3.2. Принципи і методи дослідження як система

Кожне наукове дослідження потребує використання багатьох принципів і методів, які пов’язані між собою, а тому здебільшого використовуються в певній послідовності і становлять систему. Таку системність репрезентують різноманітні класифікації (угруповання) принципів і методів наукового дослідження. Дві з таких класифікацій ми розглянули раніше, а тепер зведемо їх у табл. 3.2.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИНЦИПІВ І МЕТОДІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Масштаб застосування:

*Фундаментальний (філософський)- Детермінізм,Єдність та відмінність процесів і явищ,Поєднання аналізу та синтезу,Поєднання індукції та дедукції,Сходження від абстрактного до конкретного.

*Загальнонауковий- Історизм,Системний підхід,Формалізація,Моделювання,Контент-аналіз

*Конкретно-науковий- Термінологічний аналіз понять, які використовуються в засадничих теоріях, що формують конкретну науку

* Конкретних технологій (методів) дослідження в окремій галузі знань- Візуалізація,Статистичний аналіз, Експертні оцінки,Експеримент

2. Результат:

* Теоретичний- Аксіоматичність, Евристичність, Креативність,Несуперечливість доведення — спростування суджень з використанням законів логіки

* Емпіричний- Спостереження, Порівняння, Вимірювання

На користь існування системи принципів і методів свідчить той факт, що достатньо часто одні методи, принципи дослідження виступають як конкретні вияви інших. Наприклад, системний підхід до певної міри є формою реалізації фундаментального принципу єдності аналізу і синтезу, моделювання передбачає формалізацію, термінологічний аналіз може спиратися на контент-аналіз, а принцип детермінізму не виключає історичного аналізу тощо.

Практичним підтвердженням того, що принципи і методи наукового дослідження справді утворюють систему, є фактичне їх поєднання в дослідженнях. Логіка поєднання методів визначається власне логікою наукового дослідження. Особливості такого поєднання можна ілюструвати на прикладі магістерських та кандидатських робіт, виконаних за чинними правилами.

У науковій діяльності встановлені спеціальні вимоги до структури (плану) магістерських та кандидатських робіт. Ці вимоги стосуються конкретного змісту кожного розділу. Виходячи з завдань, які розв’язуються в розділах, умовно їх можна позначити так:

Розділ І — «теоретичний». У ньому уточнюється зміст понять, необхідних досліднику для розв’язання наукової проблеми, сформульованої у вступі та відображеної у визначеному предметі дослідження. Також тут подаються основні віхи у вивченні аналізованих процесів та явищ і внесок окремих учених або наукових напрямків у їх вивчення.

Розділ ІІ — «аналітичний». Тут репрезентують результати вивчення аналізованих процесів та явищ у вигляді визначених особливостей, виокремлених етапів розвитку, сформульованих тенденцій та закономірностей досліджуваного об’єкта, з’ясованих впливових чинників. Також узагальнюється та порівнюється світовий і вітчизняний досвід розгортання певних процесів, управління ними.

Розділ ІІІ — «практичний». У ньому обґрунтовуються конкретні рекомендації щодо розв’язання аналізованої проблеми. Якщо вони стосуються управлінських рішень, то для обґрунтування порівнюються можливі наслідки різних рішень, створюються моделі, які імітують зв’язки процесів та явищ та дають можливість прогнозувати майбутні зміни.

Далі наведемо приклад структури (план та стислий зміст параграфів) кандидатської дисертації «Споживання домашніх господарств за умовах ринкової трансформації економіки України», в якій досягнуто органічне поєднання принципів та методів наукового дослідження (табл. 3.3).

Аналіз наукової роботи, в якій досягнуто оптимальне поєднання різних принципів та методів наукового дослідження, дає підстави для таких узагальнень:

1) принципи і методи наукового аналізу взаємозв’язані та являють собою систему, а застосування і поєднання їх визначається планом наукового дослідження;

2) спостерігається цілком доречна закономірність більш широкого використання фундаментальних принципів у першому розділі та загальнонаукових методів і конкретних технологій — у другому та третьому розділах.