- •Дистанційний курс
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Тематичний План курсу
- •Глосарій
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали
- •Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку
- •Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ввп (1990—2004 рр.)
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою зайнятих у туристській індустрії
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу” Зміст
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •Теорія абсолютної переваги
- •Теорія порівняльної переваги
- •Теорія співвідношення факторів
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації" Зміст
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму" Зміст
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •Динаміка в’їзного туризму за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Шкала тривалості перебування
- •Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Склад туристських витрат
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм у 2010 р.
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки
- •Типовий зразок реєстраційної форми для засобу розміщення
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Формула щоденника після обліку туристських витрат
- •Вибір місця статистичного спостереження в туризмі
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Міжнародні туристські прибуття по макро і субрегіонам світу
- •Вправа 2
- •Десять світових країн-лідерів за міжнародними туристським прибуттями у 1996-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Розподіл виїзного туристського потоку за макрорегіонами
- •Вправа 4
- •Прогнозований розподіл міжнародних туристських прибуттів за регіонами
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Десять країн-світових лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •Вправа 7
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм в 2009, 2010 рр.
- •Вправа 8
- •Динаміка міжнародного туризму
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Модуль 2. Характеристика світового ринку туристичних послуг. Організаційно-економічні умови діяльності підприємств на ринку міжнародного туризму.
- •Розділ 2.1. Тема: "Сутність та класифікаційні ознаки міжнародного
- •Туристичного ринку"
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •Склад Європейського туристичного макрорегіону
- •Склад Американського туристичного макрорегіону
- •Склад атр
- •Склад Африканського туристичного макрорегіону
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •Порівняльна характеристика психоцентриків і аллоцентриків
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:
- •Структура виїзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура виїзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 2
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму в Україну
- •Вправа 4
- •Структура виїзного турпотоку з України за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 5
- •Структура виїзного турпотоку з України за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 6
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму з України
- •Розділ 2.3. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму" Зміст
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.4. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму" Зміст
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre. "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Gds «Worldspan».
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Gds Sabre.
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
Найвідомішою спеціалізованою організацією в системі ООН є Всесвітня туристська організація (ВТО, з 2005 року ЮНВТО).
Всесвітня туристська організація була створена уперше як Міжнародний конгрес офіційних туристських асоціацій в 1925 р. в Гаазі. Після Другої світової війни організація була перейменована в Міжнародний союз офіційних туристських організацій (МСОТО), і її штаб-квартира була переведена в м. Женеву (Швейцарія). Міжнародний союз був технічною неурядовою організацією, до складу якої в період піку її діяльності входили 109 національних туристських організацій (НТО) і 88 Асоційованих членів, у тому числі що представляють приватні і громадські групи.
У міру того як туризм розвивався і ставав невід'ємною частиною сучасного життя, зростало його міжнародне значення, і національні уряди почали грати усе більш важливу роль - їх діяльність охоплювала широкий діапазон проблем від інфраструктури до функцій регулювання. До середини 1960-х років стало ясно, що необхідно створити ефективніший інструмент, здатний контролювати розвиток туризму і забезпечити роботу міжурядового механізму, призначеного для регулювання переміщення громадян, туристської політики і дії туризму.
У 1967 р. члени Міжнародного союзу офіційних туристських організацій призвали до перетворення його в міжурядовий орган, уповноважений вирішувати у всесвітньому масштабі усі пов'язані з туризмом питання і співробітничати з іншими компетентними організаціями, що особливо входять в систему Організації Об'єднаних націй, такими як Всесвітня організація здоров'я (ВОЗ) та ЮНЕСКО.
У грудні 1969 р. Генеральна асамблея ООН ухвалила відповідну резолюцію, в якій признавалася вирішальна і центральна роль, яку перетворений Міжнародний союз офіційних туристських організацій повинен грати у сфері туризму спільно з існуючим у рамках ООН механізмом. У виконання цієї резолюції в травні 1974 р. статутні документи ВТО були ратифіковані державами, офіційні туристські організації яких входили в Міжнародний союз.
Таким чином, Міжнародний союз офіційних туристських організацій був перетворений у Всесвітню туристську організацію, перша Генеральна асамблея якої пройшла в Мадриді в травні 1975 р. Секретаріат Організації розмістився в Мадриді на початку наступного 1976 р. на запрошення іспанського уряду, що надав будівлю для штаб-квартири.
У 1976 м. ВТО отримала статус старанного агента Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), а в 1977 р. було підписано офіційну угоду між ВТО і власне ООН. У 2003 р. ВТО отримала статус спеціалізованої установи Організації Об'єднаних Націй і, таким чином, підтвердила свою провідну роль у сфері міжнародного туризму.
Перетворення ВТО до спеціалізованої установи ООН, завершеної в 2003 році, перетворило її на повноцінну організацію системи ООН.
Нині ВТО є єдиною міжурядовою організацією, відкритою для оперативного туристського сектора (приватних турфірм).
У 2005г. до складу ВТО входили 145 країн, 7 територій і близько 350 членів, що Приєдналися, представляють підприємства приватного сектора, учбові заклади, туристські асоціації і місцеві туристські адміністрації.
Отже, Всесвітня туристська організація є міжнародною організацією міжурядового характеру, створеною з метою сприяння розвитку туризму. Цілі, завдання і організаційну будову закріплено в Статуті. Статут ВТО є міждержавним договором, прийнятим в Мехіко 27 вересня 1970г. /2/ і ратифікованим 51 державою, які були членами МСОТО.
Звернемося до пристрою, завдань і основних досягнень ВТО.
Основною метою ВТО, як це витікає із ст.3 Статуту, являється сприяння розвитку туризму для внесення внеску у економічний розвиток, міжнародне взаєморозуміння, процвітання, загальну пошану і дотримання прав людини і основних свобод для усіх людей без відмінності раси, підлоги, мови і релігії.
Важливими напрямами діяльності ВТО є:
спрощення туристського обміну і формальностей;
визначення і узгодження законодавчого порядку регулювання туризму, в т.ч. при виникненні надзвичайних обставин (епідемій, стихійних лих та ін.);
допомога в розробці державної політики в області встановлення раціональної взаємодії між сторонами, що беруть участь в туризмі.
Робочими органами ВТО є:
Генеральна Асамблея;
Виконавча Рада;
Секретаріат.
Допоміжні органи ВТО :
Комітет з програми;
Бюджетно-фінансовий комітет;
Комітет із стійкого розвитку туризму;
Комітет з підтримки якості і торгівлі;
Комітет із статистики і макроекономічного аналізу туризму;
Комітет з дослідження ринку і просування туризму;
Підкомітет по розгляду заяв в члени, що Приєдналися;
Всесвітній комітет з етики туризму.
Найвищим органом ВТО є Генеральна асамблея. Вона може розробляти рекомендації з будь-якого питання в межах компетенції Організації. Асамблея скликається раз в два роки для обговорення бюджету Організації і її програми роботи, а також актуальних проблем в області туристського сектора. Раз в чотири роки Генеральна асамблея обирає Генерального секретаря Організації. Генеральна асамблея складається з голосуючих делегатів з числа Дійсних і Асоційованих членів. Члени, що приєдналися, і представники інших міжнародних організацій беруть участь в Асамблеї як спостерігачі.
Керівним органом ВТО є Виконавча рада. Рада відповідає за виконання Організацією своєї програми роботи відповідно до встановленого бюджету. Старанна рада проводить свої засідання двічі в рік. Цей орган складається з 29 членів, що обираються Генеральною асамблеєю з розрахунку одне місце в Раді від кожних п'яти Дійсних членів. Іспанія як країна, що розміщує у себе Штаб-квартиру ВТО, має одне постійне місце в Старанній раді. Асоційовані члени, що Приєдналися, беруть участь в роботі Старанної ради на правах спостерігачів.
У ВТО є шість регіональних комісій: для Африки, Американського регіону, Близького Сходу, Східної Азії і Тихоокеанського регіону, Європи і Південної Азії. Комісії проводять на свої засідання не рідше одного разу в рік і складаються з усіх Дійсних і Асоційованих членів з відповідного регіону. Члени, що приєдналися, з цього регіону беруть участь в праці Комісії спостерігачами.
Усі члени ВТО розділяються на наступні категорії (ст. 4 Статуту):
а) Дійсні члени;
b) Асоційовані члени.
Формулювання, що раніше міститься, в статуті члени", що "Приєдналися, виключена (зміни в Статут зроблені у рамках 16 сесії ВТО) /3/. Члени, які до набуття чинності поправок до Статуту, прийнятих 29 листопада 2005 року, мали статус членів, що Приєдналися, отримають категорію Асоційованих членів. Як ми вже підкреслили, в ВТО беруть участь близько 300 членів, що Приєдналися, представляють підприємства приватного сектора, учбові заклади, туристські асоціації і місцеві туристські адміністрації.
Статус Дійсного члена Організації доступний для усіх суверенних держав, що є членами Організації Об'єднаних Націй.
Згідно діючої редакції статуту асоційоване членство в Організації відкрито для міжурядових і неурядових організацій, неполітичних органів по управлінню туризмом, що належать територіальним суб'єктам, для професійних, профспілкових, університетських і освітніх організацій, для організацій, що спеціалізуються на професійній підготовці і наукових дослідженнях, а також для комерційних підприємств і асоціацій, діяльність яких пов'язана з цілями Організації або відноситься до сфери її компетенції.
ВТО у своїй роботі тісно співробітничає з Конференцією ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) і Світовою організацією торгівлі. Так, одним з напрямів такої співпраці – являється розробка і реалізація програми сприяння членам з державного і приватного секторів у визначенні і реалізації завдань, стандартів і заходів в області якості як внесок у розвиток стійкого туризму і викорінювання убогості.
Ця програма включає наступні специфічні напрями роботи :
торгівля туристськими послугами, включаючи вихід на туристські ринки, конкуренція і глобалізація;
безпека і охорона, включаючи охорону здоров'я;
Ведення, гармонізація і визнання стандартів якості.
Завдання ВТО полягає в тому, щоб зв'язати правила і положення Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС) із заходами по лібералізації торгівлі туристськими послугами для надання допомоги країнам-членам в прийнятті і проведенні грамотної торговельної політики і забезпечити внесок туристського сектора у стійкий розвиток туризму, особливо, відносно найменш розвинених країн.
Серед провідних світових організацій загального характеру відмітимо також Всесвітню раду з подорожей та туризму (ВТТС) та Міжнародну асоціацію світового туризму (МТ). В області туристичного бізнесу та підприємництва діють такі організації, як Всесвітня організація туристичних агентств (ВАТА) та Всесвітня федерація асоціацій туристських агентств (ФУААВ). Остання об'єднує близько 80 національних асоціацій і більше 1400 індивідуальних членів. Вона створена в 1966 р. з метою захисту професійних інтересів туристських агентств і надання ним необхідній професійній, технічній і правовій допомозі.