5.4.4, Іван Франко {портрет роботи о. Кульчгщько'і)

Визначними українськими прозаїками XIX ст.були Марко Вовчок, Панас Мирний, ІванНечуй-Левицький,у чиїй творчості утвер­дилися реалізм, глибокий інтерес до націо­нальної тематики та демократична естетика. Особливу увагу приділяли ці письменники селянському побутові України,їх цікавили багатство й драматизм характерів, соціаль­но-психологічні колізії. Такі твори, як «Ін­ститутка»М.Вовчка, «Хіба ревуть волі, як ясла повні?»П.Мирного,«Кайдашевасім'я» І.Нечуя-Левицькогоувійшли до складу укра­їнської класики.

На межі XIX—XX ст. творили такі цікаві письменники-новатори, як М. Коцюбинський та В. Винниченко.Першого справедливо вва­жають «українським імпресіоністом», який надав українському слову повітряної легкос­ті, барвистості й тонкості колориту. Висвіт­люючи ті ж теми, що і його попередники,

письменник домагався глибокого, філософсько-естетичного звучання, скажімо, соціальної теми («Фата моргана»).Вражає інтерес Коцюбинського до поетично­го світу гуцульських Карпат («Тіні забутих предків»).

В. Винниченко, віддавши данину жорсткому натуралістичному стилеві, при­ділив велику увагу психології революціонера, гнобленого непосильними ідейни­ми завданнями, що обирає долю зрадника й обивателя («Записки,кирпатогоМефістофеля»).

Визначне місце в українській літературі посідає Леся Українка,її поезія — гімн мужності й протистоянню лихій долі(«Контра спем сперо»):

Так, я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні.

Без надії таки сподіватись — Буду жити, геть думи сумні!

Поетеса створила понад 20 драматичних творів, втіливши у «вічних» обра­зах, узятих із світової історії, літератури, міфології, актуальні філолофсько-етичні проблеми української свідомості(«Касандра»,«Іфігеніяв Тавриді»), яскраво виражена ідея свободи як найвищої цінності у п'єсі «Оргія», у якій використано давньоримський сюжет. Прикладом новаторського підходу до жанру є драма-феєрія «Лісова пісня», що філософськи,осмислює буття людини, спираючись на міфологічні ілюзії та фольклорну естетику. Леся Українка вільно володіла дванад­цятьма мовами, знала культуру багатьох країн Європи, Азії, Африки.

Пожвавилося духовно-творче життя української провінції. Значний внесок у розвиток соціально-психологічної школи в українській літературі кінця XIX— початку XX ст. зробила чернівецька письменниця ОльгаКобилянська.Талант її засвід­чений творами малої прози («Природа», «Некультурна», «До світла»), для яких характерне художнє новаторство, глибина соціально-психологічних характеристик