратегічне управління

  1. Виробнича стратегія розробляється відповідно до: а) організаційної стратегії

б) фінансової стратегії

в) маркетингової стратегії г) корпоративної стратегії

  1. Фінансовий аспект стратегії досліджується після визначення: а) маркетингової стратегії

б) організаційної стратегії

в) маркетингової та виробничої стратегії г) організаційної та соціальної стратегії

  1. Розвиток бізнесу у декількох сферах чи галузях – це стратегія: а) диверсифікації

б) диференціації в) спеціалізації г) зосередження

  1. За ієрархією в системі управління виділяють такі види стратегій: а) лідера, претендента, новачка, послідовника

б) маркетингова, виробнича, фінансова, організаційна в) мінімальних витрат, диференціації, фокусування

г) корпоративна, ділова, функціональна, операційна

  1. Мета стратегії фокусування (зосередження) полягає у прагненні: а) досягти мінімуму сукупних витрат на одиницю продукції

б) найкраще обслуговувати цільову групу споживачів і досягти конкурентних переваг у вузькому сегменті

в) досягнути вищої прибутковості за рахунок прихильності споживачів до певної марки товару

г) зменшити ризики за рахунок зосередження на вузькому сегменті ринку

  1. Стратегія компанії завжди повинна поєднувати у собі: а) маркетингову, виробничу і фінансову стратегії

б) комплекс стратегічних планів

в) заплановану стратегію і стратегію, визначену впливом конкурентів

г) заплановану, продуману лінію поведінки, та реакції на незаплановані

події

  1. Стратегія, яка дозволяє досягати мінімуму сукупних витрат на

одиницю та прибутковості вищої за середню в галузі, - це: а) стратегія диференціації

б) стратегія зосередження в) стратегія згортання

г) немає вірної відповіді

  1. Виведення на ринок продукції чи послуги, яка сприймається у межах певної галузі як щось унікальне, відмінне від інших пропозицій – це стратегія:

а) диференціації б) диверсифікації

в) спеціалізації г) зосередження

  1. За функціональним критерієм стратегії поділяються на: а) вузької спеціалізації та диверсифікації

б) мінімальних витрат, диференціації, зосередження

в) маркетингову, виробничу, фінансову, організаційну, соціальну г) лідера, претендента, новачка

  1. Метою зміни стратегії вузької спеціалізації на стратегію диверсифікації є:

а) краще обслуговування цільової групи споживачів б) вигідне інвестування тимчасово вільних коштів в) зменшення ринкового ризику

г) досягнення конкурентних переваг у вузькому ринковому секторі

  1. Який із факторів середовища не є складовою мезосередовища (безпосереднього оточення):

а) постачальники б) конкуренти

в) інфраструктура ринку г) покупці

  1. Який фактор із нижчеперелічених є складовою внутрішнього середовища:

а) інфраструктура ринку

б) соціально-культурна складова

в) рівень технічного розвитку галузі г) корпоративна культура

  1. Місія організації відображає:

а) головну, загальну ціль організації

б) зобов’язання щодо досягнення певних результатів

в) спрямування напрямків діяльності організації на отримання певних результатів якнайшвидше

г) конкретизацію головних цілей підприємства

  1. Місія повинна бути сформульована таким чином, щоб: а) полегшувати формулювання стратегічних цілей

б) однозначно вказувати причину існування організації

в) відігравати роль мотиватора для співробітників підприємства г) усі відповіді вірні

  1. Вибір стратегії - це етап стратегічного управління, який здійснюється

після:

а) аналізу середовища б) визначення місії

в) оцінки стратегії

г) визначення місії і стратегічних цілей

  1. Вибір стратегії – це процес:

а) деталізації та уточнення місії підприємства

б) дослідження впливу позитивних і негативних факторів у майбутньому

в) прийняття рішення щодо того, як розвивати бізнес в цілому та окремі його сектори

г) з’ясування міри досягнення стратегічних цілей підприємства

  1. Процес виконання стратегії:

а) полягає у прийнятті рішення щодо того як розвивати бізнес у майбутньому

б) полягає у проведенні стратегічних змін на підприємстві

в) полягає у визначенні напрямів діяльності підприємства та розподілі його ресурсів

г) забезпечує підготовку прийняття стратегічних управлінських рішень

  1. Оцінка і контроль виконання стратегії як один із процесів стратегічного управління не передбачає:

а) оцінку стану готовності підприємства до перетворення стратегії у реальність

б) визначення параметрів контролю

в) оцінку стану контрольованих об’єктів відповідно до прийнятих стандартів

г) оцінку контрольованих об'єктів та здійснення коригувальних дій

  1. Особливість стратегічного аналізу полягає в тому, що він: а) застосовує виключно прикладні прийоми

б) застосовує виключно загальнонаукові методичні прийоми

в) не зосереджується на минулому, а досліджує шляхи розвитку компанії в майбутньому

г) оцінює життєздатність та обґрунтованість стратегії

  1. Стратегічний аналіз як функція стратегічного управління повинен: а) розглядатися як робота винятково менеджерів вищої ланки

б) готувати множину альтернатив для прийняття рішень в) вивчати різноманітні сектори бізнесу конкурентів

г) вивчати наслідки стратегічних рішень для підприємства

  1. Стратегічні управлінські рішення характеризуються такими ознаками: а) орієнтація на майбутнє та відсутність чітких критеріїв

б) глобальний характер і важливість наслідків рішень для підприємства в) орієнтація на майбутнє і відмінність від рішень інших фірм

г) інтуїтивне обґрунтування та короткострокова орієнтація

  1. Об’єктами стратегічного аналізу є:

а) стратегічні господарські підрозділи б) стратегічні зони господарювання в) сектори бізнесу

г) усі відповіді вірні

  1. Стратегічно важливі ринки, на яких продає свою продукцію підприємство, називаються:

а) стратегічними зонами господарювання б) стратегічними зонами підприємства

в) стратегічними господарськими підрозділами г) предметом стратегічного аналізу

  1. Окремі продукти чи послуги, які продає підприємство є: а) стратегічними зонами господарювання

б) стратегічними господарськими підрозділами в) секторами бізнесу

г) галузями бізнесу

  1. Автономні підрозділи диверсифікованої компанії, називаються: а) стратегічними зонами господарювання

б) стратегічними господарськими підрозділами в) секторами бізнесу

г) галузями бізнесу

  1. Перевагою SWOT-аналізу є:

а) суб’єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища

б) деяка адаптація до середовища, що постійно змінюється в) періодична діагностика ринку та ресурсів підприємства

г) об’єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища

  1. SWOT- аналіз включає:

а) аналіз позитивних і негативних тенденцій і явищ зовнішнього середовища, які можуть привести до збільшення або зменшення прибутку фірми

б) аналіз сильних і слабких сторін, можливостей, загроз

в) аналіз внутрішнього середовища і стратегічних альтернатив г) аналіз зовнішніх загроз та внутрішніх можливостей

  1. Факторами, що характеризують сильні і слабкі сторони підприємства,

є:

а) репутація (імідж) фірми

б) репутація матеріально відповідальної особи в) законодавча і нормативна база

г) демографічна ситуація

  1. Чинники зовнішнього середовища в стратегічному менеджменті: а) визначаються організацією як можливості і загрози

б) не впливають на діяльність організації

в) визначають сильні і слабкі сторони організації

г) визначають стратегічний потенціал підприємства

  1. Вплив постачальників на галузь буде найбільшим: а) коли наявна велика кількість постачальників

б) коли наявна тісна співпраця фірм-виробників з постачальниками в) коли постачальниками пропонується унікальна продукція

г) коли між постачальниками наявна цінова конкуренція

  1. Функції здійснення внутрішнього аналізу на підприємстві можуть

виконувати працівники:

а) служби головного інженера б) служби внутрішнього аудиту в) відділу контролю якості

г) секретаріату керівника

  1. Модель Бостонської консультативної групи (BCG) побудована на базі залежності між:

а) рівнем конкуренції і позицією підприємства у галузі б) конкурентними позиціями підприємства і конкурентів

в) темпами зростання ринку і відносними конкурентними позиціями г) витратами виробництва і відносними конкурентними позиціями

  1. Головною особливістю моделі GE/McKinsey, порівняно з моделлю BCG, є:

а) оцінка конкурентних позицій підприємств у галузі б) представлення моделі у вигляді матриці

в) врахування суб‘єктивних факторів бізнесу, які важко кількісно оцінити

г) висока частка ринку є головним критерієм конкурентоспроможності бізнесу

  1. Модель «кривої досвіду» ґрунтується на такій закономірності:

а) витрати на одиницю продукції зменшуються на фіксований відсоток при кожному подвоєнні випуску продукції

б) витрати на одиницю продукції зменшуються пропорційно до збільшення обсягу випуску продукції

в) витрати на одиницю продукції в стабільних грошових одиницях зменшуються на фіксований відсоток при кожному подвоєнні випуску продукції

г) витрати на одиницю продукції збільшуються пропорційно до збільшення обсягу випуску продукції в стабільних грошових одиницях

  1. Модель життєвого циклу попиту (крива зростання Гомпарта) передбачає такі фази:

а) впровадження, зростання, зрілість, спад б) зародження, зростання, зрілість, старіння

в) впровадження, зростання, стабільність, старіння г) зародження, зростання, стабільність, спад

  1. Метод PIMS передбачає:

а) визначення найважливіших чинників виробництва, які впливають на кінцеві результати діяльності організацій

б) відображає кількісну міру привабливості ринкової стратегії в) аналіз ключових факторів успішної стратегії

г) немає вірної відповіді

  1. Згідно матриці Ансоффа, напрями розширення ділової активності організації залежать від:

а) географічного регіону ринку та товару (існуючий чи новий) б) рівня конкуренції на ринку та товару

в) ринку, на якому вона діє, та товару, який вона реалізує г) рівня попиту на ринку та якості товару

  1. Ланцюжок цінностей М. Портера:

а) відображає цінність товару у грошовому еквіваленті

б) ілюструє додавання цінності до товару на всіх етапах його створення в) відображає функції підприємства у процесі створення споживчої

цінності

г) усі відповіді вірні

  1. До основної діяльності згідно ланцюжка цінностей Портера відноситься:

а) виробництво, товарорух, управління персоналом, продажі та маркетинг, обслуговування

б) матеріально-технічне забезпечення, виробництво, товарорух, продажі та маркетинг, обслуговування

в) матеріально-технічне забезпечення, виробництво, адміністрування, продажі та маркетинг

г) дослідження та розвиток, виробництво, продажі та маркетинг

  1. До допоміжної діяльності згідно ланцюжка цінностей Портера відноситься:

а) дослідження та розвиток, управління персоналом, адміністрування б) дослідження та розвиток, маркетинг та продажі, товарорух

в) матеріально-технічне забезпечення, адміністрування, обслуговування г) матеріально-технічне забезпечення, управління персоналом,

маркетинг та продажі

  1. Передумовами посилення стратегічного характеру управління підприємством:

а) цілеспрямованість б) циклічність

в) диверсифікація діяльності підприємств г) стабільність зовнішнього середовища

  1. Одним із елементів системи стратегічного управління є: а) організація

б) структура в) цілі

г) завдання

  1. Стратегічний набір – це:

а) діяльність, яка здійснюється на всіх рівнях управлінської ієрархії

б) система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування підприємства

в) систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку стратегічних планів

г) певний порядок дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства

  1. Вимогами до стратегічного набору є:

а) надійність, що передбачає його всебічну обґрунтованість, зваженість б) гнучкість і динамічність стратегічного набору

в) баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями г) всі відповіді вірні

  1. До стратегій, що входять до «стратегічного набору», належать:

а) загальні дії всієї організації в цілому

б) загальноконкурентні за окремим бізнес-напрямками

в) продуктово-товарні для кожного з напрямків організації г) всі відповіді вірні

  1. Специфічні напрямки процесу заповнення стратегічної прогалини передбачають:

а) визначення закономірностей і необхідних характеристик об’єкта управління

б) створення переліку сухих стандартних форм і документів, де втрачається основна ідея існування та розвитку підприємства

в) вибір «розмаху різноманітності» щодо напрямків діяльності та розв'язання проблем злиття, поглинання, реструктуризації окремих підсистем з метою досягнення синергічного ефекту

г) систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку стратегічних планів

  1. Одним із факторів, що найбільш суттєво впливають на зміст стратегії організації, є:

а) стабільність відносин всередині організації б) наявність необхідних ресурсів

в) історія успіху відомих компаній, особливо із аналогічної галузі функціонування

г) негайність результату

  1. До прийомів стратегічного аналізу організації відносять: а) SWOT-аналіз

б) чиста теперішня вартість

в) аналіз впливу зацікавлених сторін

г) прогнозування банкрутства організації

  1. Результатом стратегічного аналізу організації має стати розробка: а) множини стратегічних альтернатив

б) плану модернізації стратегії

в) моделі організації та її оточення г) сукупності бюджетів організації

  1. Абсолютна конкурента сила підприємства визначається шляхом:

а) порівняння оцінок даного підприємства із оцінками основних конкурентів

б) порівняння оцінок організації із оцінками ідеальної компанії

в) дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища організації г) прогнозування фінансових результатів і фінансових потреб

  1. Метою блеф-стратегії є:

а) створення ілюзії хорошої роботи підприємства

б) змусити конкурента даремно витратити гроші та час, граючи на

«псевдозразках»

в) змусити податкові служби вважати, що підприємство неефективно працює

г) досягнення виконанню всіх стратегічних настанов

  1. Для лідерів у галузі можливі такі стратегічні лінії поведінки:

а) диверсифікація, захист і зміцнення позицій, перетворення фірм- претендентів на послідовників

б) захист і зміцнення позицій, інтенсивне зростання, диверсифікація

в) постійний наступ, захист і зміцнення позицій, перетворення фірм- претендентів на послідовників

г) інтенсивне зростання, інтеграційне зростання, диверсифікація

  1. Характерна для більшості компаній, які розпочинають свій бізнес, але залишається актуальною лише для деяких з них на стадії перетворення у великі фірми це – стратегія:

а) фокусування

б) вузької спеціалізації в) зосередження

г) диференціації

  1. Методи, які застосовує стратегічний аналіз, поділяються на: а) філософські і загальнонаукові

б) загальнонаукові і прикладні в) прикладні і власні

г) статистичні і філософські

  1. Стратегічний аналіз здійснюється:

а) тільки на вищому рівні управління

б) тільки на середньому рівні управління в) тільки на нижчому рівні управління

г) на всіх рівнях управління

  1. Згідно підходу фахівців McKinsey перед здійсненням стратегічного аналізу для визначенням найоптимальнішої стратегії необхідно:

а) здійснити SWOT-аналіз

б) оцінити ефективність роботи персоналу

в) оцінити інноваційну активність підприємства г) визначити природу невизначеності

  1. Зовнішнє середовище охоплює:

а) віддалене і макрооточення б) віддалене і близьке оточення в) близьке і мезооточення

г) мезо- і мікрооточення

  1. За проведення аналізу зовнішнього середовища в організації відповідає:

а) виробничий відділ

б) служба головного інженера в) комерційний відділ

г) юридичний відділ

  1. При аналізі рівня і стану конкурентної боротьби найбільше значення має аналіз:

а) покупців

б) ставлення покупців до продукту

в) всіх існуючих конкурентів г) найближчих конкурентів

  1. Серйозність загрози появи потенційних конкурентів залежить від: а) висоти вхідних бар’єрів

б) кількості фірм-виробників в) кількості споживачів

г) розвитку збутової мережі

  1. До вхідних бар’єрів при оцінці загрози появи нових конкурентів відносять:

а) слабку диференційованість товарів б) імідж марки

в) високі витрати переходу на нового постачальника г) рентабельність

  1. Ціни товарів-замінників на ринку визначають:

а) якість товарів на ринку

б) верхню межу цін на товари в) нижню межу цін на товари г) структуру ринку

  1. Рівень здатності покупців впливати на діяльність фірм-виробників у галузі залежить від таких умов:

а) товари сильно диференційовані

б) низькі витрати переходу від одного продавця до іншого в) клієнт володіє інформацією про стан попиту на ринку

г) продавець може обмежити обсяг товару, відпущеного клієнту

  1. Можливості організації – це:

а) альтернативи, що їх може використати організація для досягнення стратегічних цілей

б) ресурс, що може зумовити формування конкурентної переваги в) види діяльності, які здійснюються не дуже добре

г) дослідження резервів і ресурсів з метою оцінки можливостей і проблем

  1. Загрози організації – це:

а) альтернативи, що їх може використати організація для досягнення стратегічних цілей

б) явища або процеси, що перешкоджають руху організації в напрямку досягнення цілей

в) ресурс, що може зумовити формування конкурентної переваги

г) дослідження резервів і ресурсів з метою оцінки можливостей і проблем

  1. Сильні сторони організації – це:

а) явища або процеси, що перешкоджають руху організації в напрямку досягнення цілей

б) ресурс, що може зумовити формування конкурентної переваги в) види діяльності, які здійснюються не дуже добре

г) дослідження резервів і ресурсів з метою оцінки можливостей і проблем

  1. Слабкі сторони організації – це:

а) альтернативи, що їх може використати організація для досягнення стратегічних цілей

б) явища або процеси, що перешкоджають руху організації в напрямку досягнення цілей

в) види діяльності, які здійснюються не дуже добре

г) дослідження резервів і ресурсів з метою оцінки можливостей і проблем

  1. Збалансований господарський портфель організації означає, що:

а) повинен здійснюватись розподіл кадрових і фінансових ресурсів між господарськими підрозділами

б) повинне бути досконале визначення стратегічних одиниць бізнесу, їхній стан на ринку, перспектив розвитку і внеску кожної бізнес-одиниці в корпоративний портфель

в) при необхідності має бути прийняте рішення щодо реструктуризації фірми з метою використання можливостей, що відкриваються, як усередині фірми, так і поза нею

г) повинне бути забезпечене правильне поєднання підрозділів чи продуктів, що потребують капіталу для забезпечення зростання, з господарськими одиницями, що володіють деяким надлишком капіталу

  1. Найпростішими інструментами стратегічного планування та аналізу, які найкраще адаптовані до потреб підприємств середнього та малого бізнесу, є:

а) бенчмаркінг та SWOT-аналіз б) методи СОП та SPACE

в) BCG, GE/McKinsey, Shell/DPM г) методи BSC та ASC

  1. Якого розділу аналізу немає в методиці СОП:

а) ресурси

б) виробництво в) знання

г) використання ресурсів і знань для досягнення стратегічних цілей

  1. У якому випадку за результатами СОП необхідно переглянути існуючу стратегію і розробити нову, більш ефективну:

а) якщо середні оцінки за розділами низькі

б) якщо середні оцінки за розділами знаходяться близько одна від одної в) якщо середні оцінки за розділами є високими

г) якщо існують значні розриви між середніми оцінками за різними розділами

  1. Метод SPACE:

а) дозволяє без значних витрат проводити аналіз ефективності управління і правильності обраної стратегії

б) являє собою комплексний метод, призначений для аналізу позиції на ринку і вибору оптимальної стратегії для середніх і малих підприємств

в) дає найбільшу користь для тих підприємств, які ніколи не проводили аналіз конкурентів

г) ґрунтується на оцінці середніх арифметичних оцінок 16-ти показників

  1. Стратегічне вимірювання потрібне для того, щоб:

а) вимірювати фінансові результати діяльності підприємства б) вивчати динаміку зміни продуктивності організації

в) аналізувати ефективність впровадження стратегії г) вивчати рівень невизначеності середовища

  1. Показники, які вимірюють досягнуті результати, і показники, які відображають процеси, що забезпечують досягнення цих результатів, характерні для:

а) системи стратегічного аналізу

б) системи стратегічного вимірювання в) системи показників відповідальності г) збалансованої системи показників

  1. Типова структура збалансованої системи показників охоплює такі напрями:

а) фінанси, конкуренти, внутрішні бізнес-процеси, розвиток і навчання б) фінанси, клієнти, конкурентоспроможність, розвиток і навчання

в) фінанси, клієнти, внутрішні бізнес-процеси, розвиток і навчання г) фінанси, клієнти, внутрішні бізнес-процеси, перспектива

  1. Який із аспектів збалансованої системи показників відображає можливість подальшого поліпшення становища підприємства:

а) аспект клієнта

б) аспект розвитку і навчання в) фінансовий аспект

г) аспект зацікавлених сторін

  1. Система показників відповідальності ґрунтується на: а) теорії систем

б) теорії зацікавлених сторін в) теорії взаємної вигоди

г) теорії синергії

  1. Система показників відповідальності призначена для пошуку балансу

між:

а) монетарними та немонетарними величинами вимірювання б) стратегічним та оперативним рівнями управління

в) підприємством і зацікавленими сторонами г) минулими і майбутніми результатами

  1. Бенчмаркінг – це:

а) порівняння товарів організації і її конкурентів

б) мистецтво виявлення того, що інші роблять краще за нас, та вивчення,

удосконалення і застосування методів роботи інших організацій

в) мистецтво оцінки своєї роботи порівняно з роботою конкурентів

г) порівняння методів і стилів управління організації і її постачальників

  1. Метою бенчмаркінгу є:

а) підвищення ефективності власної діяльності і завоювання переваг у конкурентній боротьбі

б) визначення кращих на ринку компаній

в) приведення бізнесу у відповідність з вимогами споживачів г) вивчення досвіду кращих компаній

  1. У побудові профілю бенчмаркінгу підприємства критерієм порівняння

є:

а) найкраща практика б) кількість конкурентів

в) критичні бізнес-процеси

г) індикатори досягнення успіху

  1. Головною перевагою, яку отримує підприємство, що запровадило

бенчмаркінг, є:

а) посилення зв'язків з іншими підприємствами

б) перехід до системи безперервного удосконалення

в) визначення власних позицій на ринку серед провідних конкурентів г) вибір конкретної стратегії дій на майбутнє

  1. Стратегічні цілі - це:

а) фінансові результати роботи підприємства, заплановані менеджерами б) зростання доходів, рівень окупності інвестицій, зростання дивідендів

та курсу акцій

в) цілі, пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності, покращенням позиції підприємства на ринку

г) наприклад, досягнення максимального прибутку, зниження витрат, підвищення прибутковості

  1. Фінансові цілі – це:

а) фінансові результати роботи підприємства, заплановані менеджерами б) цілі, пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності, покращенням

позиції підприємства на ринку

в) наприклад, збільшення частки ринку, випередження конкурентів за якістю продукції, зниження витрат

г) сукупність різних цілей та інтересів акціонерів, менеджерів і працівників усіх ланок

  1. Наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії, – це:

а) дерево цілей б) сітка цілей в) графік цілей

г) структура робіт

  1. Складний комплекс стійких, свідомо створених зв’язків та взаємодії елементів виробничо-управлінської системи, які виникають у процесі функціонування та розвитку підприємства – це:

а) організаційне забезпечення стратегічного управління б) організаційні відносини

в) організаційна структура г) інтеграція

  1. Матричні структури мають таку перевагу:

а) «дуалізм керівництва» - порушення єдності управління б) висока динамічність, гнучкість структури

в) труднощі у здійсненні балансу влади та відповідальності в організації г) ускладнення інформаційної мережі

  1. Проектна структура, побудована за лінійно-програмним принципом, має такий недолік:

а) гнучкість структури

б) швидке оперативне, організаційне, стратегічне реагування

в) горизонтальна інтеграція і координація функціональних ланок г) труднощі формування та управління проектними групами

  1. Перевагою дивізіональної структури є:

а) дублювання функцій управління в кожному відділі

б) можливості диверсифікації виробництва ведуть до утворення конгломератів, у яких дуже важко здійснювати єдину загальну стратегію

в) зменшення мережі комунікацій, прискорення прийняття рішення, краща координація

г) тенденції до повної незалежності в дивізіонах можуть розвалити організацію

  1. Недолік колегіальних (дорадчих) органів такий:

а) покращення координації в діяльності лінійних та функціональних ланок, представники яких беруть участь у роботі комітетів та комісій

б) додаткові витрати на організацію діяльності колегіальних органів та залучення експертів

в) створення умов для підготовки молодих керівних кадрів г) спільна, взаємодоповнююча робота фахівців різних сфер

  1. Система фінансово-економічного забезпечення стратегічного управління (ФЕЗСУ) – це:

а) система або певний алгоритм регулювання економічних інтересів та відносин усередині та поза межами організації

б) підсистема стратегічного управління, що координує розподіл грошових ресурсів

в) сукупність структурних та динамічних характеристик економічних взаємовідносин усередині та поза межами діяльності організації

г) фінансово-економічний механізм забезпечення стратегічного управління

  1. Стратегічний організаційний розвиток (СОР) - це:

а) найвищий щабель організаційного розвитку, в якому поєднуються організаційно-адміністративні та соціально-психологічні процеси, спрямовані на розробку та виконання «стратегічного набору», на забезпечення високих результатів діяльності підприємства у довгостроковій перспективі

б) запланована дія: по-перше, у масштабі всієї організації; по-друге, керована згори; по-третє, спрямована на підвищення ефективності; по-четверте,

це оздоровлення шляхом спланованого втручання і застосування поведінкового підходу

в) сукупність способів, прийомів, процедур, що дозволяють вирішувати соціальні проблеми трудових колективів на основі наукового підходу, знання закономірностей протікання соціальних процесів, обґрунтованих аналітичних розрахунків та вивірених на практиці соціальних нормативів

г) найвища місія існування організації, реалізувавши яку організація стає лідером

  1. Процес управління організацією з точки зору інформаційного суспільства – це процес:

а) оцінки інформації

б) аналізу стратегічної інформації

в) що об’єднує усі елементи організації в одне ціле г) оцінки та аналізу інформації

  1. Однією з характерних рис стратегічної інформації є:

а) стратегічна інформація зорієнтована на внутрішнє середовище організації

б) мала ймовірність суб’єктивності тлумачення стратегічних інформативних показників

в) аналіз стратегічної інформації здійснюється в умовах репрезентивної ймовірності

г) стратегічна інформація складається з даних про економічні тенденції та науково-технічних досягнень в світі

  1. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління – це система, яка:

а) об’єднує усі інші елементи організації в єдине ціле для спрощення процесу управління

б) дозволяє сформувати процес стратегічного управління як перервну низку управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних цілей

в) всім складовим організації дозволяє функціонувати самостійно та відокремлено

г) дозволяє сформувати процес стратегічного управління як безперервну низку управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних цілей

  1. Стратегічний моніторинг – це комплексна система стратегічних досліджень, яка призначена для:

а) спостереження, аналізу, прогнозування тенденцій розвитку всього зовнішнього середовища та окремих його складових

б) спостереження, аналізу, оцінки середовища у реальному масштабі часу, прогнозування тенденцій розвитку окремих складових середовища та вибору засобів врегулювання відхилень фактичного стану середовища від прогнозованого

в) прогнозування тенденцій розвитку всього середовища та його складових і вибору засобів врегулювання відхилень фактичного стану середовища в майбутньому від прогнозів

г) аналізу середовища у реальному масштабі часу та розробка прогнозів на майбутнє

  1. Серед основних причин, які призводять до невдач при реалізації обраної стратегії організацією, є:

а) невміння проводити необхідні зміни через опір працюючих

б) незабезпечення керівництвом своєчасного надходження всіх необхідних для реалізації стратегії ресурсів

в) відсутність системи мотивації та відповідної атмосфери відповідальності

г) усі відповіді вірні

  1. Стратегічні зміни - це зміни, які:

а) проводяться у процесі вдосконалення вибраної стратегії б) вводять у виробництво

в) проводяться під час виконання стратегії

г) проводяться для виконання даної стратегії

  1. Звичайні зміни передбачають:

а) глибоке структурне перетворення в організації

б) перетворення тоді, коли організація виходить з одним продуктом на освоєнний або новий ринок і намагається зацікавити ним споживачів

в) проведення перетворення у системі маркетингу з метою підтримання інтересу до продукту організації

г) незмінне функціонування організації при реалізації стратегії

  1. Основну відповідальність за розробку та реалізацію стратегії несе: а) керівник організації

б) старші менеджери

в) заступники керівника організації

г) майбутні виконавці стратегії; керівники функціональних підрозділів організації