- •Соціологія у (пост)сучасності
- •Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Хiі Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія в (пост)сучасності»
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників хii Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •Innovation in the content of regional mass media communication
- •Проблеми формування представницьких органів
- •Місце творчих дозвіллєвих практик у структурі вільного часу шкільної молоді Харківщини
- •Проблема совмещения семьи и карьеры молодой женщиной
- •Виртуальное сетевое сообщество: проблема дефиниции
- •Трансформация семейно-ролевых отношений в современной украинской семье на примере роли бабушки
- •Роль экономической выгоды в мотивации азартной игровой деятельности
- •Динамика инвестиционного поведения россиян в современных условиях
- •Виртуализация института религии в современности
- •Социальная работа с зависимыми: теория и практика
- •Акт фотографирования как взлом повседневности
- •Европейская и американская традиции в социологическом осмыслении феномена (демонстративного) потребления
- •Ценностные ориентации студенческой молодежи Белгородского региона: к проблемной ситуации
- •Отношение студентов вузов к получению дополнительного профессионального образования
- •Государственное обеспечение информационной безопасности
- •Политический прагматизм как социальный феномен
- •Социальные перспективы «бального танца» как формы коммуникации молодёжи
- •Українське телебачення як засіб маніпулювання соціальною проблематикою
- •Практическое визуальное конструирование тела
- •Поняття, акценти, представники
- •Феномен компьютерных игр: некоторые проблемы социологической классификации
- •Инициирование смеха в официальной обстановке
- •Збереження історико-культурної спадщини України як головне завдання суспільства
- •Електронні гроші як результат еволюції економічних відносин
- •Эйджизм в управлении персоналом современных организаций
- •Проблемы занятости инвалидов в современном российском обществе
- •Жизненные ориентации и настроения современных подростков
- •Соціальні мережі як платформа соціально-мобілізаційної активності
- •Повсякдення та смерть у феноменології: історико-соціологічний аспект
- •Политические мифы как способ конструирования социальной реальности
- •Живопись в сетях: современность и перспективы
- •Удостоверение мастера спорта как проявление символической борьбы
- •Отношение студентов специальности «Социальная работа» к старости и пожилым гражданам как вектор профессиональной социализации
- •Перспективы социальной рекламы в формировании ценностей молодежи
- •Роль сетевых сообществ в организации протестных движений в современном информационном обществе
- •Социологические аспекты развития безвозмездного донорства крови
- •Основные измерения существования протестной культуры: в поисках системного подхода к исследованию
- •Использование метода неоконченных предложений для типологического анализа старшеклассников по характеру жизненных стратегий
- •Демократизация высшего образования
- •«Чайлдфри» – сознательный выбор или модное направление?
- •Жизненные ценности будущих полицейских
- •Анализ социальной эксклюзии пожилого населения в контексте демографической безопасности (по материалам социологического исследования в Алтайском крае)
- •Негодина Галина
- •Социологическое сопровождение социальной работы с девиантными подростками
- •Професійна ідентичність студентів-соціологів: результати пілотажного дослідження
- •Таблиця 1. Показники України
- •Тайм-менеджмент в высших учебных заведениях
- •Особенности политического дискурса: факторы осуществления
- •Репетиторство в умовах «тінізації» освіти в інформаційну епоху
- •Таблиця 1. Студентське ставлення до репетиторства і якість освіти в загальноосвітніх школах України в 2006 р. [4]
- •Прийомна сім'я як специфічна форма інституту сім'ї в сучасному суспільстві
- •Доверие к коммерческой рекламе
- •Формування випускника-інноватора як завдання автономного університету
- •Белорусский государственный университет
- •Демографическое движение как фактор воспроизводства белорусской идентичности в пограничных пространствах Польши и Литвы
- •Взаимоотношения «глобальных воителей» (э. Тоффлер) на примере растафарианства
- •Формирование Интернет-радио в Украине
- •Законодавче розмежування державного інформаційного забезпечення виборчого процесу та агітації
- •Особенности менеджмента в театре
- •Інтернет як сфера підприємницької діяльності
- •Электоральное поведение жителей Приморского края
- •К проблеме реализации смыслов жизни в условиях трансформирующегося социума
- •Волонтерський потенціал молоді міста Донецьк
- •Повседневность как область применения методов визуальной социологии
- •Академическая мобильность: проблема социокультурной адаптации
- •Изучение современных форм научной коммуникации в высшей школе
- •Відповідальність засобів масової комунікації: якість контенту та формування аудиторії
- •Дослідження соціально-психологічних механізмів групового тиску щодо вживання алкоголю серед молоді сільської місцевості
- •Идея ненасилия как попытка замещения политической власти общественной моралью
- •Молодіжне самоврядування як чинник соціальної активності молоді міста Донецьк
- •Роль общественного мнения в решении интеграционных вопросов
- •Позитивные девиации как социальное явление
- •Информационное неравенство: индикация проблемы
- •Соціологія у (пост)сучасності
Відповідальність засобів масової комунікації: якість контенту та формування аудиторії
Революції в області комунікацій, пов'язані з винаходами та технічним розвитком, перефразуючи Умберто Еко, «від Гутенберга до Інтернету», ускладнили структуру соціальних інститутів та сприяли соціальним перетворенням. Модернізація сучасного суспільства складається з багатьох процесів, з яких найбільш впливовими є два напрями: технології та комунікація. Якщо бурхливий розвиток технологій – одна з особливостей світу, що стрімко розвивається, то комунікація – базова умова існування соціуму в усі часи.
Комунікація як передача інформації від однієї системи до іншої за допомогою знаків пов'язана з поширенням суспільно значущих відомостей серед масової аудиторії. Соціум потребує регулювання інформаційних потоків. Цю роль можуть виконувати засоби масової комунікації, що забезпечують збір, обробку та поширення відомостей серед мас. При цьому медіа-структури, ланки управління та самі працівники сфери медіа володіють потужними засобами впливу на масову аудиторію. «Сучасний світ має один ґанж, позбутися якого практично неможливо: якщо людство створило масову комунікацію як індустрію, виробництво, то воно саме стало заручником масифікації, воно прирекло себе на продукування масових настроїв інститутами масової комунікації і на «споживання» їх» [4, с. 63].
Активна позиція медійника, що є проявом його соціальної відповідальності, – важливий аспект захисту споживачів аудіовізуального контенту. Варто зазначити, що соціальна відповідальність – широке поняття, яке означає відповідальність на багатьох рівнях. Це, перш за все, відповідальність за рівень якості продукту та відповідальність за спричинені ним дії аудиторії. Засоби масової комунікації не просто виробляють інформацію, а й формують ціннісні та цільові пріоритети своєї аудиторії. Здійснюючи інформаційну діяльність, медійники впливають на погляди людей, продукують створення громадської думки та суспільних настроїв.
Принцип соціальної відповідальності декларує діяльність мас-медіа на благо суспільству. Відповідно до цього, завдання засобів масової комунікації – не просто продукувати повідомлення, а передавати ту необхідну інформацію, яка буде сприяти розвитку соціуму та висвітлюватиме суспільно значущі проблеми. Д. Мак-Квейл пропонує робоче визначення відповідальності: «Всі умисні та невмисні процеси, якими медії прямо чи опосередковано звітують перед суспільством за якість і наслідки публікацій, зважаючи на загальногромадський добробут» [3, с. 182]. Тобто соціальна відповідальність мас-медіа є тим принципом, який має лежати в основі діяльності ЗМК для забезпечення добробуту суспільства та довіри соціуму до медіа, для налагодження суспільного діалогу, а не для досягнення прибутків чи високих рейтингів.
Особливої актуальності ця проблема набуває в період нинішніх трансформацій українського суспільства. Соціальний інститут мас-медіа дистанціюється від вирішення суспільно важливих проблем, лише нагнітає кризові настрої. Відтак, засоби масової комунікації свідомо відмовляються від висвітлення важливих соціальних проблем. Причиною цього є в тому числі відсутність інтерактивності та механізмів зворотного зв'язку (стосується традиційних ЗМК). Мас-медіа не отримують суспільного запиту на потрібну інформацію. Двосторонній зв'язок потребує соціологічних досліджень як механізму, який представляє суспільні інтереси та сприяє вирішенню суспільних проблем. Налагодження інтерактивного зв'язку послужить створенню суспільного діалогу. Таким чином, мас-медіа можуть стати особливим простором інтеракції. Медіа-спільнота як суб'єкт соціальної відповідальності повинна дотримуватись професійних стратегій для того, щоб досягти задоволення суспільних очікувань.
Проблема відповідальності засобів масової комунікації в умовах трансформації сучасного українського суспільства характеризується складністю вивчення, потребує обговорення в процесі публічної дискусії, є новою і, відповідно до цього, потребує опрацювання засобами соціологічного аналізу. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки застосуванню грамотної інформаційної політики та механізму регулювання діяльності засобів масової комунікації. У критичний період, який переживає українське суспільство, соціологічні дослідження, зокрема соціальної відповідальності мас-медіа, затребувані як ніколи. Завдяки цьому можливий пошук необхідного вектора розвитку сучасного соціуму.
Література: 1. Квіт С. Масові комунікації // С. Квіт. – K.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 c. 2. Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст; пер. с ит. // Новое литературное обозрение. – 1998. – № 4. – С. 5-14. 3. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / пер. з англ. – Львів: Літопис, 2010. – 538 с. 4. Різун В. В. Маси // В. В. Різун. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2003. – 118 с.
Удот Олександр
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
(Київ, Україна)