- •1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.
- •3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння.
- •4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ввп від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
- •5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
- •7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.
- •13. Очікувана інфл в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14. Інфл та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
- •17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •20. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ввп.
- •21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •23. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •24. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
- •25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
- •27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.
- •28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.
- •33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •35. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
- •37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •38. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
- •Вплив чистого експорту на ввп
33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
Держ бюджет — це план формування та викор фін ресурсів для забезпечення завдань і ф-ій, які здійснюються держ. Формування фін рес відображується в доходах бюджету, а їх викор — в його видатках. Доходи бюджету формуються за рахунок усіх податкових, неподаткових та інших надходжень, які здійснюються на безповоротній основі, включаючи трансферти, дарунки, гранти. Видатки бюджету відображують кошти, що спрямовуються на фінансування запланованих держ програм і заходів, за винятком коштів, призначених на погашення основної суми держ боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум.
Залежно від співвідношення між доходами і видатками бюджет може бути збалансованим або незбалансованим, тобто мати дефіцит або профіцит. Бюджетний дефіцит виникає тоді, коли доходи бюджету не покривають його видатки, а бюджетний профіцит — коли доходи бюджету перевищують його видатки.
Стан держ бюджету визначається за доп бюджетного сальдо (), яке обч як різниця між чистими податками і держ закупівлями: . Слід розрізняти фактичне, потенційне і циклічне бюджетне сальдо.
Фактичне бюд сальдо характеризує стан держ бюдж в умовах фактичного рівня зайнятості і тому обч на базі фактичного доходу за ф-ою де— сер коеф податків, а— фактичні надходження до бюдж. Таке бюдж сальдо відображає вплив на держ бюдж як фіск пол, так і циклічних коливань.
Вплив циклічних коливань на стан держ бюджету можна нейтралізувати, якщо в якості податкової бази використати потенц дохід (Yр). Завдяки цьому можна обчислити потенційне бюджетне сальдо за ф-ою . Воно показує, яким могло б бути бюдж сальдо, коли б ек функціонув в умовах повної зайнятості.
Якщо б перебуває в умовах неповної зайнятості, то держ бюджет втрачає певну величину доходів. Ці втрати відображає циклічне бюджетне сальдо, яке обч за ф-ою
Концепції регулювання державного бюджету. Згідно з конц збалансування бюджету на щорічній основі, під час спаду виробн і автоматичного зменш податкових надходжень потрібно щорічно адекватно зменш держ закупівлі або дискреційно збільш чисті податки. Але такі заходи ще більше посилять спад виробн. Це означає, що згадана конц суперечить стабілізаційній ф-ії фіск пол.
Згідно з конц збалансув держо бюдж на циклічній основі, видатки і доходи бюдж мають балансуватися в межах ек циклу. Тобто, під час скорочення виробн держ має фіскально стимулювати ек, внаслідок чого бюджет спрямов до дефіциту. Під час інфляц зрост стримуюча фіск пол спрямовує бюджет до надлишку. У підсумку бюджетні дефіцити і надлишки в межах ек циклу мають балансуватися. Але в дійсності зазначена умова не витримується, оскільки спад та зрост нееквівалентні за глибиною та тривалістю. Тому і ця конц не здатна узгодити стабіліз і бюджетну ф-ії фіск пол.
Суперечність між стабілізаційною і бюджетною функц може бути вирішена лише на основі принципу пріоритетів. Цьому принципу відповідає конц функціональних фін, за якою гол ф-єю фіск пол має бути стабілізація ек, а держ бюджет повинен виконувати роль інструмента її досягнення. Спираючись на цю концепцію, фіск пол припускає можливість утворення бюдж дефіциту, якщо він є необхідною умовою стабілізації ек. Така пол одночасно передбачає джерела дефіцитного фінансування: держ позички (внутр і зовн) і грошово-кредитна емісія. Держ позички є неінфляц джерелом, але породжують два наслідки. 1ий наслідок пов’язаний з тим, що боргове фінансування бюдж дефіциту супроводжується збільш держ попиту на гроші і підвищ відсоткової ставки, внаслідок чого виникають 2 ефекти витіснення: еф витісн інвестицій і еф витісн чистого експорту. 1ий зумовлюється оберненою залежністю між відсотковою ставкою і прив інвестиціями. 2ий — тим, що зрост внутр відсотк ставки збільшує попит нерезидентів на вітчизняні активи і, як наслідок, на вітчизн валюту. Це викликає зрост вал курсу і скорочення чистого експорту. 2ий наслідок пов’язаний з тим, що держ позички породжують держ борг, який за умов неефективн викор запозичених коштів може становити загрозу для майб розв ек і вимагати підвищ податків або скор держ видатків.
Грошово-кредитна емісія не викликає ефекти витіснення і не створює державного боргу, але породжує інфляцію. За цих умов держава отримує «сеньйораж» — дохід від друкування грошей, а економічні суб’єкти змушені сплачувати інфляційний податок.
34. Вплив держави на економічну рівновагу: функція споживання у закритій змішаній економіці; кількісне визначення приватних, державних, національних заощаджень та національних інвестицій; рівновага між ними.
Держава вносить суттєві зміни в параметри економічної рівноваги. В межах приватної закритої економіки , а ек рівновага за методом «видатки — випуск» визнач за ф-ою: .
З появою держави сукупні видатки доповнюються держ закупівлями: . Тому ек рівновага визнач за ф-ою . Одночасно суттєво трансформується ф-ія спожив. В спрощеній моделі . Тому ф-ія спожив визнач :
З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, післяподатковий дохід зменш за формулою: . За цих умов функція споживання змінюється:Чисті податки можна обч за ф-ою , деt — граничний коеф податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: Звідси ф-ія спожив модифікується: Отже, поява чистих податків зменшує спожив за будь-якого рівня доходу.
Тепер перейдемо до моделі ек рівноваги за методом «вилучення — ін’єкції». В умовах відсутності держави рівновага за цим методом визначається ф-ою: З урахув держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції — держ закупівлями. Внаслідок цього формула ек рівноваги прибирає вигляд: Одночасно трансформ заощадж. У спрощеній моделі заощадж зводяться до прив за ф-ою . З урахуванням держ вони зменш на вел чистих податків: . Якщо в модель ек рівноваги підставити нове значення прив заощаджень і перенести держ закупівлі в ліву част р-ня, то отримаємо кінцевий вираз моделі ек рівноваги: де () — прив заощ, () — державні заощадж. Сума приватних та державних заощаджень дорівнює нац заощадж. Отже, ек рівнов за методом «вил — ін’єкції» — це рівновага між нац заощадж та інвестиц.
Зазначена модель є лише іншим виразом моделі за методом «видатки — випуск». Щоб у цьому переконатися, розкриємо дужки в нашій моделі:
Після скорочень і перенесення в праву част р-ня С і G, отримаємо формулу, яка є моделлю ек рівноваги за методом «видатки — випуск»: