- •2. Сутність схеми історії України м. С. Грушевського та його періодизація українського історичного процесу.
- •3. Археологічні стоянки первісних людей на території України: типовість чи специфічність?
- •4. Трипільська культура: сукупність племінних союзів чи цивілізація?
- •5. Кімерійський, скіфський та сарматський світи: господарсько-культурний тип, історія та уявлення про світобудову.
- •7. Східні слов'яни V-VII ст. У геополітичному контексті: природне середовище і політичне оточення.
- •8. Які археологічні культури залишені східними слов’янами?
- •9. Виникнення Київської Русі у геополітичному контексті: давньоруська держава у с-мі міжнародних відносин iх-х ст.
- •10. Арабські письменники про три основні центри державності східних слов'ян у IX ст.: проблема локалізації.
- •11. Норманський чинник у виникнення та існуванні Київської Русі.
- •12. Візантія і Київська Русь: імперський зразок і «варварське» наслідування.
- •13. Київська Русь та Хазарський каганат: непримиренні друзі чи нерозлучні вороги?
- •14. Київська Русь і кочові народи степу у хі-хїї ст.: між війною та співпрацею.
- •15. Феодальна роздробленість Київської Русі: фатальна випадковість чи історична закономірність?
- •16. Давньоруська народність: проблема існування в історії та історіографії крізь призму основних визначень поняття етнічності
- •17. Соціально-економічний розвиток Київської Русі у європейському та світовому контекстах: унікальність чи типовість
- •18. Значення і наслідки прийняття Київською Руссю ортодоксального християнства візантійського зразка. Основні етапи християнізації Русі.
- •19. Тисячоліття Софії Київської: новітні гіпотези та старі переконання
- •20. Основні напрямки політичної діяльності Ярослава Мудрого: творення імперії чи вдала реалізація особистих амбіцій?
- •21. Галицько-Волинське князівство: єдиний прямий спадкоємець Київської Русі чи один з багатьох уламків величної державності?
- •22. Особливості станової структури Галицько-волинського князівства.
- •23) Монголо- татарська навала: причина вікового відставання східних слов’ян від Заходу чи зустріч Заходу і Сходу?
- •23. Монголо-татарська навала: причина споконвічного відставання східних слов'ян від Європи чи зустріч Сходу і Заходу?
- •24. Галицько-Волинське князівство у геополітичному контексті: сусіди як друзі і вороги.
- •25. Данило Галицький як історична постать: видатний політик чи безпринципний кон'юнктурник?
- •26. Західна політика Галицько-Волинської держави
- •27. Унія між православною та католицькою церквою в середині XIII ст.: легенда та дійсність.
- •28. Змагання руських князівств за політичне лідерство у хіі-хііі ст.: причини і наслідки.
- •29. Загибель Галицько-Волинського князівства: смерть української незалежної державності чи трансформація середньовічних політичних об'єднань?
- •30. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського: старе вино у нових міхах?
- •31. Кревська унія у геополітичному контексті Центрально-Східної Європи кінця XIV ст.: позитив чи негатив?
- •32. Основні риси та особливості економічного розвитку українських земель у складі Великого Кн. Литовського.
- •33. Українські міські православні братства: консервативні відсталі нетерпимі об'єднання чи прообраз громадянського суспільства?
- •34. Польсько-литовська боротьба за українські землі у XV ст.
- •35. Полемічна література кінця XVI - початку XVII ст. Як пам'ятник політичної думки в Україні.
- •36. Люблінська унія між українськими магнатами і українською шляхтою: що обумовило позицію різних соціальних груп щодо договору?
- •37. Причини і наслідки Люблінської унії у геополітичному контексті, її значення в історії України.
- •38. Фільваркове господарство між феодалізмом і капіталізмом: тупиковий хід чи перспективний проект. Становище українського селянства у хуі-хуіі ст.
- •39. Цеховий устрій в українських містах: ремісники між вибором вільної ринкової економіки і кайданковими обмеженнями перевиробництва.
- •40. Роль Дикого Поля в історії України: значення виникнення та існування, шляхи і наслідки освоєння геоісторичного регіону
- •41. Роль і значення козацтва у формуванні українського народу: між історичним фактом та історичним мітом.
- •43. Чому Запорізька Січ не спромоглася стати повноцінною державою: основні ознаки державності та їхня наявність у козацькій «Християнській Республіці».
- •44. Козацько-селякські постання кінця XVI - першої третини XVII ст.: стихійні бунти без чітко визначеної мети чи прообрази національно-визвольної війни?
- •45. Брестська унія 1596 р.: зрада православ'я чи втрачений шанс єднання християнських церков?
- •46. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького: проблема визначення хронологічних меж і періодизації.
- •47. Проблема вибору геополітичного союзника під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •48. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького: етапи творення козацької державності. Чи постала гетьманська держава внаслідок Визвольної війни?
- •49. Переяславська рада і Березневі статті: проблема визначення характеру угоди і трактування її умов.
- •50. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького і Слобожанщина: наслідки миттєві та відтерміновані.
25. Данило Галицький як історична постать: видатний політик чи безпринципний кон'юнктурник?
Данило - це найбільша постать в icтopiї Галицько-Волинської держави. Він вів свою діяльність серед незвичайно важких обставин. З великими зусиллями він наново з'єднав розбиту державу, ведучи боротьбу з Польщею та Угорщиною і з анархічним боярством. Нічого не втратив з батьківських земель, забезпечив кордон у Карпатах i від Вісли, поширив державну територію на півночі. Привернув авторитет княжої влади, наново зорганізував державний апарат. Не дав знищити своєї держави татарам, особистими жертвами здобув мир i підготував свою країну до відсічі орді. Супроти наступу Азії вийшов у зв'язки з Західною Європою, шукаючи там політичної i культурної допомоги. Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа i поклав основи під її дальший розвиток.
З Данилом зійшов з історичного кону один iз найвидатніших володарів України, талановитий, самовідданий, освічений. Загальні обставини не дали йому довести до кінця справу піднесення України, але, не зважаючи на всі перешкоди, він багато зробив у цьому напрямку. Він зібрав ycі землі, що ними володів Роман, створив iз них з допомогою Василька могутню державу, з якого рахувалися сусіди, яку визнавав за поважну папа. Своїм коронуванням він затвердив її становище як королівства, як гідної спадкоємниці традицій
Київської держави, i уможливив майже на сто років її існування. Данило, не зважаючи на тяжкі умови постійної війни, зумів зламати боярську опозицію i творити державу на нових началах. Галицько-Волинська держава зайняла почесне місце серед європейських держав; її міста викликали здивування, її армія доходила до Каліша та Оломунця, її військова тактика здобула славу. Не зважаючи на тісні зв'язки з Західною Європою, культура, закони, література, релігія Галицько-Волинського князівства залишалися українськими.
Доба Данила важлива й тим, що протягом 20 років яскраво намітилася різниця між ідеологією та орієнтацією української держави i Володимиро-Суздальської: тоді, як Данило для зміцнення своєї держави та звільнення її від татарського панування шукав зв'язок з Європою, Олександр, орієнтуючись на схід, визнав безоглядно владу татар. Таким чином стали один проти одного два piзні світи.
Звичайно, іноді Д. Галицький змушений був вживати жорстоких заходів для досягнення цілей розбудов держави, тому деякі дослідники вваж. його безпринципним кон'юнктурником .
26. Західна політика Галицько-Волинської держави
Вплив монголо-татар у Галичині та Волині був настільки слабким, що князь Данило міг проводити досить незалежну зовнішню політику. Потрапивши у залежність від монголів, князь спрямував свій зовнішньополітичний курс на утворення антиординської коаліції держав. З цією метою він уклав союзи із Польщею, Угорщиною, Мазовією і Тевтонським Орденом, а також захопив ятвязькі землі і Чорну Русь у1250—1253 роках, чим ліквідував загрозу нападів литовців на Волинь.
Встановивши дружні стосунки з Польщею та Угорщиною, Данило звернувся до папи Іннокентiя IV з проханням допомогти зібрати слов'ян на хрестовий похід проти монголо-татар. За це Данило погоджувався на перехід своїх володінь під церковну юрисдикцію Риму. Так він уперше поставив питання, що згодом стане важливою й постійною темою галицької iсторiї, а саме - питання про відносини між західними українцями та римською церквою. Щоб заохотити галицького князя, папа послав йому королівську корону, й у 1253 р. в Дорогочині на Бузі посланець папи коронував Данила як короля.
Невдачі антимонгольської політики не призвели до послаблення великого впливу Данила Галицького на західних сусiдiв. Великим авторитетом Галичина користувалася у Польщі, особливо в Мазовецькому князiвствi. Тому литовський князь Міндаугас (Мiндовг), країна якого щойно починала підноситися, був змушений піти на територiальнi поступки Данилові в Мазовiї. До того ж на знак доброї волі Мiндаугасу довелося дати згоду на шлюб двох своїх дітей із сином i донькою князя Данила. Активніше, ніж будь-який інший галицький правитель, Данило брав участь у політ. житті Центр. Європи. Використовуючи шлюб як засіб досягнення зовнiшньополiт. цілей, він одружив свого сина Романа з наступницею Бабенберзького престолу Гертрудою i зробив спробу, хоч i невдалу, посадити його на австрійський герцогський трон.
Честолюбний i невгамовний Лев (син Данила) був постійно втягнутий у полiтичнi конфлікти. Коли в Угорщині помер останній із династії Арпадiв, він захопив Закарпатську Русь, заклавши підвалини для майбутніх претензій України на захiднi схили Карпат. Активно діяв Лев у Польщі, що поринула в мiжусобнi війни; він навіть домагався польського трону в Кракові. Незважаючи на агресивну політику Лева, наприкiнцi ХIII на початку ХIV ст. Галичина й Волинь переживали період відносного спокою, оскільки їхні західні сусіди були тимчасово ослаблені.
Двома останніми представниками династії Романовичів були сини Юрія Андрій i Лев, котрі разом правили в Галицько-Волинському князiвствi. Занепокоєні зростанням могутності Литви, вони вступили в союз із лицарями Тевтонського ордену.