Зовнішньоекономічна функція туризму.

Однією із традиційних статистичних форм даних про економічний розвиток країни та його фінансове положення є платіжний баланс. Платіжний баланс  це систематизований запис всіх економічних операцій між резидентами даної країни та рештою світу протягом певного періоду часу, як правило, року. Платіжний баланс відображає не індивідуальні, а сукупні операції між даною країною та іншими державами.

Платіжний баланс, що відображає стан міжнародних економічних відносин даної країни з рештою світу, виступає найважливішим орієнтиром при розробці макроекономічної політики (бюджетно-податкової, кредитно-грошової, зовнішньоторговельної, валютної і т.п.).

Рахунки платіжного балансу відображають реальні потоки (товарів, послуг, дарів і т.п.) і фінансові потоки (отримання і надання позик в різних формах) між резидентами даної країни і рештою світу. Платіжний баланс складається за принципом подвійного рахунку, тобто є двостороннім записом всіх економічних операцій.

До кредиту відносяться ті операції, в результаті яких відбувається відтік цінностей і приток валюти в країну (вони записуються із знаком «плюс»). До дебету відносяться ті операції, в результаті яких країна витрачає валюту в обмін на цінності, що придбалися (вони записуються із знаком «мінус»).

Платіжний баланс, згідно стандартної класифікації, розробленої МВФ, включає два основні рахунки: рахунок поточних операцій; рахунок капіталу і фінансових операцій.

У рахунку (балансі) поточних операцій відображаються всі надходження від продажу товарів і послуг нерезидентам і всі витрати резидентів на товари і послуги, що надаються іноземцями, а також чисті доходи від інвестицій і чисті поточні трансферти. Різниця між товарним експортом і товарним імпортом утворює торговий баланс. Проаналізувавши торгові баланси окремих країн, можна отримати дані про сукупний об'єм міжнародної торгівлі.

Товарний експорт враховується із знаком «плюс» і виступає як кредит, тому що створює запаси іноземної валюти в національних банках. Навпаки, товарний імпорт враховується в графі «дебет» із знаком «мінус», тому що він скорочує запаси іноземної валюти в країні.

Проте подібна оцінка стану торгового балансу не завжди справедлива. Причиною дефіциту торгового балансу може бути сприятливий інвестиційний клімат в країні (будівництво залізниць, заводів, шахт і т.п.), унаслідок чого виникає необхідність в додаткових закупівлях нового імпортного устаткування. В даному випадку дефіцит торгового балансу не означає, що економічна ситуація в країні несприятлива.

Якщо доходи країни від експорту товарів та послуг і поточні трансферти з-за кордону перевищують її витрати на імпорт товарів і послуг, то вона має позитивне сальдо з балансу поточних операцій. Якщо країна витрачає на товари та послуги з-за кордону й на поточні трансферти за кордон більше, ніж одержує у виді доходів від продажу товарів і послуг за кордон, то вона має дефіцит балансу поточних операцій.

Економічне значення міжнародного туризму визначається, перш за все, надходженнями іноземної валюти в країну, що веде до активізації платіжного балансу країни. Стосовно індустрії туризму існують такі поняття, як «видима» і «невидима» торгівля, «видимий» і «невидимий» експорт і імпорт. Видима торгівля має справу з експортом і імпортом матеріальної продукції  такий, як товари і сировина. Невидима торгівля має відношення до імпорту і експорту сфери послуг. Велика частина доходу від невидимого експорту туристських послуг поступає від іноземних туристів, що прибувають, а також від продажу їм квитків на вітчизняний транспорт і інші послуги в країні перебування. Невидимий імпорт країни складають гроші, витрачені її громадянами під час зарубіжних поїздок, оплата ними транспортних витрат і інших послуг в країнах перебування, а також оплата дивідендів іноземним інвесторам індустрії туризму.

Експорт продукції, товарів і послуг (включаючи споживання продукції, товарів і послуг в країні перебування іноземними туристами) забезпечує дохід країни. Витрата країни полягає в оплаті імпорту продукції, товарів і послуг з інших країн (включаючи споживання продукції, товарів і послуг громадянами країни під час їх перебування закордоном).

Вклад міжнародного туризму в платіжний баланс країни виражається у вигляді різниці між витратами іноземних туристів в країні і витратами резидентів цієї ж країни за кордоном. Міжнародний туризм може істотно вплинути на політику, що проводиться державами до стабілізації платіжного балансу.

Розташований в Мадриді секретаріат ВТО щорічно публікує офіційні статистичні дані ООН по міжнародному туризму. В цілях впорядкування обліку в платіжному балансі усіх країн вступів і витрат по статті "Туризм" Міжнародний валютний фонд виробив відповідні рекомендації. Згідно з цими рекомендаціями, в актив платіжного балансу включаються наступні статті:

- доходи від продажу туристських товарів і послуг;

- вступу від експорту товарів туристського попиту і устаткування для туристських підприємств;

- вступи від продажу інших послуг : підготовка кадрів, надання послуг фахівців цієї країни зарубіжним країнам;

- транспортні витрати іноземних відвідувачів;

- інвестиції іноземного капіталу в туристську індустрію;

- відсотки від кредитів, що надаються іншим країнам.

Пасив платіжного балансу містить наступні статті:

- витрати на придбання туристських послуг і товарів;

- витрати на імпорт товарів, необхідних для міжнародного туристського споживання, у тому числі на прямий імпорт і на непрямий імпорт;

- витрати на придбання інших послуг : на підготовку кадрів, оплату праці іноземних фахівців;

- транспортні витрати на перевезення немісцевого характеру;

- інвестиції за кордоном в індустрію туризму;

- витрати по довгострокових іноземних кредитах: відсотки, відшкодування капіталу.

Статистичний облік операцій по міжнародному туризму має дуже велике значення як для аналізу ситуації на внутрішньому ринку, так і для роботи з іншими державами.

ВТО провела класифікацію країн за роллю туризму в їх платіжному балансі, тобто по вступах від міжнародного туризму і платежах резидентів країни для здійснення подорожей. Вступи і витрати, пов'язані з потоком капіталів, витрати на імпорт товарів і послуг, призначених для споживання туристами, і платежі від інвестицій і роботи за кордоном були виключені з балансу. Баланс поточного туристського рахунку відбиває економічну ситуацію в тій або іншій країні і може бути як позитивним, так і негативним. Поточний туристський баланс, як правило, позитивний в країнах Середземномор'я : у Франції, Італії, Іспанії, на Кіпрі, Мальті, а також в Австрії і Швейцарії. З країн, що розвиваються, позитивний платіжний баланс по статті "Туризм" спостерігається в Тунісі, Таїланді, Мексиці, країнах Карибського басейну і деяких інших.

Для країн з дефіцитом торговельного балансу позитивне сальдо по міжнародному туризму дозволяє компенсувати пасив зовнішньої торгівлі, а в окремих випадках звести баланс платежів по поточних операціях з активним сальдо (Австрія, Італія).

Негативний поточний туристський баланс в основному властивий індустріальним країнам з високим рівнем життя, наприклад Норвегії, Швеції, Німеччині, Канаді, Японії, а також нафтовидобувним країнам Персидської затоки. Ці країни, незважаючи на значні розміри дефіциту туристського балансу, продовжують інтенсивно розвивати туристську індустрію і не ставлять ніяких обмежень таким, що бажає відвідати інші країни.

Найбільше позитивне сальдо по міжнародному туризму має Іспанія (+24,7 млрд. дол. на 1998 р.), потім слідують США (+15,2 млрд. дол.), Італія і Франція. Найбільше негативне 75 сальдо у Німеччини (- 30,5 млрд. дол. на 1998 р.) і Японії (- 25,1 млрд. дол.).

Більшість країн, що розвиваються, мають негативний туристський баланс через відсутність інфраструктури для залучення іноземних туристів і необхідності імпортувати багато продуктів, споживчі товари і устаткування. Крім того, вони платять з валютних виручок від туризму відсотки за узяті за кордоном кредити, а також заробітну плату іноземному персоналу, який допомагає управляти фірмами. Частина грошей йде у вигляді прибутку, що репатріює, транснаціональним корпораціям та ін.

Дія міжнародного туризму на платіжний баланс країни залежить від інших складових платіжного балансу, тобто від поточного платіжного балансу і балансу руху капіталів. В результаті різних комбінацій цих складових сумарний баланс може бути як позитивним, так і негативним (див. табл. 4).

Табл. 4.