27.Цикл у транспортній задачі – це:

1. замкнений контур з вершинами у заповнених комірках.

2. замкнений контур, всі вершини якого знаходяться у вільних комірках, крім однієї, де наперед проставлено знак “плюс”,

3. замкнений контур, всі вершини якого знаходяться у вільних комірках;

4. контур з прямими кутами, а всі вершини знаходяться  у заповнених комірках;

5. перехід від однієї вершини до іншої відбувається під прямим кутом;

28.Маючи многокутник розв’язку задачі лінійного програмування, оптимальні точки необхідно шукати:

1.  у вершинах многокутника;

2. на сторонах многокутниках;

3. на сторонах та  вершинах многокутниках;

4. поза многокутником.

29.Методи розв’язування оптимізаційних задач називають методами:

1. математичного програмування;

2. мінімізації;                     

3. планування;

4. статистики.

30.При графічному розв’язку задача лінійного програмування має єдиний оптимальний план, якщо: 

1. оптимальні точки знаходяться поза многокутником.

2. існує точка мінімуму та максимуму  в вершинах опуклого многокутника;

3. існують оптимальні точки на сторонах опуклого многокутника;

4. оптимальні точки знаходяться в середині многокутника;

31. Якою процедурою прогнозується поведінка вхідного значення, якщо змінюється тільки один параметр ?

 

1. Консолідація даних

2. Таблиця підставлення

3. Підбір параметру 

32.Чи використовують умову про вартість перевезення (тарифи) при складанні першого опорного плану транспортної задачі методом північно-західного кута?

1. так;

2. ні;

3. можна використовувати, можна не використовувати;

33. Сітьове планування та управління застосовується в:

1. управлінні великими науково-технічними розробками та іншими комплексами робіт, що засновані на використанні ПЕОМ та сітьових графіках;

2. усі відповіді вірні.

3. будівництві;

34. Чи використовують умову про вартість перевезення (тариф) при складанні першого опорного плану транспортної задачі методом мінімальних тарифів?

1. можна використовувати, можна не використовувати;

2. ні;

3. так;

35. Обернена матриця існує для:

1. прямокутної матриця;

2. невиродженної матриці

3. будь-якої матриці;

4. виродженної матриці.

36. Критерій оптимальності у транспортній задачі:

1. відсутні нульові різниці між непрямими та прямими тарифами;

2. відсутні від’ємні різниці між непрямими та прямими тарифами;

3. відсутні нульові різниці між прямими тарифами заповнених комірок.

4. відсутні додатні різниці між непрямими та прямими тарифами;

37. Вказати засіб Excel призначений для вирішення обернених задач:

 

1. Обидва засоби дозволяють це робити

2. Підбір параметру

3. Пошук розв’язку

38. Оптимальний план основної задачі лінійного програмування – це:

1. додатні розв’язки системи обмежень;

2. такі невід’ємні розв’язки системи, при яких цільова функція приймає оптимальні значення.

3. ненульові розв’язки системи обмежень;

4. будь-які розв’язки системи обмежень;

39. Вільну комірку, в яку необхідно поставити знак “плюс”, щоб перейти до нової  таблиці транспортної задачі вибирають так:

1. знаходять нульову різницю між тарифами.

2. знаходять найменшу додатну різницю між непрямим та прямим тарифами;

3. знаходять найбільшу додатну різницю між непрямим та прямим тарифами;

40. Кількість заповнених комірок для кожного опорного плану транспортної задачі виражається формулою:

1. m+n _-1;

2. m²- n².

3. n²;

4. m²;

41. Комірка з кінцевими значеннями називається

1. Цільовою коміркою

2. Змінюваною коміркою

3. Обмеженням

42. Графічний метод розв’язку ОЗЛП можна використати у випадку, коли:

1. система обмежень і цільова функція мають будь-яку кількість змінних;

2. виконується співвідношення n²+m²=4.

3. виконується співвідношення n-m=2 (n – кількість змінних, m – кількість рівнянь);

4. ваш варіант

43. Ведучий рядок в симплекс таблиці вибирають так:

1. знаходять найбільше відношення ведучого стовпця до відповідних елементів стовпця вільних членів.

2. знаходять нульове відношення стовпця вільних членів до відповідних елементів ведучого стовпця;

3. знаходять найбільше відношення стовпця вільних членів до відповідних елементів ведучого стовпця;

4. знаходять найменше відношення стовпця вільних членів до відповідних елементів ведучого стовпця;