- •Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках.
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика.
- •Будова спинномозкового вузла.
- •Юкстамедулярний нефрон. Ланки судинної системи.
- •Що таке овуляція?
- •Клітини Лейдінга
- •Будова спинномозкових та вегетативних гангліїв.
- •Провідна система серця.
- •Клітинні форми при еритропоезі.
- •Атретичне тіло. Будова, функції.
- •Опишіть будову тимуса.
- •Емаль. Будову, вигляд на поздовжньому шліфі зуба. Малюнок сторінка 326
- •Кровопостачання печінки.
- •Будову ендометрію.
- •Будова і топографія клітин – зерен кори мозочка.
- •Похідні шкіри. Будова потових залоз.
- •Класифікація вен. Вени безм’язового типу.
- •Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.
- •Кровопостачання селезінки
- •Цемент. Топографія та будова.
- •Що називається аерогематичним барєром, його компоненти. Намалювати
- •Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника.
- •Класифікація волосся. Яку будову має довге волосся?
- •Червоний кістковий мозок, його будова і функції.
- •Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.
- •Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.
- •Епіфіз. Його будова і значення.
- •Стравохід. Оболонки, шари, залози.
- •Класифікація ендокринних залоз. Дисоційована ендокринна система.
- •Шлунок. Оболонки, шари, рельєф.
- •Шари сітківки ока. Назвіть структури, якими утворений кожен шар.
- •Загальний план будови селезінки. Будова і функціональне значення білої пульпи.
- •Похідні шкіри. Опишіть будову сальної залози.
- •Лімфопоез. Особливості утворення т і в лімфоцитів.
- •Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.
- •Вестибулярний апарат внутрішнього вуха. Будова плям сферичного і еліптичного мішечків.
- •Апендикс. Оболонки, шари.
- •Загальний план будови надниркових залоз. Зони кіркової речовини і гормони.
- •Середня оболонка очного яблука. Будова війчастого тіла.
- •Прищитоподібні залози.
- •Середнє вухо
- •Нейросектертоні ядра гіпоталамуса.
-
Середнє вухо
Середнє вухо складається із барабанної порожнини, слухових кісточок та слухової труби. Барабанна порожнина має розміри 15x2 мм; за формою - це низький циліндр, що стоїть на ребрі. У барабанній порожнині розрізняють шість стінок - передню, задню, верхню, нижню (кісткові), латеральну (барабанна перетинка) і медіальну. Остання стінка також кісткова, але має два отвори, так звані вікна. Верхнє, овальне, вікно закрите основою стремінця, коливання якого передаються на перилімфу вестибулярних сходів завитки. Нижнє, кругле, вікно закрите фіброзною мембраною - вторинною барабанною перетинкою, веде у барабанні сходи. Слухові кісточки - молоточок, коваделко та стремінце - розташовані у барабанній порожнині. Молоточок має головку, яка шийкою з'єднана з ручкою. Остання зрощена з барабанною перетинкою. Головка молоточка рухома і прилягає до коваделка, яке другим кінцем сполучається зі стремінцем. Стремінце складається із двох ніжок і кісткової пластинки, яка закриває овальне вікно, фіксуючись до стінки останнього тонкою зв'язкою. Слухова (Євстахієва) труба сполучає барабанну порожнину з носовою частиною глотки і забезпечує регуляцію рівноваги між тиском повітря у порожнині середнього вуха і зовнішнім атмосферним тиском. Усередині слухова труба вкрита слизовою оболонкою, її епітелій - багаторядний війчастий, такий, як і в дихальних шляхах. У нижньому відділі слухової труби крім слизової оболонки є підслизова основа. Сполучна тканина, що її утворює, збагачена лімфоцитами і містить слизові залози. Навколо глоткового отвору труби локалізується трубний мигдалик.
-
Нейросектертоні ядра гіпоталамуса.
У передньому гіпоталамусі є дві пари ядер, побудованих з великих пептидохолінергічних нейросекреторних клітин: супраоптичні та паравентрику- лярні ядра. Клітини супраоптичних і, меншою мірою, паравентрикулярних ядер виробляють гормон вазопресин. Клітини паравентрикулярних ядер синтезують окситоцин. До середнього гіпоталамуса належать аркуатне, дорсомедіальне, вентромедіальне, супрахіазматичне ядра, а також преоптична зона. Дрібні пептидоадренергічні нейросекреторні клітини ядер середнього гіпоталамуса виробляють дві групи біологічно активних речовин - ліберини і статини.