5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
У макроек теорії механізм функціонув ринку праці пояснюється по-різному. При цьому найрельєфніше з цього питання конкурують між собою дві теорії: неокласична та кейн-сіанська.
Згідно з класичною теор попит на роб силу є спадною ф-ією від реальної з/п, а пропозиція праці — зростаючою ф-єю від реальної з/п. За таких умов будь-яке порушення рівноваги на ринку праці усувається за допомогою коливань реальної з/п. При цьому причиною нерівноваги на ринку праці, тобто циклічного безр, є надмірна з/п, яка перевищує рівноважну величину. На думку прихильників класичної т, таке безр швидко усувається, оскільки конкуренція між робітниками примушує їх погодитися на зниження з/п до рівноважного рівня. Якщо певна частка робітників не захоче найматися на роботу за зниженої з/п, то таке безробіття вважається добровільним і тому не є безробіттям.
Залежність попиту і пропозиції на ринку праці від реальної з/п в інтерпретації неоклас т проілюструємо за доп граф моделі (Рис. 3.1).
Неокласична модель ринку праці
За реальної з/п (W/P)0 пропозиція праці дорівнює попиту на працю, тобто забезпечується рівновага: Ls = L0. Тепер припустимо, що внаслідок зниження цін реальна з/п перевищила рівноважний рівень і зросла до (W/P)1. Згідно з клас теорією пропозиція праці зросте до L1, а попит на працю впаде до L2 , що викличе безр, яке вимірюється відрізком L1 L2. Відповідно до даної теорії його причиною є надмірна з/п, яка перевищила рівноважну величину.
У кейнсіанській т. попит на робочу силу залежить не від з/п, а від сукупного попиту. Це означає, що сукупний попит зумовлює не лише обсяг реального ВВП, а й ту кількість праці, яка необхідна для його виробн. Тому попит на працю є зростаючою функцією від сукупного попиту. На відміну від класиків, у прихильників кейнсіанської теорії пропозиція праці є зростаючою функцією від номінальної з/п. Проте остання не здатна викликати зменшення пропозиції праці, оскільки, на думку Кейнса, вона не може змінюватися в бік зниження. Отже, згідно з кейнсіан. теор з/п не є інструментом усунення безробіття. Проблема безробіття може вирішуватися за допомогою заходів держави, спрямованих на стимулювання сукупного попиту.
У кейн т виникнення б-тя пояснюється не надмірною з/п, а дефіцитом сукупного попиту. Проілюструємо це положення за допомогою графічної моделі
Кейнсіанська модель ринку праці
Кількість зайнятих, яка узгоджується з природним рівнем безробіття, становить L0. Попит на працю в обсязі L2 є функцією сукупного попиту в умовах неповної зайнятості, а номінальна з/п W1, встановлена підприємцями, зумовлює пропозицію праці в обсязі L1. За таких умов циклічне безробіття становить величину, яка вимірюється відрізком L1 L2.
6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
Сукупний попит — це сукупність вітчизняних товарів і послуг, які резиденти і нерезиденти мають бажання купити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукуп п є домогосп-ва, підпр, уряд та іноземці. У зв’язку з цим сукуп п є сумою попиту на прив спожив, прив інвестиції, держ закупівлі та чистий експорт. Базовою змінною ф-ії сукуп п є ціна, яка впливає на сукуп п не прямо, а опосередковано, що проявляється через ефект процентної ставки, ефект багатства та ефект чистого експорту. Сукуп п-т є спадною ф-ією від ціни. Тому його крива має від’ємний нахил. Крім ціни, на сукуп п впливає низка нецінових чинників, які переміщують його криву у відповідний бік.
Крива сукупного попиту
Як видно з рис, у разі зниження ціни від P1 до P2 сукуп п збільш від Y1 до Y2. Отже, сукуп пт є спад ф-єю від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил.
Цінові чинники сукупного попиту: Ефект проц ставки полягає в тому, що у разі зрост загального рівня цін покупцям товарів і послуг потрібно більше грошей для оплати купівельних операцій. Отже, зростає попит на гроші, що за незмінної пропозиції грошей викликає підвищ їх ціни, тобто проц ставки. Внаслідок цього сукуп п зменш за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно запозичувати (купувати) гроші. Ефект багатства Зі зростм цін в екон реальна вар-ть, тобто купівельна спром нагромаджених домогосп фін активів зменш. Це стосується, зокрема, активів із фіксованою грош. вартістю: строкових депозитів, облігацій. За таких умов власники зазначених активів стають реально біднішими, що скорочує їх попит. І навпаки, за умов зниження загального рівня цін реальна вар-ть фінан активів збільш, що збільшує платоспромож попит їх власників. Ефект чистого експорту проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зрост або зменш порівняно з цінами на аналогічні іноземні товари, тобто коли змінюються відносні ціни. Якщо ціни на вітчизн товари піднімуться вище за ціни на іноз товари, вітчизн покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам. Це збільш імпорт і зменшить сукупний п-т за рахунок скороч чистого експорту. Іноземці, навпаки купуватимуть менше вітчизняних товарів, що викличе скорочення експорту, чистого експорту і зменшення сукупного попиту.
Нецінові чиннки сукупного попиту: (Вони є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Визначаючи їх, слід враховувати, що сукупний попит складається з таких 4 компонентів: споживчий п, тобто п дом госп на споживчі товари і послуги; інвестиційний п , тобто п підпр на прив інвестиції; урядовий п і п іноземців. Тому нецінові чинники сукупного попиту слід поділити на відповідні 4 групи) 1. Спож пт (Особистий дохід домогос; Податки на доходи фіз осіб; Багатство домогосп; Запозичення домогосп; Очікування домогосп) 2. Інвестиційний п (Проц ставка; Технічний прогрес; Рівень забезп основним капіталом; Податки на прибуток підпр; Ділові очікування)3. Урядовий п (Держ закупівлі) 4. Іноземний п (ВВП інших країн; Валютний курс; Торгов політика)