- •Статистика опорний конспект
- •Тема статистичне спостереження
- •Тема зведення і групування статистичних даних
- •Тема узагальнюючі статистичні показники. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •Тема аналіз рядів розподілу
- •Тема статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •Тема аналіз інтенсивності динаміки. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •Тема індексний метод
- •Тема вибірковий метод
Тема узагальнюючі статистичні показники. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
Обговорення питань:
1. Статистичні таблиці
2. Поняття про абсолютні та відносні показники. Види абсолютних показників та їх значення.
3. Види відносних величин та їх форми.
4. Роль і значення графічного способу зображення статистичних даних. Основні елементи графіка.
5. Види графічних зображень і способи їх побудови.
6. Способи графічного зображення динаміки явищ, структури взаємозв'язку.
Узагальнення – важливе завдання статистики. Статистичні величини, які характеризують сукупність одиниць, називають узагальнюючими.
Абсолютні величини – кількісні показники, за допомогою яких характеризують розміри (рівень, обсяг, чисельність) явищ і процесів, що вивчаються.
В абсолютних величинах встановлюється більшість планових завдань щодо розвитку народного господарства і культури, здійснюється контроль за виконанням планів. Абсолютні величини поділяють на індивідуальні та підсумкові. Вони можуть мати різні вимірники: натуральні, умовно-натуральні, вартісні, трудові.
Сутність використання умовно-натуральної одиниці виміру полягає в тому, що окремі різновиди сукупності, що вивчається, вимірюють в одиницях однієї ознаки.
Відносні величини – статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільного життя. Їх отримують діленням однієї величини на іншу. Величини, з якими порівнюють інші величини, називають базою порівняння, або базисною величиною.
Відносні величини залежно від бази порівняння виражають у коефіцієнтах, процентах, промілле, продециміле. Якщо за базу взято одиницю, відносна величина виражається в коефіцієнтах, 100 – у процентах, 1000 – у промілле, 10000 – у продецимілле.
Відносні величини поділяють на такі види: 1) виконання плану; 2)структури; 3) динаміки; 4) інтенсивності; 5) порівняння; 6) координації.
Відносною величиною виконання плану називається величина, яка характеризує рівень виконання планового завдання за певний період.
Відносні величини структури характеризують частку (питому вагу) складових частин цілого в їх загальному підсумку.
Відносні величини динаміки показують зміни явищ і процесів суспільного життя в часі.
Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення або розвитку явища в певному середовищі, їх обчислюють як відношення абсолютної величини певного явища до розміру середовища, в якому воно розвивається.
Відносні величини порівняння показують співвідношення однойменних величин, що стосуються різних об’єктів, територій, але за той самий період.
Відносні величини координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого. Одну з складових частин цілого беруть за базу порівняння і знаходять відношення решти частин.
Типова задача 1
Дані про випуск окремих видів господарського мила, тис. т:
72%-не – 30
60%-не – 42
40%-не – 39.
Необхідно визначити загальний обсяг виробництва мила в умовно-натуральній одиниці виміру.
Розв’язання:
Скориставшись коефіцієнтом переведення (господарське мило 40%-не дорівнює 1), маємо обсяг виробництва по кожному виду мила тис.т:
30*(72/40)=54;
42*(60/40)=63;
30*1=30
Загальний обсяг виробництва мила складає: 54 + 63 + 30 = 156 тис. т. (умовного 40%-ного мила).
Типова задача 2
Визначити відносні величини планового завдання, виконання плану динаміки, структури, координації за даними про обсяг реалізації побутових послуг підприємства.
(тис. грн.)
-
Вид продукції
Попередній
період
Звітний період
план
факт
А
20,0
23,0
24,4
Б
100,0
122,6
124,4
В
6,0
14,0
14,4
Разом
126,0
159,6
163,2
Відносна величина виконання плану: 163,2/159,6=1,02 або 102 %
Відносна величина динаміки: 163,2/126,0=1,3 або 130 %
Відносні величини структури за даними плану:
23,0/159=0,14 або 14 %
122,6/159,6=0,768 або 76,8 %
14,0/159=0,088 або 8,8 %
Відносна величина координації: 23,0/122,6=0,19 %
Графіки дають наочні результати статистичного зведення і обробки масового матеріалу.
Графік складається з таких елементів: 1) шкали; 2) масштабу; 3) координатної сітки; 4) заголовка; 5) цифрових даних; 6) умовних позначень.
Шкалою називається лінія, окремі позначення якої відповідають певним числам.
Масштаб – це довжина відрізка шкали, прийнята за числову одиницю.
Координатна сітка – прямокутна система координат, де на горизонтальній осі (вісь абсцис) відкладається час або факторні ознаки, а на вертикальній осі (вісь ординат) – кількісні показники за масштабом.
Графік має свій заголовок і в разі потреби цифрові дані, а також пояснення умовних позначень.
Діаграма – вид графіків, в яких цифрові дані зображено за допомогою геометричних фігур або знаків.
Стовпчикові діаграми є одним з найбільш простих і наочних видів графіків. У них статистичні дані зображають у вигляді прямокутників однакової ширини, розміщених вертикально на горизонтальній прямій. Якщо стовпчики розміщено горизонтально, діаграма називається стрічковою. Стовпчикові діаграми застосовують для порівняння різних величин, характеристики того самого явища в динаміці, а також характеристики сукупності.
Секторні діаграми – графічні зображення, виконані за допомогою секторів круга. Такі діаграми використовують переважно для зображення структури явищ, що досліджуються.
Лінійні діаграми є одним з найпоширеніших видів графіків, їх використовують для відображення динаміки певних явищ. Лінійну діаграму будують за допомогою системи прямокутних координат.
Фігурні діаграми – це спосіб зображення статистичних даних так, як вони існують у природі – у вигляді людей, тварин, різних машин тощо в певному масштабі.