Автори:Лурін Ігор Анатолійович, д.мед.н., доцент, Головний хірург МО України.

Цема Євген Володимирович, к.мед.н., ординатор клініки абдомінальної хірургії Головного військового клінічного госпіталю

Вогнепальні поранення

1. Визначення: Вогнепальна рана —це пошкодження тканин і органів з порушенням цілісності їх покриву (шкіри, слизової або серозної оболонки), що спричинене вогнепальною зброєю.

2. Актуальність проблеми:

А) сучасні види зброї змінили характер та структура вогнепальних поранень в бік збільшення частки важких форм ураження: поранення живота і тазу — 18%, поранення органів грудної клітини — 20%, вогнепальні проникаючі поранення голови — 14%, сполучені ураження 21%, ізольовані поранення кінцівок — 27%;

Б) досить високою залишається летальність при ураженнях сучасними видами зброї: проникаючі поранення живота та тазу — до 13%, сполучені вогнепальні поранення — до 59%;

В) велика доступність вогнепальної та пневматичної зброї призвела до збільшення числа вогнепальних поранень в мирний час;

Г)відсутні загальноприйняті методичні вказівки та практичні керівництва з приводу організації медичної допомоги при вогнепальних пораненнях воєнного та мирного часу в сучасних умовах;

Д)у вищих медичних учбових закладах України зникла дисципліна військово-польова хірургія, яка є базовою в викладенні основних положень надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях, як воєнного, так і мирного часу.

3. Ранова балістика:

А) Основні балістичні параметри, що впливають на об'єм ураження:

- маса снаряду, який уражує:

- швидкість снаряду, який уражує;

- форма у снаряду, який уражує;

- конструктивні особливості снаряду, який уражує.

Б) Конструктивні особливості та балістичні властивості сучасних снарядів, що спричиняють поранення:

а)феномен „кувиркання” кулі— осьові зміщення кулі сучасних снарядів, що спричиняють поранення, при проходженні через живі тканини значно змінюють, як форму так і напрямок ранового каналу (рис. 1).

б)фрагментація снаряду, що спричиняє поранення — значно змінює форму тимчасової пульсуючої порожнини та форму ранового каналу, створює велику кількість дрібних осколків (рис. 2).

Б

Рис. 1. Феномен „кувиркання” кулі:

А — схематичне зображення „кувиркання” кулі в рановому каналі;

Б — феномен „кувиркання” кулі за даними імпульсної рентгенографії.

Рис. 2. Момент фрагментації снаряду, що спричиняє поранення, за даними імпульсної рентгенографії.

В) Фактори утворення вогнепальної рани:

а)головна ударна хвиля — дія на тканини прямого удару і стиснутого повітря;

б)бокова ударна хвиля — тимчасова пульсуюча порожнина, яка діє на тканини навкруги ранового каналу;

в)пряма дія снаряду на живу тканину;

г)вихровий слід — потік повітря і частинок тканин позаду снаряда, які додатково травмують тканини після дії снаряду.

Г) Фази тимчасової пульсуючої порожнини ( рис. 3):

а)формування тимчасової пульсуючої порожнини (А);

б)тимчасова пульсуюча порожнина (В);

в)залишкова порожнина (С).

1 2 3 4 6 5

Рис. 3. Фази формування тимчасової пульсуючої порожнини за даними імпульсної рентгенографії: 1 — рановий канал, 2 — початкова стадія формування тимчасової пульсуючої порожнини, 3 — ранячий снаряд, 4 — пік формування тимчасової пульсуючої порожнини, 5 — зона первинного некрозу, 6 — залишкова порожнина.

4. Структурні особливості вогнепальної рани (рис. 4):

А)Первинний рановий канал— утворюється під дією головної ударної хвилі та прямої дії снаряду (А);

Б)Зона первинного некрозу(контузії) — виникає під впливом всіх факторів утворення вогнепальної рани: головна ударна хвиля, бокова ударна хвиля, пряма дія снаряду, ёвихровий слід (Б);

В)Зона вторинного некрозу(комоції) — утворюється під дією бокової ударної хвилі (В).

а)у розвитку вторинного некрозу беруть участь декілька чинників:

- порушення мікроциркуляції в стінках ранового каналу;

- протеоліз, зумовлений звільненням ферментів у зоні первинного некрозу;

- кавітаційне пошкодження субклітинних структур.

б)рановий канал змінює свій хід під впливом девіації ранового каналу:

- первинної девіації— зміна напрямку просування снаряду внаслідок взаємодії з щільними утвореннями;

- вторинної девіації— скорочення тканин, зміна положення тіла.

А

Б

В

Г

Рис. 4. Морфологія вогнепальної рани:

А — первинний рановий канал; Б — зона первинного некрозу;

В — зона вторинного некрозу; Г — снаряд, що спричиняє поранення