- •Дистанційний курс
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Тематичний План курсу
- •Глосарій
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали
- •Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку
- •Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ввп (1990—2004 рр.)
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою зайнятих у туристській індустрії
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу” Зміст
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •Теорія абсолютної переваги
- •Теорія порівняльної переваги
- •Теорія співвідношення факторів
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації" Зміст
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму" Зміст
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •Динаміка в’їзного туризму за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Шкала тривалості перебування
- •Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Склад туристських витрат
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм у 2010 р.
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки
- •Типовий зразок реєстраційної форми для засобу розміщення
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Формула щоденника після обліку туристських витрат
- •Вибір місця статистичного спостереження в туризмі
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Міжнародні туристські прибуття по макро і субрегіонам світу
- •Вправа 2
- •Десять світових країн-лідерів за міжнародними туристським прибуттями у 1996-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Розподіл виїзного туристського потоку за макрорегіонами
- •Вправа 4
- •Прогнозований розподіл міжнародних туристських прибуттів за регіонами
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Десять країн-світових лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •Вправа 7
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм в 2009, 2010 рр.
- •Вправа 8
- •Динаміка міжнародного туризму
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Модуль 2. Характеристика світового ринку туристичних послуг. Організаційно-економічні умови діяльності підприємств на ринку міжнародного туризму.
- •Розділ 2.1. Тема: "Сутність та класифікаційні ознаки міжнародного
- •Туристичного ринку"
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •Склад Європейського туристичного макрорегіону
- •Склад Американського туристичного макрорегіону
- •Склад атр
- •Склад Африканського туристичного макрорегіону
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •Порівняльна характеристика психоцентриків і аллоцентриків
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:
- •Структура виїзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура виїзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 2
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму в Україну
- •Вправа 4
- •Структура виїзного турпотоку з України за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 5
- •Структура виїзного турпотоку з України за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 6
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму з України
- •Розділ 2.3. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму" Зміст
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.4. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму" Зміст
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre. "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Gds «Worldspan».
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Gds Sabre.
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
2. Національний туристичний ринок України.
Національний туристичний ринок України належить до реформованого типу і є ринком країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури та індустрію туризму відповідно до макрорегіональних (європейських) стандартів. Сучасний етап характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному процесі і переважанням експорту туристичних послуг.
Туристична політика України на ринку міжнародного туризму базується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни як країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування.
Туризм, згідно Закону України «Про туризм» (1995р.) визнаний одним з пріоритетних напрямків розвитку господарства країни, що визначає державну увагу і проведення стимулюючої державної туристичної політики, спрямованої на розбудову індустрії туризму відповідно до європейських стандартів. Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму країни знаходиться в стадії перманентного реформування, що значно ускладнює проведення послідовної туристичної політики і не стимулює розвиток інвестиційного процесу. Державну туристичну політику на ринках міжнародного та внутрішнього туризму впроваджує Державна туристична адміністрація України шляхом координації інтересів державних і місцевих органів влади, некомерційних організацій та комерційних суб’єктів ринку. Розбудовується система підготовки кадрів для туризму і координуються зусилля в цьому напрям.
Функціонально-господарська підсистема характеризується інтеграційними процесами в межах видових та територіальних структур. Видова реструктуризація та диверсифікація, підкріплені конкуренцією суб’єктів видових та територіальних субринків, закріплюються в територіальній структурі формуванням точкових елементів різного типу. Кількісне зростання цих елементів веде до територіальної дифузії туристичної діяльності і формування місцевих територіальних ринків різного типу, спеціалізації та масштабів. Більшість цих ринків є моноцентричними, сформованими зв’язками точкових елементів з туристичним вузлом. В ареальних елементах територіальної структури з визначеною туристсько-рекреаційною спеціалізацією формуються поліцентричні місцеві ринки (Кримські, Передкарпатські та Закарпатські курорти). Сфера гостинності індустрії туризму країни характеризується процесами перебудови на ринкових засадах, які позначились зміною форм власності, скороченням виробничих потужностей та чисельності зайнятих. Конкуренція на внутрішньому та потреба виходу на міжнародний туристичний ринок обумовлюють оновлення матеріально-технічної бази відповідно до європейських стандартів, кадрового складу та посилення уваги до маркетингових механізмів ринкової діяльності. Реструктуризація готельного та санаторно-курортного господарства проявляється у зростаючій сегментованості відповідних ринків. У готельному господарстві це призвело до перерозподілу підприємств розміщення різного типу і позначилось процесами територіальної концентрації готельного господарства в туристичних центрах, вузлах та курортних зонах. Найпопулярнішими туристичними вузлами країни залишаються Київ, Ялта, Одеса, Львів, зростає популярність Дніпропетровська та Донецька. Наявна територіальна диференціація готельного господарства в розрізі адміністративних областей має незначні варіаційні відміни, хоча помітною залишається значна диспропорція між міською та сільською місцевістю. Високим рівнем розвитку готельної мережі вирізняються м. Київ, АР Крим (міста Південного узбережжя та Севастополь), Одеська, Волинська, Закарпатська області. Найнижчі показники мають Кіровоградська та Луганська області.
Україна має найбільші й найрізноманітніші в Центральній Європі запаси ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, хоча їх використання не можна назвати ефективним: застаріла матеріально-технічна база, недостатність фінансування державних закладів і, як наслідок, низька конкурентоспроможність, збитковість більш ніж половини з них. Скорочення кількості підприємств та персоналу, зростаюча вартість послуг при низькій якості обслуговування обумовили скорочення попиту та зменшення завантаженості підприємств. Санаторна база більш рівномірно розподілена по території країни. Найбільше закладів санаторного типу сконцентровано у Криму, Донецькій, Одеській та Дніпропетровській, а найменше у Чернівецькій та Тернопільській областях. Найбільшою популярністю користуються санаторні заклади Криму, де протягом 2001 р. було оздоровлено 27,7 % відпочиваючих від загальної кількості по Україні, Одеської (8,2) та Львівської областей (7,9 %).
Кількість ліцензованих туристичних підприємств малого та середнього бізнесу постійно зростає, хоча постійно працюють на ринку тільки 68% з них. Процес реструктуризації ринку просувається досить повільно і ринкова пропозиція турів недиференційована і фактично не позначена ексклюзивністю. Серед світових розподільчих мереж на українському ринку найпотужніше представлені системи АМАDЕUS та Galileo, через які туристичні фірми здійснюють бронювання авіаквитків та інших послуг. В цілому транснаціоналізація ще не торкнулася національного туристичного ринку, лише позначилась на ньому окремими штрихами (зростання національних туроператорів, хоча й малопотужних і неконкурентоспроможних на міжнародному туристичному ринку; увага транснаціональних готельних груп, зокрема, «Редісон-Сас», потреба формування національних готельних мереж, розбудова транспортної інфраструктури).
Декілька міжнародних готельних операторів, які є присутніми в Україні, "знімають вершки" з ринку. Тільки 2,5% усіх готелів знаходяться під управлінням міжнародних операторів: Rixos Hotels, який запустив 5-зірковий готель в місті Трускавець (Західна Україна), Radisson - дві 4-зірковий готелі в Києві і м. Алушта (Крим), і Hyatt, який відкрив 5-зірковий готель в Київ. Ці готелі користуються великою популярністю, не дивлячись на те, що вартість номера може більш ніж в два рази перевищувати середній рівень. Високий рівень завантаженості готелів, незважаючи на високі ціни в готелях, керованих міжнародними операторами, є індикатором істотного попиту з боку багатих відвідувачів.
Міжнародні гравці, такі як IHG (InterContinental, Crowne Plaza, Holiday Inn), Accor (Sofitel, Ibis, Novotel, Etap) і "Хілтон" вже оголосили про свій намір вийти на український ринок - більшість з них з проектами в Києві. Проте близько 85% від заявлених проектів не будуть реалізовані. Головною причиною є те, що більшість розробників мають обмежений доступ до кредитів фінансування через світову кредитну кризу. Але багато проектів вже чекають своєї реалізації до Євро - 2012.
У результаті, для міжнародних інвесторів Український ринок зараз привабливий, але містить велику кількість ризиків. З одного боку, попит на готельні номери, які відповідають міжнародним стандартам, є високим. З іншого боку, глобальна економічна криза і невідоме майбутнє Євро - 2012 в Україні може зробити вихід ринок нереальним завданням.
Формування національного туристичного продукту ґрунтується переважно на визначених туристсько-рекреаційних ресурсах з елементами інновацій і є класичним поєднанням природних і культурно-історичних ресурсів, посилене етно-релігійною самобутністю регіонів країни.
Територіальна концентрація туристичних підприємств відображає територіальну структуру попиту на ринку: максимальною вона є у Києві та в Криму, порівняно високою в Одеській, Херсонській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях, а найменшою — у Кіровоградській, Хмельницькій, Донецькій та Луганській областях.