Тема зведення і групування статистичних даних

Обговорення питань:

1. Завдання зведення, його зміст. Суть методу групувань. Види групувальних ознак.

2. Принципи формування груп та інтервалів

3. Вторинне групування



Первинні статистичні дані – це різні відомості про явища і процеси, що досліджуються. Їх обробляють на етапі зведення і групування.

Статистичне зведення – наукова обробка первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

Розподіл сукупності суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою називається групуванням. Групування дає змогу виділити в складі сукупності однорідні частини, визначити структуру однотипних сукупностей, виявити взаємозв’язки й закономірності між окремими ознаками суспільних явищ. Відповідно до цих завдань розрізняють три види групувань:

1) типологічні – групування, за допомогою яких виділяють типові явища і процеси;

2) структурні – групування, які характеризують розподіл одиниць однотипних сукупностей за будь-якою ознакою;

3) аналітичні – групування, які визначають взаємозв’язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності.

Взаємозв’язані ознаки поділяють на факторні й результативні. Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку й зумовлює її зміни. Ознаки, що змінюються під впливом факторних, називаються результативними.

Групування за однією ознакою називається простим, а за двома ознаками і більше – комбінаційним.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними або кількісними.

До атрибутивних належать ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються у вигляді текстового запису. Окремим видом атрибутивних групувань є альтернативне групування, коли існує лише два варіанти атрибутивної ознаки, причому один із них виключає другий. Групування за атрибутивними ознаками часто називають класифікаціями.

Кількісні варіюючі ознаки поділяють на дискретні (переривчасті) й безперервні. Дискретними є такі кількісні ознаки, які можуть мати тільки цілі числові значення. Безперервними називаються ознаки, які можуть набувати різного значення в певних межах, тобто позначатися цілими й дробовими числами.

При групуванні за ознаками, що мають кількісне вираження, треба правильно з’ясувати питання про кількість груп і вибір інтервалу групування.

Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі. За величиною інтервали поділяють на рівні й нерівні. Рівні застосовують тоді, коли зміни кількісної ознаки в середині сукупності відбуваються рівномірно.

Величина інтервалу:

і = (Хmax – Хmin) / n

де Xmax, Xmin – відповідно максимальна і мінімальна величина ознаки;

n – кількість груп.

Наприклад: Припустимо, що місячна заробітна плата робітників підприємства коливається в межах від 100 до 300 грн. Треба групувати робітників за розміром заробітної плати, утворивши при цьому п’ять груп з рівними інтервалами.

Величина інтервалу: і = (300-100)/5=40 грн.

Відповідно до цього треба взяти такі групи: 100-140; 140-180; 180-220; 220-260; 260-300 грн.

Нерівними називають інтервали, в яких різниця між верхньою і нижньою межею неоднакова.

Рядами розподілу називають ряди, які характеризують розподіл одиниць сукупності за групами за будь-якою варіюючою ознакою, різновидності якої розташовані в певному порядку.

Ряди розподілу можна утворити за кількісною або якісною ознакою. Ряд розподіл у одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження називається варіаційним. Він складається з двох елементів: варіант і частот.

За характером розподілу варіаційні ряди бувають симетричними й асиметричними. Варіаційний ряд можна зобразити у вигляді полігона й гістограми.

Статистичні таблиці – найбільш поширений спосіб викладу результатів статистичного дослідження.

Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного й систематизованого викладу числових результатів зведення і обробки статистичних матеріалів. Вона має свій підмет і присудок.

Статистична сукупність або її частина, яка характеризується числовими показниками, називається підметом статистичної таблиці, а показники, що характеризують сукупність та її частини, – присудком.

За побудовою підмета розрізняють три види статистичних таблиць:

1) прості – статистичні таблиці, у підметі яких міститься перелік об’єктів, адміністративних і територіальних одиниць або ряд періодів, дат, охарактеризованих числовими показниками;

2) групові – статистичні таблиці, підмет яких містить одиниці досліджуваного об’єкта, згруповані за однією суттєвою ознакою;

Група робітників і службовців за віком, років	Кількість робітників і службовців, чол.
До 25
25 – 29
30 – 39
40 – 49
50 і старше

3) комбінаційні – якщо підмет розподіляється на групи за двома і більше ознаками, узятими в комбінації.

(млн. чол.)

Група населення	Рік
	2008	2009
Населення України:
у тому числі міське
з нього:
чоловіки
жінки
сільське:
чоловіки
жінки

Присудок може мати просту й складну розробку. Наведені макети таблиць дають просту розробку. Приклад складної розробки присудка.

(тис. чол.)

Область України	Робітники і службовці		У тому числі за рівнем освіти
			Вища		Середня загальна		Середня спеціальна		Початкова
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Вінницька
Волинська

Групування, які застосовують при розробці присудка, вигляд таблиці не змінюють.

Будь-яка статистична таблиця за своєю формою повинна бути наочною, зрозумілою і короткою.