4. Червоний кістковий мозок, його будова і функції.

Червоний кістковий мозок - центральний орган кровотворення , у якому містяться стовбурові кровотворні клітини і відбувається розмноження та диференціація клітин мієлоїдного і лімфоїдно- го рядів: утворюються еритроцити, тромбоцити, гранулоцити, моноцити, В- лімфоцити і попередники Т-лімфоцитів. Кістковий мозок має напіврідку консистенцію, на вигляд він темно-червоного кольору. Трабекули губчастих кісток утворюють опору (грубу строму) для рети­кулярної тканини, яка, у свою чергу, є каркасом (ніжною стромою) для гемопоетичних клітин - стовбурових, напівстовбурових, а також наступних класів клітин диферонів еритроцитарного, тромбоцитарного, гранулоцитар- ного, моноцитарного та лімфоцитарного рядів. Для гемопоетичних клітин ха­рактерне формування острівців гемопоезу , у яких розміщені кліти­ни того чи іншого гістогенетичного ряду. Процеси проліферації та дозрівання клітин найінтенсивніші поблизу ендосту. Червоний кістковий мозок добре васкуляризований, наявність у ньому гемокапілярів пористого типу (синусоїдів) забезпечує можливість виходу зрілих клітин крові у кровообіг.

5. Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.

Артерії За діаметром і особливостя­ми будови артерії поділяють на три типи: 1) м'язового типу (середнього та малого калібру); 2) мішаного, м'язово-еластичного типу (середнього каліб­ру); 3) еластичного типу (великого калібру). Артерії м'язового типу. Зі зменшенням калібру артерій змінюється бу­дова їхньої стінки. Основні зміни стосуються середньої оболонки - зменшуєть­ся відносний вміст еластичних волокон і відповідно збільшується вміст глад­ких міоцитів. Це зумовлено змінами гемодинамічних умов: артерії м'язового типу розміщені далеко від серця, тиск крові тут зменшується, і потрібна додат­кова робота, щоб його підтримати, що й досягається за рахунок скорочення м'язових елементів судин цього типу. Крім названих змін у середній оболонці у разі зменшення калібру артерій зменшується товщина усіх оболонок, тонши­ми стають підендотеліальний шар і внутрішня еластична мембрана, зникає зов­нішня еластична мембрана.

6. Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.

Автономна (вегетативна) нервова система регулює діяльність органів травної системи, тиск крові, пото- і сечовиділення, температуру тіла, проце­си, пов'язані з обміном речовин, ростом і розмноженням. Вегетативна нерво­ва система включає центральні відділи, утворені ядрами головного і спинного мозку, і периферійні, до яких належать нервові вузли, стовбури і сплетення. Виходячи з функціональних ознак, вегетативну нервову систему поділяють на дві частини - симпатичну і парасимпатичну, які загалом протилежно діють на відповідні органи і системи організму. Крім означених частин у складі вегета­тивної нервової системи розрізняють ще так звану метасимпатичну нервову систему, яка включає інтрамуральні мікроганглії внутрішніх органів - травно­го каналу, дихальної системи, серця, нирок. Мікроганглії мають значну сту­пінь самостійності в регуляції функції означених органів, не контролюючись у фізіологічних умовах центральними ланками вегетативної і соматичної нер­вової системи.

Білет 11

1. Рельєф слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки.

Товста кишка

Тонка кишка

2. Проміжний кірковий нефрон. Визначення, схематичне зображення. Ланки судинної системи.

Кіркові проміжні нефрони — складають 80% нефронів. Ниркові тільця цих нефронів локалізуються у зовнішній частині кіркової речовини. Їх петлі Генле короткі, оскільки тонкий каналець має лише низхідну частину, яка закінчується у зовнішньому шарі мозкової речовини. Кіркові проміжні нефрони активно беруть участь у процесах сечоутворення

3. Яйцевод. Будова. Функції

Маткова (Фаллопієва) труба - парний трубчастий орган, який починається від дна матки, проходить у складі широкої зв'язки до бічної поверхні малого тазу і закінчується біля яєч­ників. Стінка маткової труби утворена трьома оболонками: слизовою, м'язовою та се­розною. Слизова оболонка складається з епітеліальної та власної пласти­нок. Епітелій слизової оболонки - одношаровий призматичний, містить війчасті та секреторні клітини. Власна пластинка побудована з пухкої сполучної тканини. Слизова оболонка маткової труби утворює численні високі складки, які в ампульній частині мають назву торочок, або фімбрій. М'язова оболонка складається із двох шарів гладких міоцитів - внутрі­шнього циркулярного і зовнішнього поздовжнього. У матковому відділі труби внутрішній шар стає поздовжнім, а зовнішній - циркулярним. Серозна обо­лонка складається із власної пластинки, побудованої з пухкої сполучної тка­нини, і мезотелію, що вкриває її, як і всі інші серозні оболонки. Функції маткових труб полягають у транспорті статевих клітин до місця запліднення і зародка в матку, забезпеченні умов для капацитації сперма­тозоїдів, створенні середовища, сприятливого для запліднення. У матковій трубі перебігають перших 4~5 днів життя зародка.

4. Класифікація капілярів. Будова капіляра соматичного типу.

Залежно від будови ендотелію, базальної мембрани, а також від діамет­ру просвіту капіляри класифікують на:

2. соматичного типу діаметром до 10 мкм, які мають нефенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; вони локалізуються у шкірі, м'язовій тканині, серці, головному мозку;

3. капіляри вісцерального типу

4. капіляри синусоїдного типу

5. Порівняйте будову фото сенсорних клітин сітківки ока.

Палички і колбочки побудовані із зовнішнього і внутрішнього сегментів, з'єднаних сполучною війкою. Зовнішній сегмент па­лички має циліндричну форму і містить велику кількість (до 1000) плоских мембранних дисків товщиною 140 нм і шириною 2 мкм. У мембрані дисків міститься зоровий пігмент родопсин. Зовнішній сегмент колбочки має конічну фор­му, він ширший і коротший, ніж паличка, і містить півдиски, утворені в ре­зультаті інвагінації плазмолеми; один кінець півдисків замкнений, а другий - відкритий. Мембрана півдисків колбочок містить інший зоровий пігмент - йодопсин. Сполучна війка, яка зв'язує сегменти колбочок і паличок, починається у внутрішньому сегменті базальним тільцем. Внутрішній сегмент містить чис­ленні мітохондрії, ендоплазматичну сітку, ферментні системи, які забезпечу­ють енергетичний обмін та біосинтез основних компонентів клітини. Внутрішнійсегмент колбочки відрізняється від внутрішнього сегмента палички наявністю так званого еліпсоїда - ліпідної краплі, оточеної скупченням мітохондрій, які щільно прилягають одна до одної. Паличкові клітини є апаратом чорно-білого зору в сутінках, а колбочкові - апаратом кольорового денного зору. Кожний зовнішній сегмент палички оточений двома-сімома, а колбочки - 30-40 відро­стками пігментоцитів.