- •1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.
- •3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння.
- •4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ввп від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
- •5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
- •7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.
- •13. Очікувана інфл в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14. Інфл та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
- •17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •20. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ввп.
- •21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •23. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •24. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
- •25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
- •27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.
- •28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.
- •33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •35. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
- •37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •38. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
- •Вплив чистого експорту на ввп
8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
Внутрішньою властивістю ринкової ек є її постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді рівновага в екі є рівновагою між сукупним попитом і сукупною проп, тобто AD = AS. Тому модель AD–AS є базовою моделлю ек рівноваги.
Слід розрізняти рівновагу короткостр і довгостр. Короткостр рівновага відображує рівновагу між сукуп попитом і короткостр сукупною пропоз. Довгост рівновага — це рівновага між сукуп поп і короткостр сукупною пропоз, яка дорівнює довгостр сукупній проп.
Найбільш нестабільним компонентом екон рівноваги є сукуп попит. Якщо рівновага порушується падінням сукуп попиту відносно потенц ВВП, то це викликає зниження цін, яке скорочує сукупну пропоз до сукупного попиту. В такий спосіб забезпечується рівновага в короткостр періоді на умовах неповної зайнятості. Але довгостр рівновага, яка відповідає умовам повної зайнятості, не буде досягнута. Вона може відновитися лише з часом, якщо з/п відреагує на падіння сукупного попиту і, як наслідок, зменшення попиту на ринку праці. Це зменшить середні витрати і збільшить прибутковість вироб, що стимулюватиме зрост сукупної пропозиції до рівня потенц ВВП. Одночасно збільшення сукупної пропозиції викликає зниження цін, що збільшить сукупний попит до рівня потенційного ВВП і урівноважить його з сукупною пропозицією на умовах повної зайнятості.
Ек рівновага може порушуватися і сукупною проп. Якщо вона порушується падінням сукуп проп відносно потенц ВВП, то ціни зростуть, а сукупний попит під їх впливом зменш до рівноваги з сукупною пропоз в умовах неповної зайнятості. Це — короткостр рівновага на умовах стагфляції. У довгостр періоді рівновага на умовах повної зайнятості може відновитися, якщо адекватно скороченню попиту на ринку праці зменшиться з/п. Це збільшить прибутковість виробн і стимулюватиме зрост сукупної пропозиції до рівня потенц ВВП. Одночасно зменшаться ціни, що збільшить сукупний попит до рівня потенц ВВП, внаслідок чого ек рівновага відновиться на умовах повної зайнятості.
Спроможність ринкового механізму до відновлення ек рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню. Тому шлях до неї лише за допомогою ринкового механізму може бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими ек і соц. втратами. Щоб скоротити його тривалість і зменшити втрати, необхідне держ втручання в ек.
9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
Грош ринок — це такий сегмент фін ринку, на якому здійснюється купівля-продаж лише короткост боргових інструментів, строк погашення яких становить менше ніж один рікi. Основними параметрами гр ринку є гр пропозиція і гр попит.
Пропозиція гр — це сукупність гр активів, які використовуються в нац ек в кожний даний період часу. Грошова проп складається з різних форм гр активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі гр агрегати: МО = готівкові гроші (гроші поза банками); М1 = МО + кошти на поточних та розрахункових рахунках; М2 = М1 + строкові депозити; М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Попит на гроші — це запаси (залишки) гр активів, якими бажають володіти ек суб’єкти в кожний окремий період часу.
Згідно з кількісною теорією грошей Фішера попит на гроші є виключно ф-єю доходу, а проц ставка на нього не впливає. Фішер дійшов до такого висновку, вважаючи, що люди зберігають гроші лише з однієї причини — для фінансування купівельних операцій і не мають інших мотивів для зберігання грошових запасів. де MD — попит на гроші; V — швидкість обігу грошей; — коеф пропорційності, що показує к-ть грошей на кожну одиницю доходу (P Y), якою люди бажають володіти. Він є величиною, оберненою до швидкості обігу грошей. При цьому шв обігу грошей вважається постійною величиною. Тому коеф теж вважається постійним.
Згідно з кейнс. теорією якщо проц ставка є низькою, оскільки низьким є процент від облігацій, в ек суб’єктів зменшуватиметься бажання вкладати свої гроші в облігації. Вони віддадуть перевагу ліквідності і зберіганню свого багатства у формі грошових активів. Якщо, навпаки, проц ставка за облігаціями висока, то володіти вел ліквідністю невигідно. За цих умов ек суб’єкти намагат економити на гр запасах, тобто зменш попит на гроші. Отже, між проц ставкою і попитом на гроші існує обернена залежність.
Кейнсіанське р-ня попиту на гр де Md / P — попит на реальні грошові запаси (або залишки); L ( ) — символ, яким Кейнс позначав функцію попиту на гроші. У р-ні знак «+», розміщений під Y, означає, що попит на реальні грошові запаси знаходиться в прямій залежності від реального доходу, а знак «–», розміщений під і, вказує на обернену залежність між реальним попитом на гроші та номінальною проц ставкою.
Конкретизуємо кейнсіанське рівняння попиту на гроші: ,деk — чутливість попиту на гроші до зміни рівня доходу. Показує, на скільки грошових одиниць змінюється попит на гроші у разі зміни доходу на одну грошову одиницю; h — чутливість попиту на гроші до зміни рівня процентної ставки. Показує, на скільки грошових одиниць змінюється попит на гроші у разі зміни процентної ставки на один пункт.
Рівновага на гр ринку свідчить про те, що на цьому ринку не має ні профіциту, ні дефіциту грошей. Але така ситуація існує лише в тенденції, яка постійно порушується і відновлюється. Рівновага гр ринку може порушуватися зміною доходу або зміною гр бази чи незбалансованою зміною доходу і гр бази.
Якщо рівновага порушується зрост доходу за незмін гр бази, то попит на гроші як ф-ія доходу зростає. Це викликає нестачу гр, збільш проп негрош активів, напр облігацій. Тому ціни на облігації падають, що підв проц ставку. Це, з одного боку, загальмує збільш попиту на гроші; з іншого — дещо підв грош мультиплікатор і збільш проп грошей. Проц ставка зрост допоки приріст попиту на гроші не врівноваж зі збільш проп грошей.
Якщо рівновага порушується приростом грошової бази за незмінності доходу, то пропозиція грошей збільш і з’являється їх надлишок. Це збільшує попит на облігації і викликає зрост їхньої ціни та зниження процентної ставки. Внаслідок цього зростає попит на гроші і падає грошовий мультиплікатор, який гальмує приріст пропї грошей. Процентна ставка знижуватиметься допоки на ринку грошей не встановиться рівновага.