2.3. Об’єкт, предмет і мета наукового дослідження в магістерській дипломній роботі .

Магістерська дипломна робота є результатом наукового дослідження, а отже, одним з виявів конкретного продукту наукової діяльності. Тому для її підготовки необхідно насамперед безпомилково визначити:

√ об’єкт;

√ предмет;

√ мету дослідження.

Формулювання об’єкта, предмета і мети наукової діяльності подається у вступі до магістерської роботи.

Об’єкт дослідження — це та сфера, явище або процес, на які спрямована наукова діяльність з метою визначення суті, закономірностей, тенденцій тощо або можливостей впливу, використання, поліпшення тощо.

Предмет дослідження — конкретна властивість, аспект, вияв певного явища або процесу, тому він є вужчим за об’єкт. Предмет дослідження обов’язково має бути пов’язаний з конкретною науковою проблемою.

Мета дослідження — те основне, заради чого відбувається дослідження. Безпосередньо випливає з предмета дослідження.

Акценти у визначенні мети суттєво різняться у фундаментальних та прикладних дослідженнях. Зокрема, у фундаментальних мета може бути пов’язана з формуванням уявлень про зміст та особливості вияву певних законів, закономірностей, тенденції змін процесів та явищ з уточненням категорій тощо. У прикладних дослідженнях мета передусім полягає в впровадженні, використанні, поліпшенні певних методик, технологій. Відмінність акцентів у формулюванні мети, однак, не означає, що фундаментальні дослідження обмежуються лише уточненням понятійного апарату, а прикладні не можуть формувати підґрунтя для розв’язання фундаментальних проблем. Насправді у фундаментальних дослідженнях визначаються напрямки можливого використання нових знань, а результати прикладних досліджень дають підстави для уточнення змісту понять.

У межах одного об’єкта дослідження можуть бути сформульовані різні предмети дослідження. Наприклад, якщо вибрано тему магістерської роботи «Державне регулювання сектору малого та середнього бізнесу», то об’єктом дослідження буде достатньо широка сфера взаємин підприємств сектору з органами державної влади. В її межах можуть бути сформульовані різні предмети наукового дослідження, оскільки існують різні проблеми державного регулювання сектору:

√ загальна оцінка ефективності державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу;

√ механізм поєднання інструментів державного регулювання сектору — податкових, кредитних, адміністративних тощо;

√ розв’язання актуальних проблем (зайнятості населення, розвитку окремих регіонів, формування місцевих бюджетів тощо) у процесі державного регулювання сектору.

Оскільки предмет дослідження має бути пов’язаний із проблемою, то доцільність формулювання предмета дослідження у той чи інший спосіб перевіряється фактичною наявністю нерозв’язаних проблем. Скажімо, якщо в економіці немає проблеми зайнятості населення, то навряд чи варто вибирати як предмет дослідження державне регулювання зайнятості, у тому числі через сприяння розвитку сектору малого і середнього бізнесу. Однак якщо проблема зайнятості (безробіття) в економіці загострюється, а потенціал сектору малого та середнього бізнесу дозволяє збільшити працевлаштування населення, то такий предмет дослідження є обґрунтованим.

Коли як предмет дослідження вибрано державне регулювання сектору малого та середнього бізнесу в напрямку збільшення зайнятості, то як мета дослідження може бути визначене розроблення рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного стимулювання зайнятості в секторі малого та середнього бізнесу.

Існують загальні випадки, за яких сфера, процес або явище стають предметом дослідження, будучи певною проблемою, а саме коли:

усталені підходи, принципи наукового дослідження не забезпечують адекватного відображення нових процесів або явищ;

сфера, процес або явище під час розвитку набувають нових недосліджених ознак;

формуються нові внутрішні або зовнішні зв’язки (впливи), які раніше не існували і тому потребують теоретичного усвідомлення.

Можна виокремити особливі випадки виникнення наукових проблем, відповідно формулювання особливих предметів дослідження в кожній сфері дослідження. Такими, наприклад, у сфері державного управління можуть бути:

брак організаційних (правових) механізмів для реалізації економічних та соціальних реформ, які стають актуальними на конкретному етапі розвитку національної економіки;

існування суперечностей між вимогами нормативних актів та наявними механізмами їх реалізації;

недосконалість або брак методик оцінки стану або прогнозування певних процесів та явищ, відповідно обмеження можливостей прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

брак або обмеженість інформації щодо певних процесів та явищ, необхідної для прийняття управлінських рішень, тощо.

Правильність визначення об’єкта, предмета і мети в межах теми дослідження свідчить

про якість дослідження. Далі наведемо приклади таких визначень у захищених наукових роботах (табл. 2.1).

Параметри наукового дослідження - Становлення ринку нерухомості у трансформаційній економіці — 08.01.01.Економічна теорія - Державний борг України: механізм управління та обслуговування —08.04.01 Фінанси, грошовий обіг і кредит - Валютно-курсова політика та механізм її реалізації в Україні — 08.02.03. Організація, управління, планування і регулювання економікии

Пояснення

У визначенні параметрів дослідження за темою «Становлення ринку нерухомості у трансформаційній економіці» додержано правильне співвідношення об’єкта та предмета:предмет вужчий за об’єкт і стосується наукової проблеми, що реально існує і пов’язана з неповнотою інформації про особливості (тенденції) формування ринку нерухомості саме для перехідних економік. Мета дослідження пов’язана з предметом і відображає той незаперечний факт, що державне регулювання ринку нерухомості має враховувати його особливості за певних умов. Зауваження є тільки щодо формулювання об’єкта: виходячи з назви теми його можна було б визначити як «ринок нерухомості у перехідній економіці», уникнувши змістової тавтології, оскільки зрозуміло, що в перехідній економіці такий ринок лише формується.

Параметри дослідження за темою «Державний борг України: механізм управління та обслуговування» визначені з порушенням вимог. По-перше, тут повне змістове ототожнення об’єкта і предмета, адже державний борг і є фінансовими відносинами між державою та кредиторами під час формування та управління боргом. По-друге, у визначенні предмета не відображена проблема, що реально існує. По-третє, мета дослідження не пов’язана з предметом і її визначення необґрунтовано, оскільки природа державного боргу є дослідженою і не викликає сумніву.

Параметри наукового дослідження теми «Валютно-курсова політика та механізм її реалізації в Україні» визначені з додержанням вимог щодо співвідношення об’єкта, предмета та мети. Зауваження може стосуватися лише відредагованості формулювання предмета, яке могло б бути більш стислим і точним, а саме: «Механізм реалізації валютно-курсової політики в Україні в період економічного пожвавлення».