8.2. Конфлікт як складне соціальне явище. Міжособистісні конфлікти.

Конфлікт – це протиріччя, що виникає між людьми, колективами в процесі їхньої спільної діяльності через непорозуміння або протилежність інтересів, відсутність згоди між двома та більше сторонами.

Конфлікт також можна визначити як відсутність згоди між двома або декількома сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами. Кожна сторона робить усе, щоб була прийнята її точка зору або ціль, і заважає іншій стороні робити те ж саме.

Найбільш загальне визначення конфлікту (від лат. сonflictus – зіткнення протилежних інтересів, поглядів). Повніше визначення конфлікту – протиріччя, які виникають між людьми, колективами в процесі їх сумісної трудової діяльності через нерозуміння або протилежність інтересів, відсутність злагоди між двома або більше сторонами.

У психології конфлікт визначається як «зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій, окремого епізоду в свідомості, в міжособистісних взаємодіях або міжособистісних відносинах індивідів або груп людей, пов’язане з негативними емоційними переживаннями».

Конфлікт - від лат. сonflictus – зіткнення протилежних інтересів, поглядів

Конфлікт – протиріччя, яке важко вирішується і пов’язане з гострими емоційними переживаннями

Конфлікт – конфліктна ситуація плюс інцидент

Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок суб’єктів взаємодії

Конфлікт – це протиріччя, яке виникає між людьми у зв’язку з вирішенням тих або інших питань соціального і особистого способу життя

Конфлікт – психологічне протиріччя сторін, які мають несумісні цілі та інтереси

Конфлікт – прагнення однієї сторони ствердити свою позицію, а друга сторона протестує проти неправильної оцінки її діяльності

Конфлікт по своїй суті – це факт людського існування. Багато людей сприймають історію людства як безкінечну розповідь про конфлікт і боротьбу. На сучасному етапі переходу до ринкових відносин ніде конфлікти не проявляються так очевидно, як у сфері бізнесу. Бо люди неоднаково сприймають і оцінюють ті чи інші події, і це досить часто призводить до спірних ситуацій. Якщо ситуація, що виникла, несе в собі загрозу для досягнення мети навіть одному з учасників взаємодії, то виникає конфлікт.

Тимчасові межі конфлікту – початок і завершення – необхідно усвідомлювати для того, щоб зрозуміти його відмінності від «близь конфліктних» явищ і вироблення доцільних стратегій керівного впливу на конфлікт.

Початок конфлікту може бути зафіксований у вигляді перших актів протидії сторін. Таким чином, для визначення конфлікту, який почався, необхідні три умови, що збігаються:

• перший учасник свідомо й активно діє на шкоду іншому учаснику (під діями розуміються як фізичні рухи, так і передача інформації);

• другий учасник (опонент) усвідомлює, що зазначені дії спрямовані проти його інтересів;

• у зв’язку з цим опонент починає відповідні дії проти першого учасника.

Якщо одна з взаємодіючих сторін починає агресивні дії, а друга займає пасивну позицію, то конфлікту немає. Конфлікт відсутній також, коли одна зі сторін планує конфліктну взаємодію, тобто здійснює уявні, а не поведінкові дії.

Завершення конфлікту може мати різні форми і результати. Однак у будь-якому разі мова йде про припинення дій, спрямованих один проти одного.

У динаміці конфлікту можна виділити наступні періоди й етапи.

Латентний період (перед конфлікт) включає етапи: виникнення об’єктивної проблемної ситуації; усвідомлення об’єктивної проблемної ситуації; спроби сторін розв’язати об’єктивну проблемну ситуацію неконфліктними способами; виникнення перед конфліктної ситуації.