27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.

Під ек зростм слід розуміти довгостр зрост обсягів виробн за рахунок збільш потенц ВВП і адекватного зрост сукупного попиту. Обсяг виробн може збільш у 2 способи: 1) на умовах усунення рецесійного розриву, який зумовлює розрив між сукупним попитом і потенц ВВП; 2) на умовах збільш потенц ВВП. 1ий спосіб зрост обсягів виробн не збільшує виробн потенціал ек, тобто потенц ВВП, а здійснюється завдяки наближенню сукупного попиту до рівня довгостр сукупної пропозиції, яка дорівнює потенц ВВП. 2ий спосіб зрост обсягів виробн спирається на збільш виробн потенціалу ек, тобто потенц ВВП. Збільшення обсягів виробн в такий спосіб свідчить про зрост масштабів ек, тобто про ек зрост.

Ек зрост вимірюється 2 показниками: середньорічним темпом приросту реального ВВП; середньорічним темпом приросту реального ВВП на душу населення.

Ек зрост є ф-єю певних чинників. До них належать збільш обсягів факторів виробн (земля, праця, капітал) і підвищення рівня їхньої ефективності, яке переважно, досягається за рахунок технічного прогресу. Ці чинники здатні збільш вироб потенціал ек і в такий спосіб забезпечувати зрост сукупної пропозиції. Залежно від того, які чинники викликають збільшення обсягів виробн, розрізняють 2 форми ек зрост: екстенсивне та інтенсивне. Екстен зрост досягається за умов, якщо обсяг виробн зростає лише за рахунок збільш обсягів факторів виробн за незмінної ефективності цих факторів. Це означає, що ек зрост є чисто екстенсивним, коли обсяг виробн збільш прямопропорційно збільшенню к-ті факторів виробн. Якщо, навпаки, зрост обсягів виробн відбувається лише завдяки підвищенню продуктивності виробничих факторів, то це означає, що ек зростає на чисто інтенсивній основі.

Проте в реальній ек не буває чисто екст або чисто інтен ек зрост. Фактично обсяг виробн збільш на основі певного поєднання екстенсивного та інтенсивного типів ек зрост. Тому, оцінюючи реальну ек, можна говорити про переважно екстенсивне або переважно інтенсивне її зрост.

Ек зрост не слід ототожнювати з ек розвитком. Категорія ек розвитку країни є змістовнішою, ніж категорія ек зрост. Ек розвиток відбиває не лише збільшення обсягів виробн, а й здатність ек за рахунок цього підвищувати якість життя населення. Це означає, що ек зрост може відбуватися і без ек розвитку, але екон розвиток неможливий без ек зрост.

28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.

Сучасні уявлення про ек зрост сформувалися на базі 2 ек теорій — кейнсіанської і неокласичної, які зумовили виникнення двох відповідних теорій ек зрост.

Кейнсіанська теорія ек зрост була заснована анг. еко-м Р. Харродом і амер. ек. Є. Домаром. Вони вважали, що головну роль в ек зростанні відіграють інвестиції як компонент сукупного попиту і як засіб нагромадження капіталу та збільшення виробничого потенціалу ек. У моделі Харрода — Домара джерелом інвестування є заощадж, які залежать від доходу (ВВП) і норми заощадж, тобто S = s  Y. Обсяг інвестування визначається попитом на інвестиції, який ставиться в залежність від приросту продукту та його капіталомісткості (K_y).

Припущення моделі Харрода — Домара: 1) капіталомісткість є незмінною внаслідок негнучкості цін в короткостр періоді та нейтральності технічного прогресу; 2) норма заощаджень у довгостр періоді також має тенденцію до стабільності; 3) інвестиції дорівнюють заощадженням (I = S).

Вираз Y / Y відображує темп ек зрост, який визначається за ф-ою Оскільки в р-ні норма заощаджень (s) і капіталомісткість (K_y) є постійними, то і темп ек зрост має бути постійним. Такий темп Харрод назвав «гарантованим». Крім «гарантованого» Харродом уведено й поняття «прир» темпу зрост, який досягається в умовах повної зайнятості.

Особливість кей теорії ек зрост полягає в тому, що її прихильники доходять до висновку про необхідність державного регулювання процесу нагромадження капіталу з метою підтримання в довгостроковому періоді стійких темпів зрост економіки. При цьому головним об’єктом державного регулювання мають бути інвестиції.

В основу неокласичної теорії ек. зрост були покладені такі положення:

1) вартість продукту створюється факторами виробн, і передусім працею і капіталом, кожний з яких робить свій внесок в її створення; 2) ціни виробничих факторів, якими виступають з/п і прибуток, дорівнюють їхнім граничним продуктам; 3) зв’язок між збільшенням факторів виробн і зростм продукту описується за допомогою виробничої функції.

Прикладом неокласичної виробничої функції є виробнича функція Кобба-Дугласа: деА — продуктивність факторів виробн за наявної технології; а — частка капіталу у виробленому продукті; 1–а — частка праці у виробленому продукті.

Виробнича функція Кобби-Дугласа має 2 властивості:1)  властивість постійної віддачі від масштабу. Це означає, що у разі збільш к-сті праці та капіталу на певний процент, обсяг виробн збільш на такий самий процент;2) виробнича функція Кобба-Дугласа є нелінійною і характеризується спадною граничною продуктивністю капіталу, згідно з якою кожна додаткова одиниця капіталу забезпечує виробництво меншого обсягу продукту, ніж попередня. Отже, чим більше застосовується капіталу, тим нижчою є його гранична продуктивність.

Кейнс і неоклас теорії ек зрост будувалися на екзогенній основі. Це означає, що в їх моделях темп зрост ек є ф-єю екзогенно визначених змінних (норма заощадж, сукупна продуктивність факторів вир-ва, капіталомісткість тощо).

29. Передумови моделі ек зрост Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність. Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.

Модель Солоу пояснює залежність ек зрост від 3 чинників — капіталу, праці і технічного прогресу. Модель Солоу ґрунтується на низці передумов. Серед них гол є такі: 1. Об’єктом моделювання слугує прив закрита ек, рівновага в якій визначається за формулою Y = C + I. 2. Цільовою функцією моделі є зрост не загального обсягу продукту, а збільш його обсягів на одного працівника, тобто зрост продуктивності праці. 3. Прод праці залежить від її капіталоозброєності. 4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від 3 чинників: нагромадження капіталу, приріст населення, техн прогрес. 5. Інвестиції дорівнюють заощадж. Тому i = s  y, або i = s  f(k). Виходячи з наведених передумов, визначається вплив окремих факторів на капіталоозброєність і, як наслідок, на ек зрост.

1ий фактор — запас капіталу. Згідно з моделлю запас капіталу збільш внаслідок інвестицій і зменш через зношення (амортизацію) капіталу. Для визначення впливу цього фактора на капіталоозброєність праці застосовують категорію «стійкий рівень капіталоозброєності». Останній досягається тоді, коли капітал, що інвестується , дорівнює капіталу, що амортизується, внаслідок чого. Відтак, стійкий рівень капіталоозброєності визначається за формулоюЗвідси випливає висновок: нарощування капіталувідбувається лише тоді, коли капітал, що інвестується, перевищує капітал, що амортизується:2ий фактор — приріст населення. Згідно з моделлю приріст населення (а отже, і працюючих) з темпом n впливає на капіталоозброєність так само, як і зношення капіталу, тобто зменшує її. Цей зв’язок описується р-ням: Складова має назву критичної величини інвестицій, оскільки вона показує, наскільки потрібно збільш запас капіталу на одного працюючого, тобтощоб компенсувати вибуття капіталу та приріст працюючих і забезп незмінність його величини 3ій фактор — техн прогрес, який зумовлює приріст ефективності праці з коеф Е і темпом q. Згідно з моделлю вплив зрост ефективності праці з темпом q на обсяг продукту прирівнюється до його збільш за рахунок приросту населення. Тому в моделі кількість праці з незмінною ефективністю (L  E) зростає з темпом .

Отже, темп скорочення копіталоозброєності дорівнює , а величина скорочення капіталоозброєності визначається як. За цих умов стійкий рівень капіталоозброєностідосягається тоді, коли приріст капіталоозброєності за рахунок інвестицій дорівнює її скороченню внаслідок вибуття капіталу, приросту населення та техн прогресу. Звідси випливає формула стійкого рівня капіталоозброєності:

Із моделі Солоу випливають 2 висновки. Перший — вплив нагромадження капіталу і приросту населення на ек зрост обмежується досягненням ек стійкого стану, а технічний прогрес є нескінченним чинником ек зрост. Другий — оптимальним обсягом нагромадження капіталу є така норма заощаджень, яка забезпечує ек стійкий стан із найвищим рівнем спожив. Стійка капіталоозброєність, яка максимізує спожив, назив капіталоозброєністю за Золотим правилом, а норма заощаджень, яка відповідає цим умовам, — нормою заощаджень за Золотим правилом. Під золотим правилом мається на увазі така норма заощадж, за якої стійкий рівень капіталоозбр забезпечує максимальний рівень споживання. Згідно із золотим правилом ця умова досягається тоді, коли

Для визначення впливу техн прогресу на ек зрост застосовується показник сукупної продуктивності факторів виробн, який модифікує виробничу функцію:

де А — сукупна продуктивність факторів виробн, підвищення якої слугує індикатором впливу техн прогресу на обсяг виробн.

Отже, обсяг виробн збільш тепер не лише внаслідок збільш к-ті виробничих факторів, а й завдяки такому чиннику інтенсивного зрост, яким є техн прогрес, що здатний підвищувати продуктивність факторів виробн. Врахування техн прогресу у виробничій функції доповнює р-ня ще одним членом: У р-ні член A / A відображує темп приросту сукупної продуктивності факторів виробн і водночас визначає внесок техн прогресу в приріст продукту. Але насправді безпосередньо виділити вплив техн прогресу на приріст продукту неможливо. Тому внесок сукупної продуктивн факторів виробн у приріст продукту визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального темпу приросту продукту тієї частки, яка припадає на капітал і працю: