4. Спеціалізація господарства

Для району характерний значно нижчий від середньоукраїнського рівень матеріального виробництва. При цьому спостерігаються і територіальні відмінності в його розвитку (найвищі показники мають Львівська та Івано-Франківська області).

У структурі господарства Карпатського економічного району провідною е промисловість (5,6 % промислової продукції країни), а галузі її спеціалізації — машинобудування, гірничодобувна! харчова, хімічна, легка, лісова і деревообробна, будівельних матеріалів (рис. 13.6). Основу машинобудування району становить приладобудування, яке орієнтується на кваліфіковану робочу силу. Зокрема, добре представлено виробництво радіо- і телекомунікаційних приладів (Львів, Івано-Франківськ, Рахів, Чернівці).

Відносно високий рівень розвитку в районі транспортного машинобудування: виробництво автобусів та мопедів (Львів), авторемонтні й автоскладальні підприємства (Львів, Стрий, Борислав, Чернівці), вагоноремонтні заводи (Стрий, Львів, Івано-Франківськ).

Наявність споживача зумовила розвиток у районі сільськогосподарського машинобудування (Івано-Франківськ, Коломия, Долина). Цим пояснюється і наявність підприємств з виробництва верстатів та іншого устаткування для машинобудівного комплексу (Львів, Рахів, Івано-Франківськ, Брошнів, Мукачево, Калуш, Ужгород, Дрогобич).

Лідер хімічної промисловості району — концерн "Оріана" (місто Калуш), частка якого у промисловій продукції України становить 1 %. Потужними підприємствами галузі є ВО "Сірка" (Новий Розділ), ЗАТ "Софора" (Ужгород), "Реактив" (Львів), "Бистриця" (Івано-Франківськ), "Галлак" (Борислав) та ін. Львів став важливим центром виробництва фармацевтичної та парфумерно-косметичної продукції.

Гірничодобувна промисловість хоча й не вирізняється обсягами виробництва (5,2 % виробництва галузі в країні), проте важлива через унікальність виробленої продукції. Район є монополістом у видобутку сірки, калійних солей, деяких будівельних матеріалів. В Івано-Франківській та Львівській областях видобувається нафта (близько 0,6 млн т за рік) і газ. З їх видобутком пов'язана й нафтопереробка, яка представлена нафтопереробними заводами в Дрогобичі та Надвірній (кожен з них може переробити приблизно 3 млн т нафти на рік), підприємствами у Львові, Долині.

Видобуток вугілля у районі Червонограда незначний, через високу собівартість його майже припинено. Проте здійснюються заходи щодо оздоровлення галузі, зокрема будується завдяки інвестиціям ЄС найсучасніша шахта в Україні. Від успішності цього експерименту залежить майбутнє Львівсько-Волинського басейну.

В електроенергетиці району домінують Бурштинська і Добротвірська ТЕС. Майже вся вироблена ними електроенергія експортується в Польщу, Словаччину, Угорщину та інші країни.

Рис. 13.6. Карпатський економічний район

Сировинний чинник визначив географію розміщення підприємств лісової і деревообробної промисловості. Найбільші центри лісової і лісозаготівельної промисловості в районі — Сколе, Радехів, Турка, Берегомет, Перечин, Болехів, Осмолода, Рахів, Свалява. Великий Бичків.

Меблева промисловість району представлена великими підприємствами у Львові, Ужгороді, Золочеві, Береговому, Новоселиці, Сваляві та ін.

Найбільший виробник паперу в Україні — Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. Папір продукують також у Львові, Коломиї, Рахові, Чернівцях.

Набула значного розвитку в районі й легка промисловість, зокрема виробництво тканин (Долина, Львів, Чернівці, Борислав), швейне виробництво (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия, Червоноград). У Тисмениці знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення хутряних виробів. Взуттєву продукцію випускають у Львові, Чернівцях, Ужгороді, Коломиї, Стрию (18 % взуття в Україні).

Харчова промисловість району, хоча й поступається за обсягами продукції перед іншими регіонами країни, однак теж помітно розвивається.

М'ясна промисловість представлена підприємствами у Стрию, Львові, Самборі, Мукачевому, Золочеві, Дрогобичі та ін. Найбільші підприємства молочної промисловості розміщені у Львові, Дрогобичі, Городку, Чернівцях, Ужгороді, Бродах тощо.

У лісостеповій частині добре розвинена цукрова промисловість (Городенка, КостриЖівка, Ходорів, Радехів). Спиртова й лікеро-горілчана галузь за обсягами виробленої продукції — одна з провідних у харчовій промисловості району. В Закарпатті традиційно добре розвинене виноробство.

Найбільше олії виробляється у Чернівцях.

Обмеженість сільськогосподарських угідь району пояснює невисокі показники виробництва сільськогосподарської продукції, хоча продуктивність сільського господарства не поступається іншим регіонам України. Частка регіону в сільськогосподарському виробництві країни становить 11 %. Спеціалізується воно на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, на м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. Важливою галуззю сільського господарства в районі стало садівництво і виноградарство (насамперед Закарпаття).

Агрокліматичні особливості визначають територіальні відмінності у спеціалізації сільського господарства. Виділяють чотири зони: 1) поліська, яка спеціалізується на льонарстві, хмелярстві, картоплярстві, молочно-м'ясному скотарстві; 2) лісостепова — зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво; 3) карпатська — льонарство, м'ясо-молочне скотарство; 4) закарпатська — виноградарство, садівництво, овочівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство, птахівництво.

Для регіону традиційно характерний значний розвиток соціальної сфери. Провідними в ній є освітній і транспортний комплекси. Розвитком освіти і науки виділяються Львів та Івано-Франківськ. Львів виступає як регіональний науковий центр, що за науковим потенціалом поступається тільки Києву і Харкову.

Карпатські ландшафти, цілюще повітря, лікувальні води та грязі створюють сприятливі умови для розвитку в регіоні рекреації, насамперед санаторно-курортного господарства. Тут існує значна мережа санаторіїв — 112, спортивних баз, особливо із зимових видів спорту. Підсилюють рекреаційну привабливість регіону добре збережені пам'ятки історії українського та сусідніх народів, етнографічні особливості гуцулів, лемків, бойків. У майбутньому господарський розвиток Карпатського регіону повинен відбуватись у напрямку формування туристичного та лікувально-оздоровчого комплексу державного і міжнародного значення.

Транспорт. Провідним видом транспорту району є залізничний. Густота залізниць тут найвища в Україні. Найбільші залізничні вузли — Львів, Чоп, Красне, Стрий.

Район має також густу мережу автомобільних шляхів, багато з яких пов'язують Україну з європейськими державами. їх щільність, за винятком Закарпатської області, значно вища за середні показники по Україні. Через його територію проходять найбільші транзитні газопроводи, нафтопровід "Дружба", етиленопровід з Калуша в Угорщину. Густа також мережа внутрішніх трубопроводів.

У Львові знаходиться найбільший аеропорт регіону.

Пріоритети розвитку:

— структурна перебудова господарства на користь науко- та працемістких виробництв, зокрема точне і транспортне машинобудування, легка та харчова промисловість, лісове господарство;

— екологізація господарства, в тому числі раціоналізація природокористування;

— розвиток оздоровчо-туристичного комплексу на основі потужних місцевих рекреаційних ресурсів;

— активізація соціально-економічного розвитку малих міських поселень;

— розширення прикордонного співробітництва із країнами-сусідами.

5. Економічні зв’язки з іншими територіями.

Іноземні країни виявляють значну зацікавленість до економічного, культурного та туристично-рекреаційного потенціалу області, свідченням чого є неодноразові візити в область послів та консулів Австрії, Бельгії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Казахстану, Канади, США, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Франції, внаслідок яких налагоджуються ділові контакти з представництвами економічних підрозділів посольств зазначених країн в Україні.

За результатами візитів іноземних делегацій до Івано-Франківської області та делегацій області за кордон укладено угоди та протоколи намірів про багатостороннє співробітництво з окремими регіонами Китаю, Словацької Республіки, Республіки Польща, Росії, Грузії.

Область є членом міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон", до якої увійшли прикордонні адміністративні одиниці Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та України.

Здійснюється активне залучення міжнародної технічної допомоги, розроблено та реалізовано ряд проектів. Івано-Франківська область співпрацює з міжнародними асоціаціями “Діти Чорнобиля” та “Європа-Україна”. Упроваджується проект “Створення центру відпочинку та соціальної і медичної реабілітації для дітей-жертв Чорнобиля”. Надається сприяння Австрійському Чорному Хресту у відновленні могил австрійських воїнів на території області.

Розширилась географічна структура зовнішньої торгівлі, зросли обсяги зовнішньоторговельного обороту, збільшилась кількість суб’єктів господарювання області – учасників зовнішньоторговельних операцій.

Головними зовнішніми торговельними партнерами області є Угорщина, Польща, Румунія, Туреччина, Німеччина, Білорусь, Російська Федерація, Туркменистан, Латвія.

Провідними статтями експорту області є: нафтопромислове обладнання та інструмент, прилади вимірювальні, мазут, етилен, хлорвініл, барвники, цемент, сірка, хутрові вироби, пиломатеріали, деревностружкова та деревноволокниста плита, килими та покриття на підлогу, одяг текстильний.

В структурі експортних поставок з області переважають товари наступних груп (згідно з УКТ ЗЕД): ▪ органічні хімічні сполуки (31.8% в загальному обсязі експорту області); ▪ енергетичні матеріали; продукти перегонки нафти (27.0%); ▪ полімерні матеріали, пластмаси (12.4%); ▪ деревина та вироби з неї (6.2%); ▪ одяг текстильний (2.9%); ▪ вироби з каменю, гіпсу, цементу (2.8%); ▪ хутрова сировину (2.5%) та інше.

В структурі імпортних надходжень в область переважають товари наступних груп:  ▪ енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (66.0% в загальному обсязі імпорту області);  ▪ котли, машини, апарати та механічні пристрої (7.4%);  ▪ хутрова сировина (2.9%);  ▪ органічні хімічні сполуки (2.9%);  ▪ полімерні матеріали, пластмаси (2.4%);  ▪ папір та картон (1.4%);  ▪ продукти хімічної промисловості (1.3%);  ▪ вироби з каменю, гіпсу, цементу (1.0%);  ▪ хімічні штапельні волокна (0.9%);  ▪ нитки синтетичні або штучні (0.9%) та інше.

У структурі послуг, що надавалися нерезидентам, значну частку складають транспортні послуги, переважно трубопровідного транспорту, надання яких можливе завдяки наявності в області газотранспортної мережі та газосховищ.