- •Соціологія у (пост)сучасності
- •Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Хiі Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія в (пост)сучасності»
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників хii Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •Innovation in the content of regional mass media communication
- •Проблеми формування представницьких органів
- •Місце творчих дозвіллєвих практик у структурі вільного часу шкільної молоді Харківщини
- •Проблема совмещения семьи и карьеры молодой женщиной
- •Виртуальное сетевое сообщество: проблема дефиниции
- •Трансформация семейно-ролевых отношений в современной украинской семье на примере роли бабушки
- •Роль экономической выгоды в мотивации азартной игровой деятельности
- •Динамика инвестиционного поведения россиян в современных условиях
- •Виртуализация института религии в современности
- •Социальная работа с зависимыми: теория и практика
- •Акт фотографирования как взлом повседневности
- •Европейская и американская традиции в социологическом осмыслении феномена (демонстративного) потребления
- •Ценностные ориентации студенческой молодежи Белгородского региона: к проблемной ситуации
- •Отношение студентов вузов к получению дополнительного профессионального образования
- •Государственное обеспечение информационной безопасности
- •Политический прагматизм как социальный феномен
- •Социальные перспективы «бального танца» как формы коммуникации молодёжи
- •Українське телебачення як засіб маніпулювання соціальною проблематикою
- •Практическое визуальное конструирование тела
- •Поняття, акценти, представники
- •Феномен компьютерных игр: некоторые проблемы социологической классификации
- •Инициирование смеха в официальной обстановке
- •Збереження історико-культурної спадщини України як головне завдання суспільства
- •Електронні гроші як результат еволюції економічних відносин
- •Эйджизм в управлении персоналом современных организаций
- •Проблемы занятости инвалидов в современном российском обществе
- •Жизненные ориентации и настроения современных подростков
- •Соціальні мережі як платформа соціально-мобілізаційної активності
- •Повсякдення та смерть у феноменології: історико-соціологічний аспект
- •Политические мифы как способ конструирования социальной реальности
- •Живопись в сетях: современность и перспективы
- •Удостоверение мастера спорта как проявление символической борьбы
- •Отношение студентов специальности «Социальная работа» к старости и пожилым гражданам как вектор профессиональной социализации
- •Перспективы социальной рекламы в формировании ценностей молодежи
- •Роль сетевых сообществ в организации протестных движений в современном информационном обществе
- •Социологические аспекты развития безвозмездного донорства крови
- •Основные измерения существования протестной культуры: в поисках системного подхода к исследованию
- •Использование метода неоконченных предложений для типологического анализа старшеклассников по характеру жизненных стратегий
- •Демократизация высшего образования
- •«Чайлдфри» – сознательный выбор или модное направление?
- •Жизненные ценности будущих полицейских
- •Анализ социальной эксклюзии пожилого населения в контексте демографической безопасности (по материалам социологического исследования в Алтайском крае)
- •Негодина Галина
- •Социологическое сопровождение социальной работы с девиантными подростками
- •Професійна ідентичність студентів-соціологів: результати пілотажного дослідження
- •Таблиця 1. Показники України
- •Тайм-менеджмент в высших учебных заведениях
- •Особенности политического дискурса: факторы осуществления
- •Репетиторство в умовах «тінізації» освіти в інформаційну епоху
- •Таблиця 1. Студентське ставлення до репетиторства і якість освіти в загальноосвітніх школах України в 2006 р. [4]
- •Прийомна сім'я як специфічна форма інституту сім'ї в сучасному суспільстві
- •Доверие к коммерческой рекламе
- •Формування випускника-інноватора як завдання автономного університету
- •Белорусский государственный университет
- •Демографическое движение как фактор воспроизводства белорусской идентичности в пограничных пространствах Польши и Литвы
- •Взаимоотношения «глобальных воителей» (э. Тоффлер) на примере растафарианства
- •Формирование Интернет-радио в Украине
- •Законодавче розмежування державного інформаційного забезпечення виборчого процесу та агітації
- •Особенности менеджмента в театре
- •Інтернет як сфера підприємницької діяльності
- •Электоральное поведение жителей Приморского края
- •К проблеме реализации смыслов жизни в условиях трансформирующегося социума
- •Волонтерський потенціал молоді міста Донецьк
- •Повседневность как область применения методов визуальной социологии
- •Академическая мобильность: проблема социокультурной адаптации
- •Изучение современных форм научной коммуникации в высшей школе
- •Відповідальність засобів масової комунікації: якість контенту та формування аудиторії
- •Дослідження соціально-психологічних механізмів групового тиску щодо вживання алкоголю серед молоді сільської місцевості
- •Идея ненасилия как попытка замещения политической власти общественной моралью
- •Молодіжне самоврядування як чинник соціальної активності молоді міста Донецьк
- •Роль общественного мнения в решении интеграционных вопросов
- •Позитивные девиации как социальное явление
- •Информационное неравенство: индикация проблемы
- •Соціологія у (пост)сучасності
Прийомна сім'я як специфічна форма інституту сім'ї в сучасному суспільстві
В Україні інститут прийомної сім'ї знаходиться на етапі становлення, що обумовлено багатьма важливими чинниками, головний з яких — пізнє впровадження цього інституту в українське суспільство. З огляду на це, необхідно приділити значну увагу до проблем функціонування прийомних сімей, особливостей цієї форми виховання, відмінностей від традиційного типу сімейного виховання.
Наразі питання виховання дитини-сироти, чи дитини, що втратила батьківське піклування, є дуже гострим, адже ця проблема виходить за межі суто інституційної. Підтвердженням цього є думка більшості вітчизняних та західних дослідників, відповідно до якої дитина може нормально розвиватись та долати кризи соціалізації, виховуючись в сім'ї, а державні форми виховання дітей, навпаки, не здатні забезпечити формування повноцінної особистості в силу певних особливостей такого типу виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Наслідуючи європейські тенденції, наша держава поступово впроваджує нову форму виховання – прийомну сім'ю, яка вважається однією з головних та оптимальних форм виховання поряд із усиновленням. Іншими формами сімейного виховання є встановлення опіки (піклування) та дитячий будинок сімейного типу. Прийомна сім'я – це сім'я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка взяла на себе відповідальність за виховання від 1 до 4 дітей із закладів для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та проживає спільно із ними. Метою створення прийомної сім'ї є забезпечення виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме для цього кандидати у прийомні батьки проходять жорсткий відбір та довго навчаються правилам поводження та спілкування з дитиною.
На сьогоднішній день в нашому суспільстві поширюється нове і мало досліджуване соціальне явище – соціальне сирітство. Діти вважаються соціальними сиротами, якщо за наявності живих батьків діти змушені жити деінде, найчастіше на вулиці. Це може бути зумовлено алкогольною, наркотичною залежністю батьків, їх жорстокістю та інше. Стрімке збільшення кількості соціальних сиріт, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є тим чинником, який повинен стати вирішальним для питання ширшої розбудови інституту прийомної сім'ї в нашій державі.
Суттєвою перевагою виховання дитини в прийомній сім'ї є те, що дитина засвоює стандарти спілкування з дорослими людьми, принципи поведінки в суспільстві, набуває змоги створити власну сім'ю, спираючись на набутий досвід. Соціалізація дитини за умов сімейного виховання вважається найкращою ще й тому, що дитина відчуває турботу та любов батьків.
Багато дослідників зауважують, що «батьківська любов» до прийомної дитини – це ніщо інше, як ідеалізація відносин в прийомній сім'ї, мовляв, справжньої батьківської любові в цих сім'ях дитина отримати не може. Але проти цього погляду промовисто свідчать соціологічні дослідження: мотивація переважної більшості кандидатів у прийомні батьки взяти на виховання дитину – неможливість мати власну дитину та бажання реалізувати себе як батьків.
Порівнюючи інститут прийомної сім'ї з державними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можна виділити ще одну перевагу першого: дитина отримує значно більше уваги, а найчастіше прийомні сім'ї є навіть дітоцентристськими, тобто такими, де батьки відмовляються від задоволення деяких власних потреб, натомість намагаються концентрувати свої зусилля та увагу на дитині.
В нашій молодій державі прийомна сім'я є новою та досить незвичною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тому прийомна сім'я як соціальний інститут в Україні лише формується. Правова база функціонування прийомних сімей існує з початку 90-х років ХХ ст., принципи відбору прийомних батьків та аналізу їх психологічної сумісності із дитиною створені за європейським зразком. Але реальні механізми впровадження такої сімейної форми виховання дітей ще не налагоджені, а українське суспільство, хоча в більшості своїй позитивно ставиться до прийомних сімей як осередку виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, все ж не готове відмовитись від звичних форм виховання на користь прийомної сім'ї, про що свідчать останні дослідження вітчизняних соціологів.
Загалом, питання мотивації кандидатів у прийомні батьки показує, наскільки значущою подією в житті сім'ї є прийняття дитини. Бажання допомогти дітям-сиротам та дітям, що залишилися без батьківського піклування, реалізувати свій потенціал визначає ступінь значущості прийомних батьків у житті дитини. Батьки концентрують значну частину своєї уваги та зусиль на вихованні повноцінного громадянина, що має не лише первинні навички поведінки у суспільстві, а й високу самосвідомість та суспільну активність.
Доцільно говорити також про високу та важливу роль інституту прийомної сім'ї в суспільстві. Прийомна сім'я виступає певним осередком життя та соціалізації дитини, що відрізняється від інших типів сімей саме своєю унікальністю з погляду позитивного впливу на дитину, що виховується в такій сім'ї. Розглядаючи прийомну сім'ю саме з таких позицій, необхідно звернути увагу й на те, що частка прийомних сімей в українському суспільстві поряд з іншими формами сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є відносно невеликою – всього 12%. Це означає, що на даному етапі функціонування суспільства прийомна сім'я не здатна виконувати свого прямого призначення в масштабі всього суспільства. А це може призводити до небажаних негативних наслідків, зокрема до незадоволення в першу чергу духовних потреб сімей, що не можуть мати власної дитини, до неспроможності членів суспільства виконувати роль вихователів нових членів суспільства.
Почепинец Инна
Харьковская государственная академия культуры
(Украина, Харьков)