6. Принципи лікування мінно-вибухових уражень на етапах медичної евакуації:

А) Невідкладна допомогана догоспітальному етапівключає:

а) зменшення порушень зовнішнього дихання, які можуть бути обумовлені

обструкцією дихальних шляхів, розвитком пневмотораксу (відкритого або закритого):

- проведення інкубації трахеї нерідко рятує життя потерпілому;

- проведення кисневої терапії знижує летальність на 30%,

б) зменшення і корекція порушень кровообігу, які обумовлені крововтратою:

- проведення інфузійної терапії при значній гіпотонії (якщо інфузійна терапія на до госпітальному етапі не проводилась, то летальність на 42% більше в порівнянні з тими постраждалими, хто отримував її);

в) усунення больового синдрому:

- введення 2% розчину промедолу,

-в/венне введення бупренофрину,

- при можливості – використання інгаляційних анестетиків за допомогою портативного аналгайзеру (трилан, трингал).

Б)Допомога пораненимна госпітальному етапівключає:

а)проведення інтенсивної терапії, в якій мають потребу більше 50% потерпілих (катетеризація центральних або периферичних вен, інфузійна і респіраторна підтримка, адекватне знеболення);

б) надання хірургічної допомоги:

• в першу чергу виконують невідкладні оперативні втручання, відмова від яких веде до летального наслідку; при цьому передопераційна підготовка проводиться на операційному столі;

• в другу чергу виконуютьтермінові операції, відмова від яких веде до розвитку тяжких ускладнень, що можуть призвести до смерті хворого; при виконанні термінових оперативних втручань є 2-4 години для проведення передопераційної підготовки;

• в третю чергу виконуються відстрочені операції,відмова від яких веде до розвитку легеневих і гнійно-септичних ускладнень; відстрочені оперативні втручання виконують на 2-3 добу після поранення;

• невідкладні та термінові операції виконуються симультантноабо послідовнов ході одного наркозу;

• термінові та відстрочені операції виконуються в ході одного наркозу, або в різні терміни.

Особливості надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях різних локалізацій

1. Череп та головний мозок:

А) Особливості ПХО при лікуванні вогнепальних поранень м'яких тканини черепа:

а)не рекомендують висікати краї шкірної рани;

б)видаляють сторонні тіла та згустки крові, коагулюють судини, що кровоточать;

в)рани більше 4 см піддають промивному дренуванню 3 доби;

г)накладають вузлові шви на апоневроз, без швів на шкіру.

Б)Особливості ПХО при лікуванні непроникаючих вогнепальних поранень черепа та головного мозку:

а)рану розсікають без висічення країв;

б)в зоні пошкодженої кістки роблять трепанаційний отвір;

в)якщо тверда мозкова оболонка не пульсує і колір змінений — її розкривають;

г)видаляють гематому і аспірують вогнища розміжчення мозку;

д)тверду мозкову оболонку зашивають безперервним швом атравматичною голкою;

е)над твердою мозковою оболонкою встановлюють дренаж;

є)шов на апоневроз без швів на шкіру.

В) Особливості ПХО при лікуванні проникаючих вогнепальних поранень черепа і головного мозку:

а)виконують ПХО м’яких тканин;

б)виконують резекційну трепанацію черепа;

в)висікають пошкоджені ділянки твердої мозкової оболонки і наносять радіальні розрізи (для доступу до рани мозку);

г)видаляють крупні кісткові відламки з рани мозку;

д)кісткові відламки звичайно не поникають в мозкову тканину глибше 5 см, тому їх можливо і необхідно повністю видалити;

е)металеві відламки проникають, як правило, глибоко в мозкову тканину, тому їх видалення небезпечне, через це видаляють лише крупні осколки за допомогою штифт-магніту;

є)струменем фізіологічного розчину вимивають мозковий детрит і дрібні поверхневі кісткові відламки;

ж)рану мозку розводять шпателями;

з)мозковий детрит видаляють відсмоктувачем;

і)зупиняють мозкову кровотечу:

* паренхіматозну:

- 3% перекисом водню;

- фібриноген-тромбіновою сумішшю;

* із артеріальної або венозної судини:

- кліпси;

- діатермія;

- гемостатична губка;

* із синусу:

- сунус тампонують;

- над ним резектують кістку;

- накладають пристінкові шви або виконують м’язову тампонаду дефекту синусу;

к)тверду мозкову оболонку ретельно ушивають (особливо при пораненні шлуночків);

л)при наявності дефекту твердої мозкової оболонки виконують її пластику:

- консервованою твердою мозковою оболонкою;

- широкою фасцією стегна;

- скронево-потиличною фасцією;

м)шви на апоневроз;

н)при глухих швах — приливно-відливне дренування на 2-6 діб.