7. Принципи організації допомоги при вогнепальних пораненнях мирного часу:

А) Особливості вогнепальних поранень мирного часу:

а) вогнепальних поранень мирного часу спричиняються як табельними, так і нетабельними видами зброї (мисливська зброя, самопали, газова зброя), а також невогнепальною зброєю (зброя для підводного мисливства, пневматична зброя, арбалети тощо), тому їх спектр більш різноманітний, порівняно з вогнепальними пораненнями воєнного часу;

б) при вогнепальних пораненнях мирного часу вхідні отвори можуть бути „точковими” (2-3 мм в діаметрі), а саме поранення — проникаючим (наприклад, при пораненням пневматичною зброєю, дроб’ю, січкою);

в) точкових вогнепальних поранень може бути декілька (при пораненнях дроб'ю);

г) точкові вогнепальні поранення можуть маскуватися в волосистій частині голови, що утруднює їх діагностику;

д)при пораненнях з близької відстані або в упор дробовий заряд спричиняє дуже важкі поширені та глибокі ушкодження;

е)об'єм ураження не завжди свідчить про важкість поранення: при дотичних або рекошетних пораненнях рана може бути значною за об'ємом, а пошкодження внутрішніх органів та мозку незначні або відсутні; тоді як при діаметральних та радіальних пораненнях зовнішня рана може бути незначною за обсягом, проте супроводжуватись значними пошкодженнями внутрішніх органів та мозку.

Б) Догоспітальний етап: включає надання заходів першої медичної допомоги бригадою швидкої медичної допомоги:

а) накладання асептичної пов'язки на рани без ознак профузної кровотечі;

б) накладання давлячої пов'язки на рани з ознаками профузної кровотечі;

в)накладання джгута при пораненнях, що супроводжуються профузною артеріальною кровотечею;

г) транспортна іммобілізація табельними засобами (шина Крамера);

д) протишокові заходи: знеболення наркотичними (2% розчин промедолу 1 мл) та ненаркотичними анальгетиками (кеторолак 1,0); інфузія кристалоїдів (розчин Рінгера, сорбілакт, реосорбілакт); введення серцевих та дихальних аналептиків;

е) інгаляція зволоженим киснем;

є) при зупинці зовнішнього дихання: інтубація трахеї та штучна вентиляція легенів з допомогою мішка „Амбу”;

ж) при зупинці системної гемодинаміки проводять непрямий масаж серця, дефібриляцію.

з) кісткові фрагменти та сторонні тіла, що виступають з рани не видаляють, оскільки це може спричинити важку кровотечу (наприклад, з венозних синусів головного мозку), зупинити яку на догоспітальному етапі неможливо.

В) Транспортування хворих з вогнепальними пораненнями в мирний час має наступні особливості:

а) транспортування поранених має здійснюватися лікарськими бригадами швидкої медичної допомоги (реанімобіль), які мають відповідне обладнання для проведення реанімаційних заходів;

б)оскільки в порожнинах тіла можуть міститися металеві уламки, металеві сторонні тіла (кулі, свинцеві осколки тощо), які при транспортуванні можуть зміщуватися, спричиняючи більш значні пошкодження внутрішніх органів і головного мозку, транспортування таких хворих необхідно здійснювати з підвищеною обережністю;

в)при транспортуванні пацієнта з вогнепальними пораненнями в коматозному стані його необхідно вкладати на бік (бокове стабілізоване положення) з метою профілактики аспірації блювотних мас в дихальні шляхи;

д)під час транспортування необхідно санувати носову та ротову порожнину, глотку потерпілого від крові, слизу, блювотних мас та встановити язикотримач;

г) транспортування хворих з вогнепальними пораненнями, за можливості, має здійснюватися в найближчий багатопрофільний стаціонар (лікарні швидкої медичної допомоги, де є чергові нейрохірургічні, травматологічні бригади, бригади судинних, абдомінальних та торакальних хірургів, політравматологічні відділення).

д) постраждалі з вогнепальними пораненнями, які супроводжуються порушеннями свідомості, функції дихання, кровообігу мають бути відразу госпіталізовані до відділення реанімації та інтенсивної терапії, минаючи приймальне відділення;

Г) Госпітальний етап: включає надання заходів кваліфікованої медичної допомоги в багатопрофільних стаціонарах:

а) заходи спрямовані на відновлення функції зовнішнього дихання:

- звільнення дихальних шляхів від сторонніх тіл, слизу, крові;

-встановлення язикотримача,

-інтубація трахея, трахеостомія з штучною вентиляцією легень;

- пункція та дренування плевральної порожнини за Белау при пневмо- або гемотораксі, які супроводжуються порушенням функції зовнішнього дихання;

б)протишокові заходи при наявності тяжкого шоку:

- знеболення наркотичними (2% розчин промедолу 1 мл) та ненаркотичними анальгетиками (кеторолак 1,0);

- інфільтраційна анестезія місцевим анестетиком (розчин новокаїну, лідокаїну);

- інфузійна терапія кристалоїдними та кристалоїдними розчинами, трансфузія препаратів крові за показами.

- внутрішньовенне введення серцевих і дихальних засобів;

- інгаляція зволоженого кисню;

в) первинна хірургічна обробка рани, остаточна зупинка зовнішньої кровотечі;

г)антибіотикопрофілактика антибактеріальними препаратами широкого спектру дії, підшкірне введення правцевого анатоксину 0,5 мл;

д) виконують стабілізацію вогнепальних переломів з допомогою позавогнищевого остеосинтезу;

е) за наявності відповідних показів виконують лапаратомію, торакотомію, трепанацію черепа.