- •1.1 Поняття про культуру
- •1.2. Культура первісного суспільства
- •1.2.1. Статуетки неоліту
- •1.2.2. Вироби майстрів бронзового віку
- •1.2.3. Знаряддя залізного віку
- •1.2.4. Малюнок звіра, враженого стрілами
- •2.1. Культура стародавньої месопотамії
- •2.1.1. Боги Дворіччя — Мардук,ІштартаЕа
- •2.1,2. Ассирійський цар на троні
- •2.1.4. Зіккурат в Урі
- •2.1.5. План Вавилонузі Шляхом Процесій у центрі
- •2.2.2. Саркофаг у вигляді зображення померлої
- •2.2.5. Єгипетський канон. Зображення фараона
- •2.3.1. Бронзова фігурка зХараппи
- •2.3.2. Ступа в Санчі
- •2.3.3. “Левова” капітель стамбги вм.Сарнатг
- •2.3.4. Храм-чаитья
- •2.3.5. Фреска Алжанти
- •2.4.2. Храм вогнешанувальників
- •2.4.3. Капітель у вигляді бика (Персеполь)
- •2.4.4. Перські воїни
- •2.4.5. Ювелірні прикраси давніх іранців
- •2.5.2. Виробництво порцелянового начиння
- •2.6.1. Грецькі боги:
- •2.6.2. Учень давньогрецької школи
- •2.6.3. Зразок чорнофігурного вазопису
- •2.6.4. Дорійський та іонійський ордери
- •2.6.5. Коринфський ордер
- •2.6.6. Афінський Акрополь
- •2.6.11. Трагічна такомічна маски
- •2.7.3. Статуя імператора Августа
- •2.7.4. Годинник (за Вітрувієм)
- •2.7.5. Пантеон
- •2.7.6. Великийцирк(реконструкція)
- •2.7.8. Капітолійськавовчиця зРомуломтаРемом
- •2.7.9. Цицерон (мармуровий бюст)
- •2.8.3. Псалтир (реконструкція)
- •2.8.4. Менора (семисвічник) – центральний символ єврейскої религії
- •3.1.1. Мозаїчний портрет
- •3.2.1. Засідання двох палат англійського парламенту
- •3.2.2. Папа ІннокентійIii
- •3.2.3. Чернець-переписувач книг
- •3.2.6. Фасади романських церков
- •3.2.9. Собор Паризької Богоматері. Південний фасад
- •3.2.11. Фасади готичних храмів
- •3.3.1. Кааба
- •3.3.3. Ісламські мінарети
- •3.5. Середньовічна культура буддійських країн азії
- •3.6. Китайська культура в середні віки
- •3.7. Японська культура в середні віки
- •3.7.1. Золотий храм (Кондо)
- •3.8. Основні культурні досягнення
- •3.8.1. Фрагмент скульптуриБорободуру
- •4.1.4. Брунеллескі.КапелаПацці у Флоренції
- •4.1.7. Леонардо да Вінчі. «Джоконда»
- •4.1.8. Мікеланджело. Голова Давида(фрагмент статуї)
- •4.1.9. АльбрехтДюрер. «Автопортрет»
- •4.1.12. «Глобус» —театрШекспіра
- •4.2.2. Мартін Лютер (портрет)роботиА.Кранлха)
- •4.2.3. Бароковий фасад
- •4.2.5. Берніні «Екстаз Св,Терези»
- •4.2.7. Рембрандт «Повернення блудного сина»
- •4.2.8. Пам'ятник Дон Кіхотута СанчоПансіу Севільї
- •4.2.11. Церква Будинку інвалідів у Парижі
- •4.4.4. Театр «Гранд-Опера» у Парижі
- •4.4.5. Світильник (стиль модерн)
- •5.1.4. Зброя та начиння кіммерійців
- •5.1.6. «Звіриний стиль» (скіфські прикраси)
- •5.2.1. Срібняк князя Володимира з гербом-тризубом (замоделлю візантійської монети)
- •5.2.2. Ярослав Мудрий (ідеалізований портрет)
- •5.2.4. Будинки Новгорода Київської Русі
- •5.2,5. Десятинна церква
- •5.2.6. Софійський собор у Києві
- •5.3. Українська культура гетьманської епохи (хіу-хуіі ст.)
- •5.3.1. Сторінка з литовської конституції, писана староукраїнською мовою
- •5.3.2. Запорозька Січ
- •5.3.3. Рада на Січі
- •5.3.5. Козацькі клейноди
- •5.3.6. Титульна сторінка ОстрозькоїБіблй
- •5.3.8. Успенська церква (зліва) та вежа Корнякта
- •5.3.9. Каплиця Трьох святителів у Львові
- •5.3.10. Софійський собор (перебудова, у стилі бароко)
- •5.3.11. Бароковий герб Корибутів-Вишневецьких
- •5.3.12. Церква Богдана Хмельницького у Суботою (козацьке бароко)
- •5.4.4, Іван Франко {портрет роботи о. Кульчгщько'і)
- •5.4.5. Дзвіниця Софійського собору у Києві, побудована коштом і. Мазепи
- •5.4.6. ДзвіницяКиєво-Печерсько'їлаври
- •5.4.8. Шевченко—маляр. «Катерина»
- •5.5. Трагедія та надія української культури у XX ст.
- •5.5.2. Будинок у Києві в стилі модерн
- •5.5.5. О. Богомазов. «Вулиця Львова»
Визначними українськими прозаїками
XIX ст.були Марко Вовчок,
Панас Мирний, ІванНечуй-Левицький,у чиїй творчості утвердилися реалізм,
глибокий інтерес до національної
тематики та демократична естетика.
Особливу увагу приділяли ці письменники
селянському побутові України,їх цікавили багатство й драматизм
характерів, соціально-психологічні
колізії. Такі твори, як «Інститутка»М.Вовчка, «Хіба ревуть
волі, як ясла повні?»П.Мирного,«Кайдашевасім'я» І.Нечуя-Левицькогоувійшли до складу української
класики.
На межі XIX—XX ст. творили такі цікаві
письменники-новатори, як М. Коцюбинський
та В. Винниченко.Першого
справедливо вважають «українським
імпресіоністом», який надав українському
слову повітряної легкості, барвистості
й тонкості колориту. Висвітлюючи ті
ж теми, що і його попередники,
5.4.4, Іван Франко {портрет роботи о. Кульчгщько'і)
письменник домагався глибокого, філософсько-естетичного звучання, скажімо, соціальної теми («Фата моргана»).Вражає інтерес Коцюбинського до поетичного світу гуцульських Карпат («Тіні забутих предків»).
В. Винниченко, віддавши данину жорсткому натуралістичному стилеві, приділив велику увагу психології революціонера, гнобленого непосильними ідейними завданнями, що обирає долю зрадника й обивателя («Записки,кирпатогоМефістофеля»).
Визначне місце в українській літературі посідає Леся Українка,її поезія — гімн мужності й протистоянню лихій долі(«Контра спем сперо»):
Так, я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні.
Без надії таки сподіватись — Буду жити, геть думи сумні!
Поетеса створила понад 20 драматичних творів, втіливши у «вічних» образах, узятих із світової історії, літератури, міфології, актуальні філолофсько-етичні проблеми української свідомості(«Касандра»,«Іфігеніяв Тавриді»), яскраво виражена ідея свободи як найвищої цінності у п'єсі «Оргія», у якій використано давньоримський сюжет. Прикладом новаторського підходу до жанру є драма-феєрія «Лісова пісня», що філософськи,осмислює буття людини, спираючись на міфологічні ілюзії та фольклорну естетику. Леся Українка вільно володіла дванадцятьма мовами, знала культуру багатьох країн Європи, Азії, Африки.
Пожвавилося духовно-творче життя української провінції. Значний внесок у розвиток соціально-психологічної школи в українській літературі кінця XIX— початку XX ст. зробила чернівецька письменниця ОльгаКобилянська.Талант її засвідчений творами малої прози («Природа», «Некультурна», «До світла»), для яких характерне художнє новаторство, глибина соціально-психологічних характеристик